Дріжджові пробіотики дозволяють зробити виробництво кормових комах більш ефективним

Земельна реформа – це питання, яке роками чекає свого вирішення. Позиція Мінагрополітики досить послідовна — усі рішення мають бути зваженими та поетапними, адже реформа земельних відносин матиме суттєвий вплив на економіку України. Про це зазначила в. о. Міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева під час Всеукраїнського земельного форуму, ініціатором та організатором якого стала Всеукраїнська Аграрна Рада.

«Існує кілька основних концепцій запуску ринку землі в Україні. Концепція, якої дотримується Уряд, залишається незмінною, основними її пунктами є те, що сільськогосподарську землю зможуть придбати виключно громадяни України. Також передбачено встановлення граничних розмірів земель сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи, та обмеження площі максимальної оренди в межах адміністративних одиниць», — наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, ліміт площі земель у власності дискутується, однак орієнтир — 100-200 га на особу; ліміт максимальної площі земель в оренді — не більше 35% площі сільськогосподарських угідь на території району та/або об’єднаної територіальної громади, якщо площа такої громади дорівнює або перебільшує середню площу району.

Крім того, вводяться антиспекулятивні механізми. Стягнення державного мита у розмірі 50% від грошової оцінки земельної ділянки у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років.

В. о. Міністра додала, що для забезпечення участі малих сільгосптоваровиробників у реалізації земельної реформи створюється Державна фінансово-кредитна агенція, яка надаватиме часткове гарантування кредитів певній цільовій групі для купівлі земельних ділянок. Таким чином, буде вирівняний дисбаланс, що утворився у доступі до дешевих кредитних ресурсів, між фермерами та агрохолдингами.

Метою програми часткового гарантування кредитів є заміна або підкріплення застави, яку може надати позичальник для отримання кредиту, зменшення банківських ризиків, пов’язаних із наданням позик цільовій групі позичальників, та створення стимулів для банків щодо надання послуг малим господарствам.

Ольга Трофімцева звернула увагу присутніх, що зазначені питання є предметом дискусії між представниками влади та агровиробниками.

Довідково:

Мораторій має негативні наслідки як для економіки країни, так і для сільського розвитку. Зокрема, мораторій не дає змоги вільному функціонуванню іпотеки земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Внаслідок цього унеможливлюється довгострокове кредитування сільського господарства, перехід його на інноваційну модель розвитку, залучення інвестицій в аграрний сектор економіки.

PigUA.info за матеріалами new.minagro.gov.ua

Уряд підтримав проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Постанова дозволить розширити коло суб'єктів господарювання АПК та створить рівний доступ таких суб'єктів до отримання державної підтримки за залученими в банках кредитами. На підтримку аграріїв передбачені кошти у розмірі 1,2 млрд грн.

Зокрема, учасниками програми стануть суб'єкти господарювання АПК, які займаються усіма видами сільськогосподарської діяльності (наразі такий доступ мають лише суб'єкти, які займаються тваринництвом та використали кредитні кошти на цілі тваринництва або які мають чистий дохід від реалізації продукції за останній рік до 20 млн грн). Діятиме обмеження для таких суб'єктів та пов’язаних із ними осіб — не більше 5 млн грн на суб'єкта (крім позичальників, які провадять діяльність у галузі тваринництва, для яких обмеження не більше 15 млн грн).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» передбачено можливість купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення громадянами України, починаючи лише з 1 липня 2021 року.

У зв’язку з цим та з огляду на фінансову ситуацію, у якій опинились всі суб'єкти господарювання АПК, через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, вивільнені кошти пропонується спрямувати на підтримку аграріїв з 2020 року.

За даними Державної служби статистики України станом на 1 березня 2019 року в Україні налічують 3 млн 517,3 тис. голів, що на 2,6% менше, ніж на відповідну дату минулого року.

Про це повідомляє Яна Музиченко аналітик Асоціації виробників молока.

В промисловому секторі зниження поголів'я склало теж 2,6% — 1 млн 148,4 тис. голів. Наростити ВРХ вдалося лише Тернопільській (30,9 тис.; +6,2%) та Житомирській (56,9 тис.; +1,6%) областям. Скорочення поголів'я в присадибному секторі склало 2,5% — до 2 млн 368,9 тис. Нарощували чисельність Луганщина (40,3 тис.; +25,2%), Вінниччина (169,3 тис.; +4,1) та Сумщина (71,7 тис.; +2,3%).

Загальна чисельність корів станом на 1 березня склала 1 млн 925,4 тис. (-3,3%). 465,5 тис. (-0,8%) з яких сконцентровано в сільськогосподарських підприємствах, а 1 млн 459,9 тис. (-4,4%) в господарствах населення.

Виробництво молока у січні-лютому поточного року скоротилося на 0,6% та склало 1 млн 139,7 тис. т. Вітчизняними підприємствами було вироблено 434,8 тис. т молока (38,2% в загальні структурі), що на 0,5% більше, ніж за аналізований період минулого року. В той же час, обсяг молока виробленого господарствами населення зменшився на 2,9% — до 704,9 тис. т (61,8% в загальні структурі).

Найбільше промислового молока було вироблено у Полтавській (66,1 тис. т.; -2,9%), Черкаській (45,9 тис. т.; -2,8%) та Чернігівській (38,5 тис. т; +1,6%) областях.

milkua.info

В Україні продовжують фіксувати спалахи високопатогенного пташиного грипу. Хоча спалахи захворювання виявляли лише серед диких птахів та в особистих селянських господарствах, а не на підприємствах, вони можуть бути загрозою для експорту м’яса птиці з України. У 2020 році ЄС та інші країни через вводили обмеження щодо імпорту курятини з України. Утім, схоже, в 2021 році цього вдасться уникнути, оскільки 17 березня Євросоюз визнав зонування щодо пташиного грипу в Україні, повідомляє Держпродспоживслужба.

«Визнання зонування дасть Україні змогу відновити торгівлю з ЄС продукцією птахівництва. Це відбудеться навіть з урахуванням того, що досі діють карантинні обмеження в зонах, де були випадки хвороби, і постачати безпечну продукцію з неінфікованих зон Це були непрості та тривалі перемовини, але нам це вдалося», – зазначає очільниця відомства Владислава Магалецька.

Рішення ЄС щодо зонування набуде чинності 20 березня.

Meat-Inform