Експорт яєць за січень-вересень перевищив показник всього 2016 року

11-жовт-2017

Україна за січень-вересень 2017 р експортувала 62,44 тис. т яєць на суму $ 43,57 млн.

Про це свідчать дані ДФС.

 За інформацією ДФС, обсяг експорту за 9 місяців цього року на 23,1% перевищив результат за весь 2016 року, коли на експорт було відправлено 50,7 тис. т яєць. При цьому у вартісному вимірі за три квартали 2017 року Україна заробила на 4,2% менше, ніж за 2016 г. ($ 45,5 млн).

Відзначається, що в вересні експорт яєць склали 10,54 тис. т проти 24,02 тис. т яєць у серпні.

При цьому згідно з даними митної статистики, основними імпортерами українських яєць в січні-вересні є ОАЕ (на $ 21,33 млн), Ірак (на $ 6,73 млн) і Катар (на $ 3,73 млн). Експорт в ці країни склав 30,57 тис. т, 9,65 тис. т і 5,34 тис. т яєць відповідно.

Нагадаємо, що в Україні за січень-серпень 2017 р вироблено 10,75 млрд шт. яєць від птиці всіх видів, що на 57,3 млн шт. більше аналогічного періоду 2016 року. Згідно з прогнозами, Україна в 2017 р збільшить виробництво яєць до 16 млрд штук.

www.poultryukraine.com

Більше новин
Аграрії внесли пропозиції до Плану відновлення України
13-трав-2022

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) подала пропозиції до Плану відновлення України, який розробляється в рамках роботи Національної ради з відновлення України від наслідків війни, створеної Президентом України.

Пропозиції ВАР передбачають пріоритетні ініціативи як на період війни та післявоєнний період, так і довгострокову стратегію.

У фазу війни головними проблемами визначено обмеження експорту через блокаду портів; загрози втрати частини врожаю 2021/2022 МР; збільшення в рази вартості логістики, дефіцит палива через знищення паливних складів та складну логістику; прогнозований дефіцит зерновозів та автомобілів для переміщення палива; кризу переробки, через неможливість зберегти її побічні продукти. «До прикладу, макуху, шрот — псуються швидше ніж є можливість їх експортувати, або спожити в середині країни», — пояснюють у ВАР.

Рішення ВАР — це активне лобіювання в ООН та НАТО запровадження «Блакитних конвоїв» суден, які заходитимуть в порти України з метою експорту агропродовольчої продукції, квотування пропускної здатності УЗ на різні види продукції, перерозподіл квот на користь товарів з більшою доданою вартістю та короткими термінами зберігання.

«Без збільшення долі експорту зернових та олії з 14% до 44% (довоєнна доля валютної виручки) посівна наступного року опиниться під загрозою», — відзначають у ВАР.

Акценти у пропозиціях до Плану відновлення України зроблено на проблему зрошення та розвиток тваринництва.

У свинарстві головною проблемою на сьогодні є експортна ізоляція, пов’язана з АЧС (африканська чума свиней). Рішення, які пропонуються:

встановлення ДПСС регіонів, які є вільними від АЧС,

заборона подвірного забію та обов’язкова ідентифікація тварин в господарствах населення,

задля прискорення будівництва сучасних великих переробних підприємств включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Як результат очікується збільшення поголів'я на 1 млн голів (до 4,5 млн голів) та зростання до 25 тис. робочих місць у галузі.

Головними проблемами скотарства названо жорсткі тарифні обмеження на експорт в Країни ЄС; руйнування потужностей в регіонах військових дій, експорт племінних нетелів, через міграцію населення та купівельну спроможність накопичення продукції переробки у переробників, низьку ефективність та неконкурентноздатність наявних потужностей до 1000голів та переробних заводів.

ВАР пропонує:

безстрокове скасування тарифних квот на імпорт в ЄС або встановлення графіку їх збільшення;

включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7- 9%»,

надання окремої квоти на першочерговий експорт нетелів та продуктів переробки, — прийняти закон про патронажні дивіденди в кооперативах для будівництва великих сучасних кооперативних заводів.

«За умови відкриття експортних ринків країн ЄС, можна очікувати інвестиції ($ 30−80 млн) на будівництво 2−3 заводів із переробки мʼяса, зростання промислового поголівʼя до 1 млн гол (+5−7 тис. робочих місць), плюс 500 млн дол. експортної виручки, а також конверсію 3 млн тонн зерна у тваринництво. Будівництво та реконструкція (відновлення пошкоджених) молочних комплексів ($ 11 млн, 10 тис. корів) із виділенням біометану», — коментують у ВАР необхідність розширення можливостей експорту для галузі скотарства.

Щодо меліорації, заходи, які пропонують запровадити у ВАР, дадуть змогу залучити 4 млрд дол. США інвестицій у галузь та здійснити енерго- та водомодернизацію меліоративних систем, будівництво нових систем, будівництво та реконструкцію насосних станцій, наблизити галузь до екологічних стандартів, а також отримати плюс 11 млн тонн додаткового валового виробництва та плюс 135 млрд грн вартість валової продукції.

uacouncil.org

Детальніше
За 3 місяці ЄС зафіксував 1000 спалахів пташиного грипу
30-вер-2021

25 країн Європейського Союзу і Великобританія постраждали від спалахів пташиного грипу, а Франція очолила лідерство.

Європейське птахівництво повідомляло про істотні спалахи пташиного грипу в період з грудня 2020 року лютий цього року. За даними Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), за цей час кількість випадків хвороби дійшла до 1000 в 25 країнах в ЄС і Великобританії. Всього постраждали 592 птахофабрики.

Найбільше зачепило вирощування птахів у Франції-442 випадки хвороби. Далі йде Німеччина з 50 спалахами на птахофабриках і Польща - 37 випадків. В цілому, на ці три країни припадає 43% виробництва птиці в ЄС.

Вплив вірусу було значно більше в районах з високою щільністю птиці, як у випадку з Францією.

«Через постійної присутності вірусу HPAI H5 у диких птахів все ще існує потенційний ризик зараження ферм. Хвороба, перш за все, вражає качок. Саме тому їх смертність можна вважати хорошим показником наявність вірусу в господарстві. Щоб виявити вірус якомога раніше, слід проводити щоденний клінічний огляд качок. Також необхідно моніторити і збирати мертвих птахів для лабораторного аналізу», - радить EFSA.

euromeatnews.com

Детальніше
Мінагрополітики та Союз птахівників України домовилися про спільні дії для забезпечення стабільності цін на яйця
03-лист-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України уклало Меморандум із Асоціацією «Союз птахівників України». Документ спрямований на те, щоб стабілізувати ціни на курячі яйця та не допустити перевищення оптово-відпускних цін реалізації від рівня, за якими яйця постачаються до торговельних мереж, повідомила 2 листопада пресслужба Мінагрополітики.

Як зазначається, виробники яєць у межах Меморандуму взяли на себе зобов’язання наситити внутрішній ринок яйцями, зокрема збільшити чисельність поголів’я курей-несучок та обсягів виробництва яєць.

Мінагрополітики зі свого боку сприятиме, щоб виробники курячих яєць були забезпечені необхідними умовами та ресурсами для роботи, а також мали змогу залучити доступний кредитний ресурс для своєї виробничої діяльності. Крім того, міністерство сприятиме стабільності внутрішніх цін на зернофуражні й олійні культури та продукти їх переробки.

«Меморандум діятиме до 31 грудня п.р., може бути продовженим у разі необхідності та є відкритим до підписанням виробниками харчових курячих яєць», - зазначили в міністерстві.

АПК-Інформ

 

Детальніше
Прогнози розвитку глобального молочного ринку та перспективи України
27-черв-2019

Впродовж 17−19 червня 2019 року в Берліні відбулася щорічна конференція IFCN, яка була присвячена обговоренню класів молока та прогнозам перспектив розвитку глобального молочного ринку до 2040 року. Асоціація виробників молока є членом IFCN з 2017 року. Отож давайте розберемося які Україна має перспективи на світовій молочній арені.

За даними The DairyNews, дослідниками аналітичної мережі IFCN спрогнозовано зростання глобального виробництва молока в межах 1282 млн т. до 2040 року. Ріст складе 45% (+400 млн т), порівняно з 2018 роком. При цьому кількість поголів'я збільшиться лише на 14%, до 427 млн гол. Очікується, що в зростанні виробництва не останню роль матиме підвищення рівня технологічності, що скоротить кількість самих ферм на 17% ― до 99 млн, проте зумовить підвищення кількості корів на фермі на 37%, до 4,3 гол. При цьому надої зростуть на 27% ― з 2,3 до 2,9 т в рік.

Основним рушієм таких змін є прогноз щодо зростання чисельності населення планети і, відповідно, зростанням попиту. Крім того, за даними аналітиків IFCN, споживання молочних продуктів до 2040 року зросте на 20% і становитиме близько 140 кг на душу населення.

Як зазначається в повідомленні The DairyNews, близько 70% із 1282 млн т молока, яке вироблятиметься в світі буде надходити на переробку, яка збільшиться на 388 млн т. В середньому її щорічне зростання складатиме 2,6%. Разом з тим, до 2024 року 83% молока буде споживатися за місцем його виробництва, хоча й поставки на зовнішні ринки таки збільшаться на 17%.

Найбільші імпортери молока будуть збільшувати дефіцит молока, який може вирости на 45 млн т. Головні регіони-експортери зможуть збільшити поставки лише на 36 млн т, впевнені аналітики. Ціна на молоко за оцінками експертів зросте до 41 дол. за 100 кг.

Таким чином, позитивна динаміка розвитку глобального молочного ринку та прогнозований дефіцит молочних продуктів в розмірі 9 млн т, дає можливість українським виробникам поборотися за збільшення своєї частки світового експорту. Зокрема, за даними тієї ж IFCN ми займаємо 22 місце у світовому виробництві. При цьому ми активно нарощуємо продуктивність корів ― +23,4% за останні 10 років. Крім того, одним з головних наших козирів у конкурентоспроможності є ціна молока, яка на 10% нижча за середню світову, що надає привабливості українським виробникам на зовнішніх ринках.

Вже зараз Україна займає третє місце у світі по експорту казеїну, п’яте ― по експорту масла, восьме ― по експорту сухого збираного молока. Також Україна ― другий найбільший постачальник масла до ЄС після Нової Зеландії.

Асоціація виробників молока за даними The DairyNews

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок