Домашня чи магазинна: відповіді на популярні питання про курятину

До 2026-го року в Україні планують адаптувати стандарти добробуту тварин до вимог європейського законодавства. 7 листопада у ході семінару з благополуччя тварин, організованого Європейським банком реконструкції та розвитку за підтримки посольства Японії в Україні, торкнулися питання антибіотикорезистентності.

Так представник Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Віталій Башинський розповів зокрема про національну політику боротьби зі стійкістю мікроорганізмів до протимікробних засобів, що робиться в Україні.

«Що має на меті національний план: по-перше, це оновлення нормативно-правової бази — організація законодавства до вимог європейського союзу. Це обмежене використання протимікробних препаратів для ветеринарної медицини, підвищення рівня знань щодо застосування протимікробних препаратів і впровадження якісної системи моніторингу для ветеринарів» — пояснив пан Башинський.

Експерт також зазначив, що з 30 вересня  по 4 жовтня цього року в Україні відбувалася місія ФАО Atlass, що мала на меті з’ясувати, яка ситуація щодо застосування антибіотиків у тваринництві в Україні. Перші висновки показують, що в країні є потенціал щодо контролю антибіотикорезистентності, але якщо оцінювати готовність за 10-бальною шкалою, то отримаємо «трійку».

pigua.info

За нещодавнім повідомленням ФАО, світові ціни на продовольство зростають десятий місяць поспіль. Зростання цін, яке обумовлюється об’єктивними чинниками, є загальносвітовою тенденцією, і ринок продуктів харчування в Україні, на жаль, не є винятком.

Про це повідомляється на сайті Мінекономрозвитку. 

Для забезпечення цінової стабільності на продовольчому ринку та наявності достатньої кількості продуктів Уряд і Мінекономіки, зокрема, здійснює постійну роботу в різних форматах.

По-перше, у форматі меморандуму досягнуто домовленості з трейдерами і переробниками базової сировини (пшениці, кукурудзи та інших зернових) про стабільність запасів продукції. Станом на сьогодні всі учасники ринку дотримуються меморандуму, жодних проблем з фізичною наявністю продуктів харчування немає.

По-друге, зроблено спільні заяви з профільними асоціаціями, ключовими компаніями-виробниками та продуктовими мережами щодо цін на основні продукти харчування (борошно, хліб, олія, м’ясо птиці, яйця, цукор). «Рітейлери України», «Союз птахівників України», «Укроліяпром», «Укрцукор», «Борошномели України», «Всеукраїнська асоціація пекарів», об’єднання підприємств хлібопекарної промисловості «Укрхлібпром», Європейська Бізнес Асоціація вийшли з публічними заявами про вживання усіх необхідних заходів, спрямованих на стабілізацію цін продовольчих товарів соціального сегменту.

Для стабілізації цін на цукор Мінекономіки на початку березня видано ліцензії на імпорт 120 тисяч тонн цукру-сирцю, що становить 10% річного внутрішнього споживання. Також зараз розглядається питання щодо видачі найближчим часом ліцензій на імпорт додаткових 50 тис. тонн цукру-сирцю. Крім того, у лютому-березні було завезено 40 тис. тонн цукру за встановленою тарифною квотою із нульовою ставкою мита відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Для стимулювання збільшення виробництва гречки та картоплі й, відповідно, стабілізації цін на ці продукти, Уряд додав нові спеціальні програми державної підтримки - підтримку сільгоспвиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь (гречка) та підтримку виробників картоплі.

Також нагадаємо, було впроваджено декларування цін на товари, що мають істотну соціальну значущість. Декларуванню підлягає роздрібна ціна, яка підвищується на 5 і більше відсотків протягом тижня.

Проводиться щоденний моніторинг цін на продукти соціального призначення від Держстату разом з обл(міськ)держадміністраціями. Для моніторингу визначено 21 позицію продуктів харчування, включаючи продукти «борщового набору».

Станом на сьогодні ситуація залишається стабільною: жодного дефіциту продуктів на внутрішньому ринку не спостерігається, також відсутні значні цінові коливання на продукти харчування.

Після Великодня ціни закупівлі свинини живою вагою «просіли». Так, якщо у перші дні травня ціни на живець свиней в Україні «посунулися» на 1,3% порівняно з передвеликоднім тижнем то у кінці другої декади низхідний рух був більш відчутним. За даними аналітичного відділу АСУ, цього тижня свиней забійних кондицій в середньому реалізували по 47,6 грн/кг, що на 4,5% менше ніж мунулого.

За підсумками моніторингу закупівельних цін та спілкування з представниками м’ясопереробки, ціни на ринку живця цього тижня варіювали в межах 46-49 грн/кг, хоча епізодично зустрічалися як вищі, так і нижчі. За відгуками переробників після свят ринкова активність суттєво послабилася, а торгівля на початку місяця була гіршою ніж очікувалось. Унаслідок цього, збутові мережі та дрібна реалізація навіть відмовлялися від попередньо заброньованих партій. Переробні підприємства стикнулися із накопиченням залишків, через що були змушені скоротити обсяги заготівлі або тимчасово її не здійснювати.

Мляву торгівлю у період, коли всі оператори очікували на її активізацію, частково пов’язують з погіршенням погодних умов. Так, похолодання не дозволило поєднати великодні свята з довгоочікуваним початком пікнікового сезону. З іншого боку, переробники також відзначають, що досить стрімкий підйом цін на свинину протягом квітня і їх високий рівень на початку травня «відлякав» споживача.

З огляду на це, переробники очікують на подальше пониження цін на ринку живця. Зокрема, учасники Асоціації «М’ясної галузі» очікують, що наступного тижня більшість товарних партій закуповуватимуть по 45-46 грн/кг. Тож, цінові тренди на ринку свинини України в травні розходитимуться зі світовими.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018-2019 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

За останні декілька тижнів за підтримки Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка та в рамках роботи Офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest вдалося залучити 7 нових американських інвесторів, зацікавлених в потенційних інвестиціях в Україну. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Наразі міністерство веде з ними активні переговори, одні з яких відбулися у форматі ZOOM-конференції за участі Міністра Ігоря Петрашка, радника Міністра та члена наглядової ради UkraineInvest Алекси Чопівської і безпосередньо інвесторів, включаючи колишнього керівника ECM (ринки власного капіталу) для General Electric Capital and General Electric Ventures, який зацікавлений у створенні в Україні інвестиційного фонду в розмірі 50 мільйонів доларів.

«Україна традиційно має величезний виробничий, природній і людський потенціал. Тому вона може бути цікавою для багатьох інвесторів у багатьох сферах, зокрема, у промисловості, АПК, IT та ін. І кризовий період, який зараз є в усьому світі внаслідок пандемії, може стати відправною точкою для переосмислення, для пошуку нових ідей та нових інвестиційних можливостей», — зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Він додав, що найближчим часом в Україні будуть прийняті законодавчі зміни, які забезпечать для нових інвесторів додаткові вигоди та переваги, що також посилить інвестиційну привабливість нашої держави.

«Ми хочемо підтримати інвесторів та створити для них найкращі умови в Україні», — наголосив Міністр.

У свою чергу, потенційні інвестори зі США запевнили свою зацікавленість і бачення перспектив в Україні. Наразі вони готові вести детальні переговори з українськими бізнес-партнерами.

За словами Алекси Чопівської, за результатами активної співпраці Мінекономіки і Офісу UkraineInvest вже вдалося розпочати дискусії з 7-ома американськими інвесторами, зокрема, з таких сфер, як: фармацевтичне виробництво, автомобільне виробництво, оборонне виробництво, кіноіндустрія, біоенергетика, інвестиційні фонди.

Міністерство разом з UkraineInvest налаштоване й надалі проводити активну роботу з пошуку та залучення нових інвестицій в Україну.