Уряд застосовує виважену політику щодо стабілізації цін на продовольство

Представники ветеринарних служб України, Польщі, Угорщини та Румунії спільно із представниками Європейської Комісії домовилися про продовження виконання програми боротьби зі сказом на території буферної зони України. Таке політичне рішення прийняте за результатами спільної зустрічі вищезгаданих сторін, яка відбулася у Львові 11 травня 2017 року.

Участь у засіданні взяли перший заступник Голови Держпродспоживслужби та делегат МЕБ від України Андрій Жук, начальник Управління здоров’я та благополуччя тварин Держпродспоживслужби Микола Сонько, представник Європейської Комісії Педро Росадо, заступник Головного ветеринарного інспектора Польщі Кшиштоф Яжджевскі, Головний ветеринарний інспектор Угорщини Лайош Богнар, начальник Департаменту з питань моніторингу та нотифікацій компетентного органу Румунії Крістіан Сіпосеан, представники головних управлінь Держпродспоживслужби у Львівській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській областях та інші.

Під час зустрічі представники Держпродспоживслужби презентували звіт української сторони щодо виконання програми боротьби зі сказом на території буферної зони у 2016 році. Було відзначено, що за роки реалізації заходів в рамках програми боротьби зі сказом ситуація на даній території покращилася.

«Співпраця з країнами ЄС у боротьбі зі сказом дає позитивні результати – зафіксована кількість випадків даної хвороби на території буферної зони стабільно зменшується та прогнозується збереження даної динаміки в майбутньому. Тому Україна вдячна ЄС за допомогу та зацікавлена у продовженні такого співробітництва й надалі», - наголосив перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук.

Колеги з Польщі та Угорщини представили свій звіт та презентацію щодо ситуації зі сказом, яка склалася на території їхніх країн, окремо приділяючи увагу ситуації на території, яка що межує з Україною.

Представник Єврокомісії у свою чергу також наголосив на позитивному впливу виконання пероральної програми вакцинації диких м’ясоїдних тварин на території буферної зони в Україні. Він також відзначив готовність Європейської Комісії підтримати співфінансування аналогічної програми з Румунією. Він також додав, що за 2017 рік було зафіксовано 3 випадки сказу на території ЄС. За його словами, Євросоюз має намір викорінити це захворювання на своїй території до 2018 року.

На думку першого заступника Голови Держпродспоживслужби, продовження тісної кооперації та спільних зусиль у боротьбі з транскордонними захворюваннями, зокрема зі сказом, необхідне для всіх сторін. Він висловив вдячність ЄК за фінансову підтримку та координацію, а колегам з Польщі та Угорщини - за тривалу співпрацю та взаєморозуміння в досягненні спільної мети.

Зазначимо, що подібні Угоди реалізуються в Україні з 2012 року – з Республікою Польща, з 2015 – з Угорщиною. Домовленість про таку співпрацю з Румунією досягнута вперше.

Укладання та реалізація Угод сприяє обмеженню поширення вірусу сказу на території України та захисту території вказаних країн, тим самим і території Європейського Союзу від його проникнення, а також сприяє розвитку двосторонніх відносин з ЄС та укріпленню іміджу України як надійного партнера.

У 2016 році територія буферної зони було збільшено на 12 050 км2 з Республікою Польща, на 200 км2 – з Угорщиною. 

Згідно з угодами, витрати української сторони, пов’язані з закупівлею та розповсюдженням приманок з вакциною, компенсуються за рахунок коштів ЄС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Абсолютна більшість виробників молока виступає проти цьогорічних механізмів державної підтримки галузі тваринництва у зв’язку з «ручним» розподілом бюджетних коштів через спеціальні регіональні комісії.

Такі результати показало голосування, проведене серед учасників ХІ Молочного конгресу, до якого долучились 1200 представників галузі, серед яких 760 виробників з 280 провідних молочних ферм України.

«Сьогодні у цій залі знаходиться більше половини представників вітчизняного молочного ринку з усіх куточків нашої держави. Тому вибірка репрезентативна. А результати проведеного голосування дають розуміння того, як аграрії оцінюють результати роботи Міністерства аграрної політики та затверджені урядом порядки розподілу дотацій», – повідомив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

Так, за результатами голосування, 93,2% виробників молока висловились проти затверджених Кабміном порядків розподілу держпідтримки АПК на 2018 рік. Натомість, на думку 74,03% молочарів, ідеальною програмою державної допомоги могла б стати виплата дотації на 1 грн реалізованої дотаційної продукції. Близько 14,3% виробників надають перевагу виплаті дотації на 1 га, зайнятий під вирощування дотаційних культур.

Тим часом, 97,44% виробників зазначили, що надають перевагу автоматичній виплаті дотацій, об’єм яких пропорційний виручці – так званій «квазіакумуляції ПДВ», але з рядом допрацювань, які були запропоновані Всеукраїнською Аграрною Радою в середині минулого року. Лише 2,6% учасників конгресу висловились на підтримку інших видів державної підтримки, розподіл яких здійснюється через регіональні комісії.

80% виробників молока переконані, що при розподілі державних дотацій через регіональні комісії аграріям доведеться зіштовхнутися з корупцією у вигляді вимагання «відкатів». Близько половини сільгоспвиробників стикались з подібними випадками у попередні роки. За даними 50% опитаних, розмір «відкатів» за такої практики становив 20-30%. Трохи менше половини виробників (46,4%) свідчать про «відкати» у розмірі 10%. А 3,6% представникам галузі довелось зіштовхнутись з вимогою сплатити регіональним комісіям хабарі у розмірі 30-40%.

Крім того, близько половини учасників конгресу вкотре відмітили, що цьогорічні програми державної підтримки тваринництва неефективні.

За даними заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайла Соколова, у поточному році уряд направив на підтримку аграрної галузі 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн в 2017 році. Зокрема, Кабінет міністрів спрямував на державну підтримку галузі тваринництва 4 млрд грн. Однак, на переконання експерта, незважаючи на те, що загальна сума державної допомоги у 2018 році зросла порівняно з попереднім, сільгоспвиробники фактично не побачать цих дотацій, оскільки затверджений механізм держпідтримки вкотре сприятиме збагаченню окремих олігархічних компаній.

Як зазначив народний депутат України від фракції «Воля народу» Сергій Лабазюк, для напрацювання дійсно ефективного розподілу бюджетних коштів необхідно виключити фактор «чиновника» з цього процесу, оскільки участь державних службовців створює додаткові корупційні ризики.

Народний депутат від ВО «Батьківщина» Вадим Івченко закликав уряд до комунікації з учасниками аграрного ринку, оскільки тільки разом ми зможемо розробити дійсно ефективний механізм державної підтримки, який сприятиме розвитку галузі.

Крім того, до дискусії долучились народні депутати Дмитро Лінько («Радикальна партія» та Оксана Продан («БПП»). У своїх виступах вони зазначили важливість ефективної підтримки та стимулювання розвитку молочної галузі з боку держави.

У свою чергу, заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева, яка також взяла участь у обговоренні круглого столу, представила урядове бачення державної підтримки галузі тваринництва на 2018 рік.

Дане обговорення було проведене в ході Національного круглого столу на тему «Державна підтримка галузі тваринництва», що відбувся в рамках ХІ Молочного конгресу. Вже одинадцять років поспіль Молочний конгрес є головною подією молочного сектору України, який щорічно збирає керівників молочних підприємств, народних депутатів та провідних експертів галузі.

agronews.ua

Оптові ціни на яйця в Україні знизилися на 10% після стрімкого зростання в жовтні. Про це під час телемарафону сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

"Дисбаланс з яйцями був пов'язаний з кількома факторами в тому числі дуже низьким попитом влітку. Багато українців потім повернулося додому і виник цей дисбаланс. Виробники уже заклали суттєве збільшення поголів'я, але цей процес триває до 5 місяців від закладки до процесу, коли курка починає повноцінно нестися. Тому було зростання цін. Поки що роздрібні ціни залишаються високими, але оптові ціни вже цього тижня знизилися на 10%", - сказав Висоцький в ефірі телемарафону 7 листопада.

За його словами, через те, що тренд на оптовому ринку пішов вниз, зниження цін відчують і споживачі. А згодом ціна взагалі повернеться до ринково обгрунтованої.

delo.ua

У 2020 році Уряд направив вже 670,4 млн грн на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

22 червня Мінекономіки затвердило новий розподіл коштів у розмірі 104,5 млн грн сільгоспвиробникам, які придбали техніку та обладнання вітчизняного виробництва у грудні 2019 року та січні-травні 2020 року.

Кошти отримають 1 017 аграрія, які за вказаний період придбали 1 684 одиниць сільгосптехніки та обладнання на загальну суму 501,7 млн грн.

Попередньо у поточному році Уряд вже виділив кошти у сумі в 565,9 млн грн для погашення заборгованості перед аграріями за жовтень-листопад 2019 року.

Таким чином, загальна сума профінансованої компенсації на сьогодні склала 670,4 млн грн.