Частка м’яса птиці у структурі експорту перевищила 83%

Закупівельні ціни на молоко на початку липня розвивалися в різнонаправленому тренді. На ринок продовжують тиснути ціни на виробничі ресурси. Водночас підтримку надає активний експорт молокопродуктів.

Про це повідомляє Асоціація виробників молока.

Так, закупівельні ціни на молоко екстра ґатунку в середньому зросли на 7 коп. — до 10,64 грн/кг без урахування ПДВ. Ціновий коридор коливався від 9,50 до 11,15 грн/кг залежно від регіону та особливо від обсягу партії. Водночас ціни на молоко вищого ґатунку опустилася на 1 коп. — до 10,02 грн. Обвалилося в ціні молоко першого ґатунку — мінус 11 коп. — до 9,80 грн/кг.  

«Як результат, середньозважена ціна на молоко трьох ґатунків опустилася на 2 коп. — до 10,15 грн/кг. Це на 39 коп. нижче довоєнного рівня», — зазначає аналітик АВМ Яна Лінецька.

На думку експерта, зростання експорту молочних продуктів на третину мало б давати більшу підтримку цін. Щоправда, переробники готові піднімати ціни лише на молоко екстра якості. При цьому намагаються здешевити його в сегменті сортів нижчої якості та молока від населення, якого в переробці останнім часом стало більше.  

Лінецька пояснює, що високі ціни на паливо (+71% від початку війни) значно підвищили собівартість нового врожаю грубих кормів, які є основною складовою раціону корів. Водночас падіння цін на зернові та олійні на внутрішньому ринку залишили фермерів без обігових коштів, і вирішення цієї проблеми в найближчій перспективі не очікується. Основний збут зазвичай вони робили в кінці лютого-березня і цьогоріч не встигли через війну. При цьому посівна кампанія цього року була в рази дорожчою, ніж торік.  

За даними асоціації, більшість господарств на підконтрольних Україні територіях намагаються не скорочувати поголів’я корів, а лише надої, тобто витрати на утримання худоби залишаються високими на тлі значно нижчих обсягів реалізації. 

«Якщо ринкові умови не будуть змінюватися в найближчій перспективі, фермери будуть вимушені коригувати розмір стада, адже утримувати його за рахунок нового врожаю, собівартість вирощування якого вже на 70-80% вища від попереднього року, не передбачається можливим», — наголошує експерт.

agroportal.ua

Кількість свиней, вирощуваних на українських фермах і в домогосподарствах, до початку 2019 року не стане рекордно низьким через АЧС, але в приватних домогосподарствах скорочення голів свиней буде більш помітним.

Про це повідомила аналітик асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська, передає golos.ua.

«У цьому році "розрив" між кількістю поголів'я в 2018 та 2017 років поступово скорочувався. Так, якщо на початку року різниця становила понад півмільйона голів, то станом на початок листопада вона зменшилася до 230 тис. голів внаслідок реабілітації загальної кількості свиней в країні. Крім цього, в цей період зафіксували позитивну зміну чисельності промислового поголів'я, яке додало 1,2% в порівнянні з торішнім показником і склав 3,43 млн голів. У господарствах населення кількість свиней продовжує поступово скорочуватися», — описала ситуацію Бондарська.

Аналітик прогнозує, що до початку 2019 року власники приватних домогосподарств виявляться в гірших умовах, ніж великі фермери.

«З огляду на таку ситуацію, можна очікувати, що до початку 2019 загальне свинопоголів'я не буде рекордно низьким. Однак очікуване відновлення як поголів'я, так і обсягів виробництва свинини буде відбуватися трохи повільніше: позитивна динаміка в сільськогосподарських підприємствах заміщати зворотні зміни в присадибній свинарстві», — додала А.Бондарская.

Українські тваринники який рік поспіль залишаються без компенсацій витрат на будівництво та реконструкцію ферм, хоча вони й закладені в державний бюджет. Цього року програма «Державна підтримка галузі тваринництва» передбачає 170 млн грн, однак лише членам Всеукраїнської Аграрної Ради, Асоціації виробників молока та Асоціації «Свинарі України» держава заборгувала 23,5 млн грн.

П’ята частина членів цих асоціацій мають право на отримання компенсацій, оскільки будували ферми або проводили реконструкції у 2014-2017 рр. 22% із них у відповідності до встановленого порядку подали документи на отримання компенсацій на загальну суму 23,5 млн грн, однак нічого не отримують.

Цілком природньо, що подібний результат скептично налаштовує інші господарства: решта 78% підприємств, що мають право на компенсації, однак не вірять у можливість їх отримати.

Як коментують юристи, в ситуації, що склалася, фермери мають звернутися до суду, щоб держава виплатила свою заборгованість. Однак опитані господарства не мають змоги витрачати сотні тисяч гривень на судові збори та оплачувати адвокатів.

Аналогічні проблеми виникали і в 2015, і у 2016 роках, коли фактичні виплати за програмою, що працювала на словах чиновників, в кінці року заледве складали 30% від закладених у бюджет.

Довідка. Усі сільськогосподарські виробники можуть претендувати на часткову компенсацію вартості будівництва чи реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці (зокрема, водоплавної та індиків), а також доїльних залів та кооперативних м’ясопереробних пунктів.

Обсяг компенсації становить до 50% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, а також до 30% — вартості закупівлі техніки й обладнання для сільськогосподарського виробництва, будівництва та реконструкції підсобних підприємств із переробки та зберігання сільськогосподарської продукції.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Незважаючи на складну ситуацію в 2020 році обсяги виробництва молока в світі в поточному році склали 903 млн тонн, тоді як в 2019 році — 881 млн тонн.

У тому числі зростання показника споживання молока склало 1,4 млн тонн. На думку експертів, це говорить про відносно стабільний результат.

Так, генеральний директор аналітичного агентства GIRA Крістоф ЛаФужер вважає, що молоко відноситься до продуктів першої необхідності. Тому навіть якщо виникає проблема, молоко купують ще більше. У 2021 році він очікує зростання споживання цього затребуваного продукту на 8,6 млн тонн. Хоча не виключає зниження купівельної спроможності в деяких країнах.

Хороший приріст продажів, на думку експерта, показала категорія йогуртів, які асоціюються у населення з продуктом, що підвищує імунітет. Однак через закриття точок громадського харчування споживання вершкового масла знизилося. У США, наприклад, понад 60% цього продукту купується кафе і ресторанами.

DairyNews.ru