Ефірна олія орегано допомагає при протикокцидійній вакцинації

Верховна Рада 6 вересня ухвалила Закон «Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільгосппродукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції  та харчових продуктів».

Про це повідомляється на сайті ВР, пише kurkul.com.

Так, законопроєкт підтримали 288 депутатів.

У пояснювальній записці до закону зазначено, що документ розроблено з метою забезпечення виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства щодо охорони прав на географічні зазначення із правом Європейського Союзу в частині дотримання правил захисту географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчів.

Документом пропонується:

• ввести поняття традиційної гарантованої особливості, умови надання йому правової охорони, поняття та процедуру застосування особливих показників якості;
• уточнити умови надання правової охорони географічному зазначенню для сільськогосподарської продукції та продуктів харчування та підстави для відмови в надані такої охорони;
• уточнити коло осіб, які мають право на підготовку специфікацій та інших документів, необхідних для державної реєстрації географічного зазначення для сільськогосподарської продукції та продуктів харчування;
• переглянути вимоги до документів для державної реєстрації географічних зазначень та традиційних гарантованих особливостей.

Також документом пропонується:

• встановити порядок погодження специфікацій та інших документів, необхідних для державної реєстрації географічного зазначення для сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, традиційної гарантованої особливості;
• визначити вимоги до технічних умов, яким повинен відповідати товар, для якого заявляється географічне зазначення або традиційна гарантована особливість;
• уточнити перелік прав та обов’язків, що випливають з державної реєстрації географічних зазначень;
• встановити порядок сертифікації товару щодо його відповідності специфікації товару із географічним зазначенням, традиційною гарантованою особливістю.

Ухвалення проєкту Закону дозволить наблизити законодавство України до права ЄС.

Іноземці отримають доступ до ринку української землі після зняття мораторію. Про це заявив Прем'єр-міністр Олексій Гончарук в ефірі "Свободи слова", передає УНН.

Для цього іноземцям ставлять лише одну умову: зареєструвати юрособу в Україні. Ні про які інші обмеження, які б визначили пріоритетність права на викуп за українцями - Прем'єр не озвучив.

"Нам потрібно вибирати модель, яка дає найбільший економічний ріст. Це означає, що нам потрібно дозволити операції з землею для всіх, хто має можливість зараз її обробляти, в тому числі для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридичну особу в Україні і платять тут податки", - заявив Гончарук.

Проти такої ідеї Кабміну виступили профільні асоціації. Всеукраїнська аграрна рада звертає увагу, що росіяни - теж іноземці, деякі з них навіть мають громадянство інших країн, наприклад, Британії.

"Чи ми хочемо, щоб нашу землю скупив Путін? Щоб українські аграрії стали найманцями російських олігархів на українській землі? Мабуть, вони всі разом будуть працювати на благо України так, що аграрне ВВП і валютна виручка зросте ще більше. Виходить, що ринок землі - це питання не тільки кожного громадянина, а й питання національної безпеки нашої держави", - вважає глава ВАР Андрій Дикун.

З огляду на те, що землю можна буде продати лише один раз, Всеукраїнська аграрна рада категорично проти продажу землі іноземцям.

"Вимагаємо ввести зміни до першого розділу Конституції і заборонити продаж землі іноземцям в будь-якій формі раз і назавжди. Земля України повинна належати народу України і крапка", - заявили аграрники.

Напливу спекулянтів побоюються і в УКАБ (Український клуб аграрного бізнесу).

"Минулої п'ятниці члени асоціації, керівники сільськогосподарських підприємств із загальним земельним банком близько 7 млн га, провели зустріч для обговорення основних питань зняття мораторію, а саме можливого доступу на наш ринок фінансових спекулянтів з дешевим ресурсом, але відсутністю намірів, досвіду і можливостей обробляти українську землю після вступу у власність. Це, на нашу думку, є загрозою національній безпеці", - заявив Президент асоціації Алекс Ліссітса.

Журналіст і політичний експерт Яніна Соколовська в свою чергу не виключає, що ще до відкриття ринку землі влада буде дестабілізувати роботу українських агропідприємств - власників найбільших земельних банків з метою викупу земель за безцінь.

"Якщо уявити, що робота таких агрохолдингів, як Кернел або МХП, дестабілізуватиметься, втративши можливість здавати свої ділянки в оренду, власники паїв будуть змушені продавати землю. А ми знаємо, що всі операції купівлі-продажу будуть здійснюватися виключно через Державний земельний банк. Простіше кажучи, у селян почнуть скуповувати землю за безцінь, а потім, через той же Держзембанк перепродувати новоявленим промисловим латифундистам вже за значно більші гроші. Якщо мета боротьби Зеленського і тих, хто за ним стоїть, з "корупцією в агросекторі" саме така, тоді цілком логічно, що на даний момент Президенту вигідно максимально розхитати і дестабілізувати ринок", - підсумувала Яніна Соколовська.

Джерело: УНН

Незважаючи на нинішні високі ціни на масло, виробництво молока продовжує залишатися в хронічно важкому стані, оскільки в Спільній сільськогосподарській політиці ЄС (CAP) відсутній механізм попередження криз.

«Частота кризових ситуацій у секторі викликає тривогу. Останнім часом багато господарств були змушені відмовитися від бізнесу. Було також сильно дестабілізовано роботу господарств, які продовжують свою діяльність», — говорить Сіта ван Кеймпема, віце-президент Європейської молочної ради (EMB).

Примусове скорочення виробництва, як правило, здійснюється за рахунок добробуту тварин — власне, тривалості їх життя, а також якості життя фермера і його сім'ї.

«Це неможлива ситуація, коли на сьогоднішній день ця ланка ланцюга виробництва молока, не отримує жодної уваги політиків. Перекоси у конкуренції на молочному ринку, що спостерігаються протягом багатьох років, призвели до того, що ціни на молоко значно нижчі, ніж коштує його виробництво», — говорить пані ван Кеймпема.

Дослідження, проведене BAL (Управління сільського господарства та сільськогосподарської соціології) та опубліковане 26 жовтня, показує розрахунки витрат на виробництво молока в п’яти ключових країнах, що виробляють молоко. Дослідження підтверджує дефіцит компенсації втрат на виробництво. Виявилося, що навіть у так звані «кращі роки» цей дефіцит неможливо було компенсувати.

За даними дослідження виявляється, що з 2012 року середньорічний дефіцит у Франції склав 21%, у Нідерландах — 23%, у Німеччині — 22%, Бельгії — 24%, а в Данії — 17%. EMB пояснює, що фермери не вимагають субсидій на виробництво молока. Чого вони потребують, так це механізму, який нарешті захистить сектор від подальших кризових ситуацій.

За інформацією Еuropean Milk Board, цей механізм повинен бути достатньо гнучким, щоб дозволити зростання в секторі при цьому забезпечивши зростання попиту. Цей механізм повинен бути легально закріплений у положеннях CAP, підкреслюють у EMB: «Було чітко показано, що відсутність таких положень в документах по аграрній політиці означає, що реакція на кризу відбувається занадто пізно, і навіть тоді вона часто не дає результату».

Спеціальна пропозиція EMB полягає в тому, щоб доповнити Milk Market Observatory постійним механізмом, який зможе тимчасово обмежувати або зменшувати виробництво у разі виникнення криз.

Експлуатація в молочному секторі може бути зупинена, а хронічно важкі, болісні часи можна скоротити, якщо правові положення САР будуть стабільно регулювати добровільне скорочення виробництва у майбутньому, вважає EMB.

ІНФАГРО за матеріалами The Dairy Site

Антибіотики виявили у 70% свинини та 80% мяса птиці, виготовлених на фермах у Любуському воєводстві (Польща), повідомило Національне контрольно-ревізійне управління Польщі у нещодавній доповіді.

Тим не менш, «офіційна картина може не відображати реальність», повідомляє газета Rzeczpospolita, оскільки система перевірок має свої недоліки. Ревізійний офіс виявив, що документація ветеринарної допомоги в центрах ветеринарної інспекції була неповною і, приблизно в половині випадків, офіційні записи цих центрів спиралися на показання фермерів.

«Система контролю не може гарантувати, що м’ясо, призначене для продажу, є безпечним для споживачів», — прокоментували в Національному аудиторському офісі. Відповідно до статистики, у період з 2011 по 2015 рік використання антибіотиків на тваринницьких фермах Польщі збільшилося на 23%.

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com