Прогнози розвитку глобального молочного ринку та перспективи України

27-черв-2019

Впродовж 17−19 червня 2019 року в Берліні відбулася щорічна конференція IFCN, яка була присвячена обговоренню класів молока та прогнозам перспектив розвитку глобального молочного ринку до 2040 року. Асоціація виробників молока є членом IFCN з 2017 року. Отож давайте розберемося які Україна має перспективи на світовій молочній арені.

За даними The DairyNews, дослідниками аналітичної мережі IFCN спрогнозовано зростання глобального виробництва молока в межах 1282 млн т. до 2040 року. Ріст складе 45% (+400 млн т), порівняно з 2018 роком. При цьому кількість поголів'я збільшиться лише на 14%, до 427 млн гол. Очікується, що в зростанні виробництва не останню роль матиме підвищення рівня технологічності, що скоротить кількість самих ферм на 17% ― до 99 млн, проте зумовить підвищення кількості корів на фермі на 37%, до 4,3 гол. При цьому надої зростуть на 27% ― з 2,3 до 2,9 т в рік.

Основним рушієм таких змін є прогноз щодо зростання чисельності населення планети і, відповідно, зростанням попиту. Крім того, за даними аналітиків IFCN, споживання молочних продуктів до 2040 року зросте на 20% і становитиме близько 140 кг на душу населення.

Як зазначається в повідомленні The DairyNews, близько 70% із 1282 млн т молока, яке вироблятиметься в світі буде надходити на переробку, яка збільшиться на 388 млн т. В середньому її щорічне зростання складатиме 2,6%. Разом з тим, до 2024 року 83% молока буде споживатися за місцем його виробництва, хоча й поставки на зовнішні ринки таки збільшаться на 17%.

Найбільші імпортери молока будуть збільшувати дефіцит молока, який може вирости на 45 млн т. Головні регіони-експортери зможуть збільшити поставки лише на 36 млн т, впевнені аналітики. Ціна на молоко за оцінками експертів зросте до 41 дол. за 100 кг.

Таким чином, позитивна динаміка розвитку глобального молочного ринку та прогнозований дефіцит молочних продуктів в розмірі 9 млн т, дає можливість українським виробникам поборотися за збільшення своєї частки світового експорту. Зокрема, за даними тієї ж IFCN ми займаємо 22 місце у світовому виробництві. При цьому ми активно нарощуємо продуктивність корів ― +23,4% за останні 10 років. Крім того, одним з головних наших козирів у конкурентоспроможності є ціна молока, яка на 10% нижча за середню світову, що надає привабливості українським виробникам на зовнішніх ринках.

Вже зараз Україна займає третє місце у світі по експорту казеїну, п’яте ― по експорту масла, восьме ― по експорту сухого збираного молока. Також Україна ― другий найбільший постачальник масла до ЄС після Нової Зеландії.

Асоціація виробників молока за даними The DairyNews

Більше новин
В Україні вводять більш жорсткі європейські правила маркування продуктів
05-лип-2018

Верховна Рада України сьогодні може розглянути в першому читанні законопроект про приведення вимог до маркування харчової продуккції у відповідність із стандартами ЄС, згодом документ може бути прийнятий в цілому.

Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з аграрних питань Олександр Бакуменко.

За його словами, законопроект підготовлений і внесений на розгляд парламенту в рамках зобов’язань України за угодою про асоціацію з ЄС синхронізувати власне законодавство з европейськими законами. Він підкреслив, що документ підтримує Євросоюз і уряд.

«Це питання ми обговорювали з представниками бізнесу протягом півтора року. Має бути баланс між інтересами бізнесу, між захистом прав споживачів і системою державного контролю, яка забезпечує цей захист. Закон має розглядатися в парламенті, якщо він буде поставленний на голосування він може бути прийнятим в першому читанні», — сказав Бакуменко.

За словами нардепа, законопроект уніфікує правила щодо надання споживачам інформації про харчові продукти. При цьому виробникам забороняється використовувати на упаковці інформацію, яка може ввести споживача в оману — данні мають бути точними і зрозумілими рядовому громадянину.

Також в проекті містяться вимоги до розбірливості інформації на етикетці і мінімального розміру шрифту. Виробники також будуть зобов’язані надавати інформацію про алергени в продукції, а також сповіщати, чи піддавався продукт заморозці чи розморозці. Також запроваджуються нові терміни придатності продукції, що швидко псується.

За словами Бакуменко, від прийняття закону виграють всі гравці ринку харчових продуктів. «Оператори ринку матимуть уніфіковані правила, щодо надання споживачам інформації, що дозволить забезпечити правову визначенність і зменшити адмінтиск на операторів ринку. Споживачі зможуть робити свідомий вибір, особливо з міркувань охорони здоров’я, економічних, екологічних, соціальних і етичних міркувань. Вони матимуть захист від шахрайських і оманливих практик», — зазначив політик.

agronews

Детальніше
ЄС перевіряє українську систему контролю за виробництвом м’яса птиці
07-жовт-2020

З 5 жовтня генеральний директорат з питань безпечності харчових продуктів та охорони здоров’я DG SANTE почав перевірку системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці, а також продуктів з м’яса птиці, які експортуються з України до ЄС. Керівництво Держпродспоживслужби за допомогою відеозв’язку зустрілось з представниками DG SANTE і обговорили поточну ситуацію щодо контролю галузі.

Аудит директорату в України триватиме протягом двох тижнів.

“У ході обговорення тимчасова виконувачка обов’язків голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко доповіла присутнім про структуру служби, а також про поточну ситуацію в Україні щодо здійснення Держпродспоживслужбою перевірок підконтрольних суб’єктів господарювання. Окрім того, були обговорені питання роботи системи контролю в Україні, в тому числі ризико-орієнтовний підхід. Також фахівці Держпродспоживслужби та аудитори обговорили алгоритм роботи робочої групи, яка буде проводити дистанційну перевірку системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці, а також продукції з м’яса птиці в Україні. Планується, що даний аудит буде проведено в найближчі два тижні, після чого аудитори DG SANTE зможуть надати попередні висновки щодо ефективності такої системи контролю”, – повідомили у відомстві.

Meat-Inform

Детальніше
У Європі та США рекордно зростають витрати на виробництво м'яса та птиці
26-трав-2022

Фермери у всьому світі, які вирощують у сукупності понад 40 млрд свиней, корів, овець, баранчиків та птиці, зіткнулися з дефіцитом зерна та сої, що призвело до рекордно високих цін на корми.

Крім того, виросли рахунки на решту, від електрики для обігріву сараїв до вантажівок для перевезення тварин. Ще до початку військового конфлікту в Україні фермерські господарства постраждали від посухи, що вбила посіви, і спалахи пташиного грипу в багатьох регіонах, що скоротило популяцію птиці на мільйони особин.

Удари сипляться на господарства з усіх боків, змушуючи їх продавати худобу чи скорочувати розведення. Це означає, що у довгостроковій перспективі м'яса буде менше, а коштуватиме воно дорожче. Показники забою м'ясних корів у США досягли рекордних значень із 1986 року. Ці м'ясо, яке вже коштує рекордно дорого, в найближчому майбутньому не подешевшає, посилюючи тиск на бюджети домогосподарств, яким доводиться справлятися зі зростаючими цінами на інші товари першої необхідності. З початку 2022 року індекс цін на м'ясо, що розраховується Продовольчою та сільськогосподарською організацією в рамках ООН, зріс на 10% і досяг рекордного рівня у квітні. У США бекон, курячі грудки та яловичий фарш ще ніколи не коштували так дорого.

Згідно з офіційними прогнозами, виробництво курки, свинини та яловичини зросте лише на 1.4% у 2022 році. Раніше очікувалося, що темпи зростання досягнуть 5.4%.

"Ризики, з якими ми стикаємося, самі по собі не є чимось новим або незвичайним", - зазначає Джастін Шеррард, глобальний стратег із тваринних білків у Rabobank. «Просто зараз проблеми нашаровуються одна на одну».

Військові дії в Україні скоротили експорт зерна з території конфлікту, обмеживши постачання кукурудзи, на яку покладаються великі виробники свиней, такі як Іспанія та Китай. На корми припадає переважна більшість витрат у тваринництві, і навіть країни, які виробляють їх самостійно, зіштовхнулися з різким подорожчанням. Ф'ючерси на кукурудзу Чикаго з початку року зросли на 31%; у Парижі — на 55%, а у Великій Британії контракти на кормову пшеницю підскочили на 50%.

"Ніколи не бачив нічого подібного", - зазначає Джеймі Вайллі, шотландський свинар, чия ферма зазвичай продає більше 70 000 свиней на рік. «З минулого року у свинарстві справи йдуть геть погано. Люди витратили всі свої запаси, якщо вони мали». Він сам скорочує череду, щоб обмежити втрати. На корми зараз припадає 70% усіх виробничих витрат. Зазвичай їхня частка не перевищує 60%.

За словами Зої Девіс, директора британської національної свинарської асоціації, оптові ціни на свинину у Великій Британії зросли, але вони не покривають виробничі витрати, а фермери вже шостий квартал поспіль зазнають збитків. Свинарі у Великій Британії вже зіткнулися з нестачею робочої сили на м'ясопереробних заводах, тому на початку року зібралася черга з більш ніж 100 тис. свиней на забій. Фермери вибраковували тварин, бо їх не було де утримувати. Тільки ситуація почала покращуватись, почалася війна.

Конфлікт "погіршив цілу низку проблем, з якими ми вже боролися", сказав Руперт Клакстон, директор з м'яса в компанії Gira. "Рівень стресу виріс з 7 до 10".

За офіційними прогнозами виробництво свинини в Європі, яка є провідним експортером у світі, скоротиться на 3% — перше падіння з 2019 року. Зростання цін не компенсує витрати, спонукаючи селян вбивати тварин раніше терміну.

Минулого року поголів'я свиней у Німеччині скоротилося до мінімуму з 1996 року. Тім Коч, аналітик AMI, вважає, що падіння продовжиться і цього року. Спалахи африканського свинячого грипу призвели до обмеження на експорт німецької свинини та зниження цін. Більшість фермерів, щоб вийти на рівень беззбитковості з урахуванням зростання витрат на корми та енергоносії, потрібні ціни в діапазоні 2-2.4 євро за кілограм. Зазвичай вони продають м'ясо за 1.6-17 євро за кілограм. Зараз ціни трохи нижчі за 2 євро.

Практично всі учасники виробничого ланцюжка намагаються бути максимально обережними, купувати менше свиней, не вкладати багато грошей.

У Китаї, який вирощує половину всіх свиней у світі, рекордні витрати на корм та тривале падіння цін на свинину спровокували приголомшливі втрати у провідних свинарів. Щойно оговтавшись від спалаху свинячого грипу, вони зіткнулися з новою проблемою. Внаслідок поголів'я свиноматок скорочується вже вісім місяців поспіль.

Деякі ферми здатні витримати витрати, але хвороби та посухи завдають бізнесу серйозної шкоди. Пташиний грип, що прокотився Північною півкулею, убив майже 38 мільйонів птахів — переважно індичок і курей-несучок. Це один із найважчих спалахів у США. У південно-західному регіоні Франції, де вирощується фуа-гра, вже другий рік спостерігається масовий вилов, а польські курячі ферми страждають від випадків захворювань.

Погана погода створює додаткові проблеми. У південній частині Альберти минулого року.

Джерело: Птахофабрики України

 

Детальніше
Спалах пташиного грипу виявили в Росії
11-лист-2019

Усі птахофабрики Челябінської області Росії будуть працювати у закритому режимі, оскільки на одному з господарств регіону виявили вірус пташиного грипу.

«За даними Федерального центру охорони тварин, збудник пташиного грипу підтипу H5N1 виявлений в шести пробах патологічного матеріалу, взятих на місці масової загибелі птахів – Мордвінскій мисливськоій ділянці Увельського району Челябінської області», – повідомляє видання meatinfo.ru.

Щоб не допустити подальшого поширення небезпечного захворювання, всім підприємствам регіону, що спеціалізуються на птахівництві, наказано перейти на закритий режим роботи. Управління ветеринарії проводить моніторинг ситуації і вживає екстрених санітарно-гігієнічних заходів та заходів контролю стану птиці на приватних подвір’ях і в інших неспеціалізованих господарствах Челябінської області.

Meat-Inform

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок