До кінця року уряд озвучить концепти політики в аграрній сфері

Вторгнення росії в Україну призведе до глобального дефіциту пшениці протягом щонайменше трьох сезонів. Ціни виростуть до рекордного рівня.

Таку думку висловив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в інтерв’ю Reuters.

«Україна надовго випаде з ринку», — сказав він.

За словами Сольського, зараз під загрозою три врожаї пшениці в Україні: торішній неможливо вивезти, цьогорічний неможливо зібрати, а в майбутньому аграрії, ймовірно, не захочуть сіяти.

Він зазначив, що цієї весни аграрії вже перейшли на соняшник із кукурудзи, оскільки олійне насіння важить менше на гектар, але продається дорожче. Подібний перехід може статися і з пшеницею.

Міністр підкреслив, що соняшник і ріпак користуються великим попитом у Європі, і що ці дві сільськогосподарські культури «все витіснять, все очистять — і пшеницю, і кукурудзу».

«Моя особиста думка, що площі озимої пшениці (під урожай 2023 року) на підконтрольній нам території можуть значно скоротитися», — сказав він.

agroportal.ua

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) оголосив початковий «пакет стійкості», що передбачає фінансування заходів для допомоги громадянам, компаніям і країнам, які зазнали впливу війни в Україні.

Про це йдеться в повідомленні ЄБРР.

«Фінансування буде надаватися оперативно з метою підтримки українських компаній — наприклад, у формі відстрочених кредитів, підтримки ліквідності та торговельного фінансування. За можливості компаніям також буде надаватися допомога у релокації з метою продовження діяльності», — йдеться в повідомленні.

В Україні реалізація Програми забезпечення стійкості та засобів існування буде зосереджена на чотирьох основних елементах:

• Відстрочка платежів, списання заборгованості та реструктуризація.
• Торговельне фінансування, у тому числі для імпорту пального.
• Екстрене фінансування ліквідності у координації з партнерами.
• Екстрена підтримка реформ з метою надання українській владі допомоги у здійсненні невідкладних законодавчих і регуляторних заходів.

Новий пакет був ухвалений Радою директорів ЄБРР 9 березня 2022 року та є першим етапом підтримки. Раніше ЄБРР вже заявив про свою непохитну підтримку України та українського народу і засудив агресію з боку рф та Білорусі.

«Банк посилює свою підтримку з новою рішучістю та спокійним професіоналізмом, виконуючи свій мандат і місію. Попереду на нас чекає висока невизначеність, а отже ЄБРР має залишатися гнучким, ефективним, активним і зосередженим на практичній реалізації», — зазначила президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо.

agroportal.ua

Як відомо, синбіотики — це препарати комбінованого складу, отримані шляхом раціонального поєднання пробіотиків та пребіотиків. Вони чітко проявляють властивості цих складових. Результатом такої взаємодії є покращення властивостей препарату з нормалізації складу мікрофлори кишечника, підвищення її захисних властивостей, у тому числі й імунітету.

Використання синбіотичних препаратів, яскравим зразком якого в Україні є «Ентеронормін», з року в рік набирає популярності. Їм дедалі більше довіряють лікарі ветеринарної медицини.

Зручність у застосуванні, швидкий лікувальний та терапевтичний ефект, відсутність протипоказань та каренції як по молоку, так і по м’ясу, а головне нетоксичність — мабуть, це не повний перелік переваг препарату.

Як відомо, у теляти, яке щойно народилося, шлунково-кишковий тракт «стерильний», тобто не заселений ніякою мікрофлорою. І завдання № 1 — якнайшвидше заселити шлунково-кишковий тракт тварини корисною мікрофлорою. В цьому нам і допомагає «Ентеронормін».

Можливості препарату дуже широкі, але ми б хотіли зосередити увагу на його використанні для телят і практичному досвіді, яким поділилися фахівці агрофірми «Світанок» (Мар'їнський р-н, Донецька обл.). Тут утримують 700 голів великої рогатої худоби, з них 300 корів. Не зважаючи на надзвичайно складну ситуацію в регіоні і близькість до лінії розмежування, за 2016 рік надоїли 7200 кг молока на корову.

У господарстві використовують «Ентеронормін» для профілактики шлунково- кишкових захворювань у телят майже два роки. До цього змусили майже постійні діареї різного роду в молодняка великої рогатої худоби, збільшення витрат на фінансування ветеринарного блоку, використання та пошук щоразу новіших та «потужніших» антибіотиків. Це у свою чергу призводило до перевищення технологічно допустимого рівня загибелі телят, погіршення приростів, поганого росту та розвитку, затримок із термінами введення ремонтного молодняка в основне стадо.

Чи вдалося позбутись проблеми з діареєю у телят на 100% після впровадження «Ентеронорміну»? Сергій Володимирович Гарбуз, лікар ветеринарної медицини ТОВ «Агрофірма «Світанок»», відповів, що стопроцентно не позбулись, на такий аж надто оптимістичний результат навіть не розраховували. Реальне досягнення — показник збереженості телят у молочний період 98%. «Ми впевнено тримаємось на цьому рівні й дуже задоволені. Більше того, з використанням «Ентеронорміну» нам удалося знизити затрати на лікування загалом майже на 30%. Препарат зручний у використанні. А в питанні ціна—якість «Ентеронормін» можна сміливо назвати препаратом № 1 в Україні», — переконаний Сергій Володимирович.

За інформацією ТОВ "СГП "МБС"

За результатами моніторингу національних мереж супермаркетів, роздрібні ціни на охолоджену свинину в січні 2022-го були у середньому на 7,7% вищими, ніж рік тому.

Різниця між цінами в січні 2022-го та за аналогічний період минулого року коливалося в межах 3–11% в бік здороження залежно від виду охолодженого м’ясного напівфабрикату. Так, наприклад, середня січнева ціна дорожчих асортиментних позицій, зокрема свинячої корейки та стейку, піднялася на 10-11% до 151 та 164 грн/кг відповідно. Тазостегнова частина та «несезонний» наразі ошийок додали близько 3,5% порівняно з минулорічною позначкою. Їх ціна в перший місяць 2022-го склала 116,5 грн/кг та 147,9 грн/кг відповідно.

При цьому здороження свинини значно поступається підвищенню цін на інші види м’яса за аналогічний період. Так, за даними ДССУ, середня споживча ціна кілограма яловичини у січні склала 195,6 грн/кг, що майже на 31% дорожче, ніж у січні 2021-го. Куряча тушка зросла в ціні на 28% (до 73,5 грн/кг), а куряче філе — на 30,5% (до 122,65 грн/кг).

Серед основних причин підвищення роздрібних цін:

• Глобальні інфляційні процеси, які не могли оминути і Україну. За оцінками Держстату, інфляція на ринку продуктів харчування у січі 2022-го проти січня 2021-го склала 14,5%.
• Вищі ціни закупівлі живих тварин на початку 2022-го — у середньому 47 грн/кг живця. При цьому такий рівень не покриває стрімкого здороження енергоносіїв та подальшого зростання вартості кормових інгредієнтів. А отже, виробники свинини продовжують працювати на межі рентабельності або й у збиток. 

Асоціація «Свинарі України»