Експорт українського зерна з початку сезону превиcіл 11,5 млн т

За даними офіційної статистики, експорт сільськогосподарської продукції за січень-вересень 2017 року збільшився на 24,3%, порівняно з відповідним періодом 2016 року,  і становив $ 13,07 млрд, або 41,7% від загального експорту України.

«Географія основних регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції не змінилась за вказаний період. Найбільше ми експортували до країн Азії на суму $ 5,525 млрд. На другому місці – країни ЄС – $ 4,177млрд, і третю сходинку займають країни Африки – $ 1,997 млрд», - розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, найбільш вагомими в структурі експорту стали соняшникова олія – 24,8%, кукурудза – 18%, пшениця та суміш пшениці і жита – 14,45%, соя – 4,84%, ячмінь – 4,6% та насіння ріпаку – 4,6%.

«Цікаво відмітити значне зростання експорту окремих товарних позицій порівняно з попереднім роком. Наприклад, бобових овочів, свіжих або охолоджених на суму $ 20,9 млн, масла вершкового та інших жирів, вироблених з молока – на $ 64,2 млн, яловичини мороженої – на $ 34,1 млн. Також експорт абрикос, вишень, персиків, слив збільшився майже в 8,4 рази та становив $ 6,4 млн», - зазначила Ольга Трофімцева.

Вона  додала, що за підсумком січня-вересня 2017 року імпорт сільськогосподарської продукції збільшився на 6,7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, або на $ 201 млн. Він склав $ 3, 202 млрд. А найбільшу питому вагу в структурі імпорту основних видів продукції аграрного сектору мають наступні товари: риба, ракоподібні та молюски – 9,4%, тютюн та вироби з нього – 9,1%, плоди, горіхи та цедра – 9%, олія – 5,2%, какао боби, продукти з нього, шоколад – 4,8%, кава, чай, прянощі – 4,2%, зернові злаки – 4,1%.

Прес-служба Мінагрополітики

Відповідно до зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту (ЄС) № 853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів, у тому числі сирого молока.

У зв’язку з цим, з 1 січня 2019 року в країні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко — сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно з ним усе молоко — залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин — поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки, нагадала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак, інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».

За її словами, особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020 року, після чого цей ґатунок буде скасовано.

Від цієї дати надається два роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі - корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.

Це нововведення, вважає Ольга Козак, стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.

Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% - 1153,5 тис. т — молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка — 950,7 тис. т, тобто 82,4% - від господарств населення. Отже, понад 1 млн т молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.

З огляду на це, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експерт.

Особлива роль у цьому процесі відводиться сільськогосподарським підприємствам, наголосила Ольга Козак. Саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної молочної сировини та покрити дефіцит молока, що виникне у молочній промисловості.

Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.

Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 року на 40%, а середній розмір утримуваного поголів'я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів'ям від 500 корів і більше, спрогнозувала Ольга Козак.

Щодо господарств населення, то ймовірніше, тенденція до скорочення їх кількості, яка триває уже понад 10 років, може посилитися, застерегла експерт. Значна частина одноосібників, які утримують корову та виробляють молоко нині, функціонуватиме поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого — надскладне завдання, що потребує значних капіталовкладень.

В цілому ж поліпшення якості молочної сировини матиме позитивний ефект з точки зору продовольчої безпеки та поліпшення якості харчування українського населення, підсумувала Ольга Козак.

iae.org.ua

М’ясо птиці протягом наступного десятиліття залишатиметься найшвидше зростаючим ринком м’яса і до 2031 р. займе 47% споживання.

Про це йдеться у прогнозі OECD/FAO Agricultural Outlook, пише poultryworld.net.

На думку експертів, довгостроковий перехід до м’яса птиці продовжуватиме зміцнюватися, частково через перевагу білого м’яса серед країн із високим рівнем доходу. Це пояснюється тим, що м’ясо птиці вважається легким у приготуванні, здоровішим і сприймається як кращий вибір. У країнах із середнім і низьким рівнем доходу птиця розглядається як дешевша альтернатива іншому м’ясу.

«У результаті прогнозується, що до 2031 р. доступність білка з птиці зросте на 16% і до того часу становитиме 47% споживаного м’яса, за яким слідуватимуть свинина, вівці та велика рогата худоба», — говориться у звіті.

Прогнозується, що споживання м’яса птиці в усьому світі зросте до 154 млн т протягом прогнозованого періоду, насамперед у кількох густонаселених регіонах, таких як Китай, Індонезія, Індія, Малайзія, Пакистан, Перу, Філіппіни і В'єтнам.

У короткостроковій перспективі очікується, що перехід у споживанні м’яса з громадського харчування на домашню кухню, який стався під час пандемії Covid-19, буде короткостроковим і повернеться до попередніх моделей витрат.

Загалом світова пропозиція м’яса буде збільшуватися, щоб задовольнити зростаючий попит, досягнувши 377 млн т до 2031 р., але це буде повільніше, ніж за останнє десятиліття. Зростання виробництва м’яса припадатиме на Китай, за яким йтимуть США, Бразилія та Індія. Водночас очікується, що виробництво м’яса в Європейському Союзі впаде протягом цього періоду через збільшення внутрішніх витрат і витрат на навколишнє середовище та зменшення експортних можливостей.

За результатами торгів 1 серпня на біржі СВОТ котирування пшениці та кукурудзи за серпневими контрактами знизилися після того, як з порту України вийшло перше судно з зерном від початку війни. Про це повідомляє АПК-Інформ.

Зокрема, по завершенні торгів ф’ючерси пшениці на СВОТ склали 294 дол. (-2,7 дол.) за тонну та кукурудзи — 239 дол. (-3,6 дол.) за тонну.

Водночас більш стрімке зниження цін було обмежене тим, що в США на Середньому Заході знову прогнозуються досить посушливі погодні умови.
Зазначимо, що за результатами торгів на біржі Euronext котирування пшениці скоротилися більш суттєво — до 336 (-7) євро/т, а кукурудзи — до 342 (-10,25) євро/т.

 аgravery.com