Державна підтримка АПК трасформується під час воєнного стану

02-серп-2022

Уряд і Міністерство аграрної політики та продовольства України роблять усе можливе, щоб допомогти аграріям успішно пройти весняно-польові роботи—2022.

Для того щоб забезпечити с/г товаровиробників фінансовими ресурсами, Уряд ухвалив Постанову, за якою визначена для них фінансова державна підтримка:

  • Виключно малих та середніх аграрних виробників з оборотом не більше 20 мільйонів євро в рік, що є еквівалентом підприємства, яке оброблює до 10 000 га.
  • Компенсація відсоткової ставки за залученими кредитами.
  • Максимальна сума кредиту, на який поширюється компенсація відсоткової ставки, становить до 50 млн грн.
  • Кредитування надається для здійснення сільськогосподарської діяльності (посівної) на період дії воєнного стану.
  • Для отримання кредитування суб’єкт підприємництва також повинен бути с/г товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України».
  • Термін дії кредиту становить 6 місяців.
  • Встановлено максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80 %.
  • Заявникам необхідно звертатися до фінансової установи, де вони обслуговувались.

Для отримання кредитування суб’єкт підприємництва також повинен бути сільськогосподарським товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Міністерство аграрної політики та продовольства України робить усе можливе для спрощення процедур та полегшення посівної кампанії:

  • для забезпечення сільгоспвиробників насінням до посівної в Україні на час воєнного стану скасовані додаткові процедури із сертифікації насіннєвого матеріалу;
  • дозволено експлуатацію сільгоспмашин без їх реєстрації на період воєнного стану;
  • запущено аграрну платформу Міністерства по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу https://agrostatus.org/;
  • створено онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану https://prodsafety.org/:

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Більше новин
Ринок живця: в умовах невизначеності
23-лист-2018

У другій половині листопада на ринку живця спостерігається досить протирічлива ситуація. З одного боку, з огляду на наближення зимових свят оператори очікували якщо не на зростання цін, то на їх укріплення на досягнутому рівні. З іншого боку, передумов для здороження свинини в закупівлі на разі не вбачають, а ціна в свою чергу продовжує рух у бік пониження. Так, за підсумками моніторингу цін, який проводить Асоціація «Свинарі України», цього тижня середньоринкова позначка опустилася до 42,3 грн/кг, послабившись майже на 2% у порівнянні з попереднім.

За свідченнями м’ясопереробників ціна на свиней живою вагою цього тижня дуже неоднорідна: частина операторів здійснювала заготівлю по 43-44 грн/кг, деякі працювали в межах 41-42 грн/кг, подекуди звучали й нижчі цінові пропозиції. Водночас, закупівельники зазначають, що пропозиція свиней достатня, проте середня жива вага тварин, що надходять на забій збільшилась щонайменше на 5-7 кг та досить часто перевищує 120 кг. Ситуацію зі збутом оператори ринку описують як досить мляву: формування запасів та заготівля сировини для виробництва м'ясних делікатесів до зимових свят відбулася без ажіотажу та жодним чином на відзначилася на ціні закупівлі.При цьому, попит з боку кінцевого споживача слабкий, що пояснюється низькою платоспроможністю населення, яку найбільше пов'язують з приходом опалювального сезону.

М'ясопереробники одностайно заявляють, що поточна ситуація на ринку живця не відповідає традиційній поведінці цін на ринку живця у такий період. Тому прогнозувати ситуацію на подальшу перспективу досить важко. З іншого боку, наявність імпортної сировини (переважно свинини в елементах) на ринку, стриманість купівельної активності споживачів та зміна стратегії м'ясопереробників щодо формування запасів тисне на внутрішню ціну. Крім цього, вища середня забійна вага (та як наслідок гірший вихід м'яса з туші), на думку закупівельників, промовисто вказує на те, що нестачі свинини у найближчі пару тижнів не буде.

З огляду на таку ситуацію, представники Асоціації м'ясопереробної галузі очікують, що наступного тижня діапазон закупівельних цін консалідується на рівні 41-42 грн/кг.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018 р.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

Детальніше
Малі молочні ферми можуть бути прибутковими та залучати кредити
04-квіт-2018

Малі молочні господарства можуть бути прибутковими і цікавими банкам та банківським установам для надання їм кредитів на розвиток.

Про це повідомляє Петро Богачевич, експерт з фінансування аграрного сектору IFC.

За його словами, проведене нещодавно IFC дослідження молочного скотарства, свинарства, виробництва яловичини, птиці на яйця та на м’ясо показало, що окремі маленькі ферми можуть бути прибутковими. Але розглядаючи фермерські господарства для надання їм кредитування, банки дивляться на кількість гектарів, у той час як варто дивитися на прибутковість господарства та на здатність обслуговувати борг.

«У своєму дослідженні ми побачили, що потенціал є і для фінансування таких господарств, і для ведення ними прибуткової діяльності», — говорить Богачевич.

Він зазначив, що у тваринників, як правило, є застава: корівники, техніка, сама худоба, яка також може бути заставою для банку. Усе це потрібно показувати і пояснювати банку, який мало що розуміє у молочному скотарстві, і, тим самим, допомогти йому прийняти рішення.

«Є кілька напрямків продажів у молочної ферми. Доходи у неї є не лише від продажу молока, але й від бичків, чи від продажу надлишків зернових та олійних культур, якщо вони вирощуються у господарстві. Такий об'єкт, у якого диверсифіковане виробництво, є більш цікавим для банку з точки зору зменшення ризиків. Потрібно показувати, що у ферми є поточна діяльність, яка приносить живу копійку кожен день», — радить експерт.

Виробникові, який хоче взяти кредит на розвиток, потрібно показувати банкові знання власного виробництва і стратегію, у якому напрямку підприємство рухатиметься далі: знати свої витрати, звідки береться прибуток, який він, показувати банку прибутковість у відсотках, динаміку прибутку за останні три роки. Також можна показати, з якими підприємствами ферма співпрацює, з ким є контракти, куди постачається продукція. Треба розуміти, яка інформація цікава банку і, виходячи з цього, зробити підготовчу роботу.

«Підприємець має показати і пояснити, навіщо йому потрібен кредит. Оскільки банк очікує, що це буде кредит на розвиток, що фермер візьме його, буде обслуговувати і залишатиметься прибутковим», — пояснює Богачевич.

Величезним плюсом буде запропонований фермером бізнес—план чи стратегія розвитку на найближчі кілька років, та шляхи реалізації цього плану чи стратегії. Дуже важливий момент цієї стратегії у тому, щоб фермер розраховував не лише на кредитні кошти, але й самостійно брав участь у фінансуванні свого господарства. Наприклад, купуючи 50 голів молочного стада, брав кредит на 35 голів, а решту купував за власні кошти.

Детальніше про вимоги до кредитної заявки фермер може ознайомитися на сайті конкретного банку, з яким він планує співпрацювати, оскільки вони у всіх банків різні. Але експерт радить не зациклюватися лише на банках, оскільки, крім них, в Україні можна отримати фінансування ще й від кредитних спілок, за рахунок грантових коштів чи державної підтримки.

agroday

Детальніше
Всі ключові молочні регіони світу збільшують виробництво
27-жовт-2020

Виробництво молока в шести ключових молочних регіонах (Аргентина, Австралія, ЄС, Велика Британія, Нова Зеландія, США) зараз на 1,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Разом ці регіони виробили 194 млрд л молока за вісім місяців 2020 року, що на 3 млрд л більше.

Про це свідчать останні дані Agriculture and Horticulture Development Board (AHDB) щодо постачання молока в світі.

Усі ключові регіони, крім Великої Британії, з року в рік нарощували виробництво. За обсягом виробництва лідирували країни ЄС і США. Це найбільш високопродуктивні регіони групи, і кожен із них збільшив обсяги трохи більше ніж на 1 млрд л проти аналогічного періоду 2019 року.

Однак найшвидшими темпами розвивалися Аргентина (+8,4%) й Австралія (+4,9%), хоча в 2019 році показники в цих країнах були відносно низькими.

Ситуація в Новій Зеландії була відносно стабільною, але оскільки пік виробництва припадає на жовтень, час для розвитку ще є.

Велика Британія – єдиний із цих регіонів, де спостерігається скорочення (хоча і незначне) виробництва проти торішніх показників. Частково це пов’язано з високим рівнем виробництва в 2019 році, а почасти з тим, що фермери активно обмежують виробництво через весняний пік у відповідь на вплив коронавірусу на ринки.

Навпаки, перша хвиля пандемії припала на той час, коли в країнах Південної півкулі виробництво було сезонно низьким, що знизило вплив скорочення попиту.

Фермери ЄС і США, схоже, по-різному відреагували на зміну ринків. Можливо, свою роль зіграли відмінності у державній підтримці.

agrotimes.ua

Детальніше
Птахівники визнані найактивнішими гравцями м'ясного ринку
11-лют-2019

За рік Україна збільшила експорт м'яса птиці на 17,5%. Про це свідчать дані аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB), передає УНН.

У минулому році українські птахівники поставили за кордон 328,9 тис. тонн продукту. У той же час, експорт свинини в 2018 році становив лише 1,7 тис. тонн, експорт яловичини - 41,7 тис. тонн. Вітчизняні виробники свинини просіли з експорту на 280%, яловичини - збільшили поставки на 17%.

Річний імпорт курятини також виріс, але не суттєво. В цілому в 2018 році в Україну завезли 130,5 тис. тонн м'яса птиці, що на 9,3% більше, ніж у 2017 році.

При цьому, імпорт свинини в Україну збільшився на 510%, імпорт яловичини - на 14,3%.

Також, у минулому році Україна суттєво наростила виробництво м'яса птиці - на 12,2% - до 1,140 млн тонн. Для порівняння, у 2018 році в Україні було вироблено 265,1 тис. тонн свинини і всього 70,8 тис. тонн яловичини. Річний приріст виробництва свинини сягнув 4,8%, яловичини - 1,9%.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок