У вересні Держпродспоживслужба перейде в управління Мінагрополітики

В перші два дні повномасштабної війни росії проти України стало зрозуміло, що логістичні ланцюги поставок аграріям палива, добрив та насіння зруйновані. На четвертий тиждень, можна сказати, що ситуація залишається складною, але її стан стабілізується.

Перемогу не очікують, а наздоганяють.

Останні 8 років, у відносно мирній Україні, діяли звичайні ринкові умови роботи. І всі проблеми із логістикою проявлялись лише в часи збору врожаю і то лише на залізниці. Всі господарства переймались виключно здешевленням перевезень. Сьогодні, в умовах великої війни з росією, знайти хоча б один повний паливовіз вже стає проблемою. А для посівної потрібні ще добрива, ЗЗР та насіння. До купи перелічених проблем, додається ще одна — відсутність в аграріїв коштів.

Переважна більшість необхідного для посівної йшло в Україну із росії, білорусі та наших портів. Сьогодні ці напрямки закриті. Всі імпортні поставки переорієнтуються на наземну логістику через західні сусідні країни: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова. Але пропускна здатність в цьому напрямку не є значною. До того ж, окрім імпорту, із країни потрібно вивозити зерно на продаж. І, знов таки, тільки цим маршрутом. До цього часу 90% вантажів з України йшли через морські порти. Не слід забувати, що на сьогодні в пріоритеті для проходу через кордон та залізничними шляхами надається військовому, гуманітарному вантажу та пасажирським перевезенням. Ситуація погіршується військовими діями, новими окупованими територіями та відсутністю персоналу, який забезпечував логістику – багато хто пішли в армію чи в територіальну оборону. Більш того, на окупованих територіях чи поруч з ними залишаються багато виробників насіння та добрив. Але всі негаразди, які український агросектор пройшов за останні десятилітті, начебто готували нас до великої війни.

agravery.com

Так, у вересні промислове поголів’я свиней в Україні становило 3,55 млн гол., що на 3,1% більше, ніж роком раніше. Зокрема, протягом січня-вересня промислові свиногосподарства отримали 402,4 тис. т приросту живої маси свиней.

В Асоціації «Свинарі України» прокоментували: «Зменшення чисельності маточного поголів’я на початку року порівняно з 2019-м негативно вплинуло на об’єм отриманого за період приплоду та приросту свиней: показники скоротилися на 1,7% до 5,33 тис. т. та 404,4 тис. т відповідно. Проте на 42% менші втрати через падіж тварин (7,3 тис. т проти 12,6 тис. т за 9 місяців 2019-го) дозволили зберегти зальні об’єми вирощування свинини на рівні минулого року. Крім цього, пониження співвідношення обсягів забою та вирощування свинини до 93% (проти 96% торік) сигналізує про поступове відновлення галузі, адже цьогоріч більше вирощених тварин залишили для подальшого відтворення».

Зазначимо, що за даними ДССУ, протягом січня-вересня на забій реалізували 374 тис. т свинини живою масою.

pigua.info

Асоціація «Союз птахівників України» розпочала процедуру ухвалення виробників – членів асоціації щодо вирощування птиці без застосування антибіотиків.

Асоціація «Союз птахівників України», за підтримки FAO, Європейського банку реконструкції та розвитку та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, розробила та затвердила вимоги щодо вирощування птиці без застосування антимікробних засобів, а також Стандартну операційну процедуру підтвердження відповідності потужностей птахопідприємств даним вимогам. Після аудиторського контролю відповідності, підприємства набудуть права наносити додаткове маркування на продукцію, яка отримана від птиці вирощеної без застосування антибіотиків.

З першого січня 2020 року Асоціація «Союз птахівників України» розпочала контрольований моніторинг залишків інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці протягом всього циклу її вирощування на п'яти підприємствах – членах Асоціації, а саме:

• ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
• ТОВ «Вінницька птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
• ПрАТ «Оріль-Лідер» (ТМ «Наша Ряба»)

. ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (ТМ «Епікур»)

• ТОВ «Ясенсвіт» ГК «Ovostar Union» (ТМ «Ясенсвіт»).

Всі дослідження відповідно планам моніторингу будуть проводитися в акредитованих за ISO 17025 (міжнародний стандарт лабораторного визнання методів досліджень та простежуваності). Після отримання достатньої кількості даних (3 міс), відповідно галузевих вимог буде проведено оцінка відповідності (аудит). Результати аудиту та висновок про відповідність будуть вважатися підставою для надання права наносити маркування на харчовий продукт даних компаній. Результати аудитів (без конфіденційної інформації) будуть доступні кінцевому споживачу на сайті Асоціації.

Маркування, приклад якого додається у Вимогах, може бути нанесено лише підприємствами, які матимуть висновок про відповідність галузевому стандарту та будуть розміщені на сайті Асоціації «Союз птахівників України».

Список підприємств, яким дозволено наносити додаткове маркування:

ПрАТ «Миронівська птахофабрика» - клас А

ТОВ «Вінницька птахофабрика» - клас А

ПрАТ «Оріль-Лідер» - клас А.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно стандартній процедурі має право здійснювати нагляд на будь-якому виробничому етапі.

Питання антибіотикорезистентності, яку Всесвітня організація охорони здоров'я вже офіційно визнала глобальною загрозою здоров'ю людини, потрібно вирішити професійно та належним чином!

Українці гідні споживати якісну та безпечну для здоров’я продукцію! 

poultryukraine.com

Україна посіла останнє місце в Європі за рівнем державної підтримки агропромислового комплексу, передає УНН із посиланням на інформаційне видання "Агробізнес України".

Повідомляється, що в 2018 році в Україні обсяг коштів за програмами підтримки розвитку АПК становив 4 євро на га.

Найближчий сусід України - Латвія, де минулого року рівень державної фіндопомоги розвитку АПК становив 158 євро на га. Трохи більше - у Естонії та Румунії - 164 та 197 євро на га відповідно.

Перші місця у рейтингу фіндопомоги розвитку АПК займають Греція, Словенія та Нідерланди. Так, у Греції в 2018 році на 1 га припадало 945 євро держдопомоги, у Словенії та Нідерландах - 738 та 715 євро на га відповідно.

При цьому Україна вимушена конкурувати з цими країнами на світових ринках.

Джерело: УНН