Експерт: «Настали золоті часи для виробників м’яса птиці»

Туреччина продовжила дію квот на імпорт живих тварин і м'яса з нульовими тарифними ставками до 31 грудня 2019 року.

Про це повідомила прес-служба Мінагрополітики.

Обсяг нульових тарифних квот передбачає імпорт:

живої великої рогатої худоби — 500 тис. голів;

живих овець і кіз – 475 тис. голів;

свіжого або охолодженого м'яса ВРХ — 75 тис. тонн.

milkua.info

Обсяг виробництва комбікормів в країнах Європейського Союзу в 2018 році склав 163,3 млн тонн, на 1,8% перевищивши аналогічну цифру попереднього року - підрахувала Європейська Федерація Виробників Комбікормів (FEFAC).

При цьому на виробничі показники вплинула посуха, яка запанувала на кілька місяців на території Північно-Західної Європи, і яка завдала збитків пасовищах. В результаті попит на комбікорми для великої рогатої худоби в минулому сезоні виріс на 3,8% в порівнянні з рівнем 2017 року.

Крім того, на 1,7% зросло виробництво комбікормів для птиці. У цьому сегменті зростання було зумовлене розвитком птахівничої галузі в Фінляндії, Чехії та Польщі, де виробництво комбікормів для птиці виявилося вище на 5% до рівня попереднього року.

При цьому в ряді країн виробництво комбікормів для птиці скоротилося. У Німеччині, наприклад, було вироблено на 4% менше комбікормів для курей-несучок, ніж роком раніше.

За матеріалами All About Feed

Спілка молочних підприємств прогнозує, що цього року Україна імпортує 20 тис. тонн сирів.

Про це заявив голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

«Загалом споживання сирів і сирних продуктів в Україні становить 120 тис. тонн. Тобто 18−20% обсягу цього ринку займатиме імпортна продукція», — зазначив він.

На думку експерта, без державної підтримки в такій ситуації не можна нічого зробити.

«Коли ми підписували Асоціацію з ЄС, нам відкривали ринки за однієї умови — квоти. Сьогодні наявні квоти — це іронія, а не відкриті двері, — вважає Вадим Чагаровський. —  Я вважаю, що держава має вдатися до симетричних кроків — ввести квоти на імпорт молочних продуктів до України».

Він зауважив, що за приклад можна взяти США.

«Навіть ця розвинена країна обмежує ринок споживання імпортних продуктів. Їхня квота на імпорт становить 2% від загального ринку», — зазначив Вадим Чагаровський.

На його думку, якщо не ввести це обмеження, ситуація, яка складається в молочному скотарстві, вдарить по молочнопереробній галузі, спричиняючи скорочення робочих місць, дефіцит молочних продуктів.

У ситуації, що склалася цього року, про експорт молочних продуктів можна забути, підкреслив експерт.

«Третє місце по казеїну, п’яте місце по маслу — забули. Цього року будуть експортовані лише суха сироватка і частково сухе знежирене молоко, — сказав він. — Світові ціни сьогодні несприятливі для експорту масла, сиру. Хоча квот на експорт сирів до ЄС Україна не має, бо вони там нікому не потрібні».

agrotimes.ua

28 квітня відбулася зустріч заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торгового представника України Тараса Качки із Й. В. Надзвичайним і Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні Фань Сяньжуном.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

На зустрічі були також присутні Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька, Радник-посланник з питань торгівлі та комерції при Посольстві КНР в Україні Чжао Лі, представники Мінекономіки і дипломати Посольства КНР в Україні.

«Китай є ключовим торговельним партнером України в Азійському регіоні. За результатами 2020 року товарообіг між нашими країнами зріс на 20,5% до $ 15,4 млрд, з яких експорт збільшився у два рази — до $ 7,1 млрд. Половина українського експорту до Китаю складає аграрна продукція і ми зацікавлені у подальшому нарощуванні торгових поставок та розширенні товарних позицій», — зазначив заступник Міністра Тарас Качка.

Так, сторони обговорили стан українсько-китайського співробітництва у сферах торгівлі, інвестицій і сільського господарства. Також було окреслено пріоритети двосторонньої співпраці на 2021 рік, зокрема, щодо перспектив проведення у цьому році засідань двосторонніх органів галузевої співпраці у згаданих сферах.

Окрема увага учасників зустрічі була приділена актуальним питанням розширення доступу української агропродовольчої продукції на ринок Китаю.

Довідково: У січні-лютому 2021 року товарообіг між Україною і Китаєм склав $ 2 млрд 494,2 млн (+ 18,4%). Експорт — $ 1 млрд 092,8 млн. (+ 43,8%). Імпорт — $ 1 млрд 401, 4 млн. (+ 4,1%). Частка агропродовольчої продукції в загальній структурі українського експорту до Китаю склала 53,1% ($ 579,8 млн).