ЄС: до кінця 2021 виробництво комбікормів для свиней скоротиться на 1,3%

Єврокомісія погодила фінальний текст Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС.

Фінальні консультації між делегаціями України та Європейської комісії відбулись за участі керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства інфраструктури України, АТ «Укрзалізниця».

Угода передбачає виконання двосторонніх та транзитних перевезень українськими перевізниками без дозволів. Підписання документа заплановане наприкінці червня.

Микола Сольський зазначив під час зустрічі, що сьогодні надважливим для України та ЄС є спрощення та прискорення процедур з логістики. Підписання Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС скасовує необхідність отримання відповідних дозволів на постійній основі та дозволить уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що українська сторона паралельно працює над розбудовою прикордонної інфраструктури, яка б значно збільшила пропускну спроможність на західних кордонах. Зокрема, в рамках проєкту «Відкритий кордон» буде ліквідувано всі вузькі місця на кордоні.

Обмежена кількість дозволів на міжнародні перевезення була достатньо критичною проблемою для українських перевізників впродовж останніх 5-ти років. З моменту підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2016 році товарообіг з країнами Євросоюзу зріс майже вдвічі, а кількість вантажоперевезень автомобільним транспортом – на 42%.

У той же час кількість дозволів на міжнародні перевезення до окремих країн ЄС не тільки не збільшувалась, а навіть скорочувалась. Щорічно це призводило до великих втрат як українських перевізників так і економіки країни загалом.

В умовах повномасштабної війни та блокування українських портів, обсяг експорту автомобільним транспортом і, як наслідок, потреба у дозволах на міжнародні перевезення по деяким напрямам зросли у кілька разів.

У перший місяць повномасштабного вторгнення Україні вдалось досягти домовленостей про тимчасове скасування дозволів на вантажні автоперевезення з 12 країнами ЄС (Австрія, Угорщина, Італія, Латвія, Естонія, Болгарія, Німеччина, Данія, Литва, Румунія, Греція та Словаччина).

minagro.gov.ua

У вересні 2021 року Держпродспоживслужбу буде повністю передано в підпорядкування Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Про це повідомив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства, під час зустрічі із представниками Європейської Бізнес Асоціації.

«Держпродспоживслужба буде в повній мірі передана в підпорядкування Мінагрополітики. Розривати функціонал на кілька міністерств не планується. Повний процес передачі заплановано на вересень цього року», — йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що також йшла мова про розділення повноважень Мінекономіки та Мінагрополітики. Було повідомлено, що профільними для Мінагрополітики залишаються рослинництво, тваринництво, переробка, напрямки, пов’язані зі зрошенням — садівництво, тощо. Крім того, розвиток зеленого туризму, виноградарство, аквакультура, сільськогосподарське машинобудування.

«Важливими є ініціативи щодо зрошення, збереження ґрунтів, державної підтримки, фонду часткового гарантування кредитів для малого та середнього бізнесу, впровадження додаткових фінансових інструментів для капіталізації аграрного сектору, рішення щодо земельного банку, тощо», — розповідає Лещенко.

Водночас, піднімались і питання секторального характеру. До прикладу, щодо того, що на сьогоднішній день в Україні склався гострий дефіцит молочної сировини. Було наголошено, що в якості врегулювання ситуації, як варіант, необхідні заходи з підтримки як виробників, так і переробників молочної продукції. Крім того, йшла мова про ініціативу зниження ставки ПДВ для певних сфер агросектору.

«Також йшлося про питання діджиталізації в агро секторі, наприклад, переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму. Міністр зазначив, що відповідний Закон України про державний агро реєстр вже прийнято. У вересні відбудеться презентація реєстру. Реєстр, в тому числі, допоможе вирішити питання, яке наразі є у бізнесу — існування складських документів у паперовій формі, що створює корупційні ризики», — підкреслили у ЄБА.

Водночас, було акцентовано і на тому, що цього тижня було прийнято бюджетну декларацію, до вересня триває формування бюджетних запитів на 2022 рік. Тож міністерство готове примати і чекає на пропозиції від бізнесу в цьому контексті.

pigua.info

І

І це лише одна із причин, чому після першого штучного осіменіння корова не стає тільною. Ветеринарний лікар Центру ветеринарного обслуговування (ЦВО) Антоніна Караван виділяє шість основних причин неплідності корів на вітчизняних фермах.

Відтворювальна здатність корови значною мірою залежить від того, як ви годуєте корову під час сухостійного періоду та в перші тижні після отелення.

«Якщо сухостійні корови споживають раціон з надлишком енергії і набирають зайву масу перед отеленням, то очікуйте на післяродові проблеми, як приміром кетоз чи ожиріння печінки. Вони негативно впливають на відтворювальну здатність тварини. Коровам, в яких спостерігається негативний енергетичний баланс під час ранньої лактації, також матимуть проблеми із заплідненням.

Не варто забувати про потреби корів у вітамінах та мінеральних речовинах. Їх дефіцит також негативно впливає на відтворювальну здатність», — пояснює ветеринарний лікар.

2. Занадто раннє запліднення телиць. На думку Антоніни Караван, їх слід осіменяти у віці 14−15 місяців при живій масі 380−400 кг: «Господарства зачасту поспішають отримати корову і недотримуються цих рекомендацій. Так, телиць можна запліднювати раніше, але тоді на фермі повинна проводитись племінна робота».

3. Запліднення неякісною спермою. «На цьому економити не можна. Адже щоб виростити добру ремонтну теличку, потрібно спочатку отримати здорове теля», — додає ветеринарний лікар ЦВО.

4. Розлади статевих органів, які є результатом неправильної годівлі. Це зокрема гіпофункції яєчників, кісти, субклінічні метрити. Хвора корова не прийде в охоту вчасно.

5. Некваліфіковані та невмотивовані спеціалісти. Неправильна організація штучного осіменіння призводить до штучної неплідності.

«На жаль, часто стикаємося з випадками, спеціаліст на фермі не вміє осіменяти, не дотримується елементарних правил асептики, антисептики, неправильно розморожують спермодозу, не вміє визначити оптимальний час запліднення. Хоча є господарства, що мають датчики, програми.

Не менш важливу роль у якісній роботі техніка штучного осіменіння відіграє матеріальне заохочення», — розповідає Антоніна Караван.

6. Грубе поводження з тваринами перед осіменінням викликає стресовий стан. У кров виділяються кортикостероїди. Вони гальмують виділення окситоцину, який активізує скорочення матки. Спермії, введені в матку, своєчасно не досягають місця запліднення.

MilkUa.Info

MilkUa.Info

За даними Eucolait, торгівля молочною продукцією з Україною різко скоротилася, але імпорт ЄС з України збільшується. Про це повідомляє партнер проектів аналітичного агентства Інфагро Максим Фастєєв у телеграм-каналі «ТвійМолочнийЗануда» з посиланням на квартальну зустріч європейської аналітичної компанії Milk Market Observatory.

Європейська асоціація молочної торгівлі Eucolait поділилася такими висновками:

• Виробництво молока в основних експортних регіонах скорочується через високі витрати на виробництво, погодні явища, екологічні обмеження, а також робочі та логістичні проблеми. Доступність і ціни на корми, добрива та енергоносії викликають серйозні занепокоєння в Європі, але принаймні частина поточного зниження, схоже, має структурний характер.
• Війна сильно впливає на весь ланцюг постачання молочної продукції, спричиняючи інфляцію та загрожуючи глобальній продовольчій безпеці.
• Світовий попит на молочну продукцію залишається стабільним, а закупівельна активність у Південно-Східній Азії компенсує втрати в Китаї. Проте, рекордно високий рівень цін вплинув на імпорт у чутливих до цін регіонів. Зменшення доступності молока відображається у сповільненні світової торгівлі в І кварталі.
• Наслідки зростання інфляції в поєднанні з уже високими споживчими цінами на молочні продукти, ширші макроекономічні перспективи, проблеми з попитом і пропозицією Китаю, посилені війною, виглядають як ключові параметри на майбутнє.

Milkua.info