Підсумки року: Прийнято низку нормативно-правових актів у сфері охорони прав на сорти рослин

04-січ-2019

У 2018 році прийнято низку нормативно-правових актів, які створюють відкриту та прозору систему реєстрації сортів рослин, полегшують набуття прав на сорти рослин, а також забезпечують аграріїв кращими досягненнями української селекції.

Так, 26 жовтня 2017 року прийнято Наказ Мінагрополітики № 576 «Про затвердження Інструкції щодо забезпечення дослідними зразками експертизи заявки на сорт рослин», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2018 року за № 232/31684. Інструкцією визначено процедуру надання дослідних зразків сортів рослин, які є об’єктом заявки, для цілей експертизи.

28 січня 2018 року – Наказ Мінагрополітики № 110 «Про затвердження Правил складання та подання заявки на сорт рослин»,  зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 липня 2018 року за № 781/32233. Правилами передбачені вимоги до складання документів заявки, порядок її подання з метою проведення науково-технічної експертизи заявки на сорт рослин, форми бланків документів заявки.

19 вересня 2018 року прийнято Постанови Кабінету Міністрів України:

№ 757 «Про затвердження Порядку ведення реєстру заявок на сорти рослин», який дозволяє отримувати незалежну об’єктивну інформацію про нові сорти усім зацікавленим сторонам.

 - № 755 «Про затвердження Порядку ведення реєстру патентів на сорти рослин», який забезпечує безпечний ринковий обіг насіння та садивного матеріалу. Процедура державної реєстрації майнових прав інтелектуальної власності на сорти захистить національного виробника та іноземного інвестора від правопорушень та зловживань у цій сфері.

№ 756 «Про затвердження Порядку затребування зразків посадкового матеріалу батьківських компонентів об’єкта заявки», який удосконалить процедуру набуття прав на сорти рослин.

26 вересня 2018 року – Постанова Кабінету Міністрів України № 774 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні», метою якої є забезпечення відкритості, прозорості й системності державної реєстрації прав на сорти рослин, дотримання принципів неупередженості та доступності у відносинах, які виникають між юридичними і фізичними особами та Мінагрополітики.

Крім того, у сфері охорони прав на сорти рослин ведуться:

- Реєстр заявок на сорти рослин;

- Реєстр патентів;         

- Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в  Україні.

Прес-служба Мінагрополітики

Більше новин
Експорт аграрної продукції: хто і за скільки у нас купує?
13-лют-2019

У 2018 році спостерігалася тенденція до зростання вартості експорту аграрної продукції на 5,4% до 14,8 млрд USD. За рахунок чого це відбулось? Що і за скільки у нас купують інші країни?

Експорт аграрної продукції з України простягається від Америки до Азійського регіону та покриває значну частину країн. Українська соняшникова олія до Індії, кукурудза та молочна сироватка до Китаю, м’ясо та їстівні продукти птиці до Нідерландів.

Аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства підготував топ-п'ятірку країн, які найбільше купують аграрну продукцію.

Лідируючу позицію стабільно займає Індія, яка купує українські бобові овочі, овес, соєву та соняшникову олію. Загальна сума експорту даних товарів складає 1,8 млрд USD.

На другому місці знаходиться головний світовий азійський імпортер — Китай із загальною вартістю 1 млрд USD. Наявність даного ринку серед топів, не новина, адже країна розвивається та постійно потребує великої кількості продукції. Найбільше було відвантажено до Китаю кукурудзи на загальну суму 489 млн USD, соняшникової олії — 334 млн USD, молочної сироватки — 11,3 млн USD та ін.

Країна тюльпанів та вітряків — Нідерланди — треті. Країна активно імпортує м'ясо та їстівні субпродукти птиці, вершкове масло, кукурудзу, гречку та просо. Експорт даних позицій складає 643 млн USD.

Четверте місце за Іспанією. Вартість експорту країни знизилася на 32% у порівнянні з 2017 роком (країна опустилась на одну сходинку вниз). Кукурудза та бобові (свіжі та сушені) користуються найбільшим попитом серед іспанців.

Одна з найбільших нафтодобувних країн — Королівство Саудівська Аравія, імпортувала продукції на загальну вартість 510 млн USD. Основними позиціями поставок були яйця птиці без шкаралупи, ячмінь, м’ясо та їстівні субпродукти птиці.

«Україна — це аграрна держава, з великим експортним потенціалом. Проте, щоб закріпитись на світовому ринку, вітчизняним експортерам слід розвивати виробництво продукції з доданою вартістю. Український виробник повинен орієнтуватися на якість продукту, який випускає на ринок», — стверджує аналітик Ради з питань експорту продовольства, Олександра Кищук.

milkua.info

Детальніше
Ринки-флагмани свинарства
26-жовт-2022

Про цінову ситуацію на основних ринках свинини дізнаєтеся з огляду аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

 

Ціни на свинину в окремих країнах світу, дол. США/кг забійною масою

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними pig333.com, European Commission, oanda.com

Підтримувані активним попитом на тлі обмеженої пропозиції, ціни на свинину в країнах ЄС помітно вищі ніж роком раніше. Хоча у кінці вересня котирування змінили вектор руху відповідно до традиційних сезонних тенденцій, у першій половині жовтня середня ціна на свинячі пів туші у становила 2,09 євро/кг (2,14 дол. США/кг), що на 54% вище ніж восени 2021-го.

Забій свиней у США протягом жовтня очікується 1,5% меншим ніж у 2021-му. Це та істотне здороження м’яса індички напередодні Дня подяки має дещо «пом’якшити» сезонне просідання цін, що триває з кінця серпня, та слугувати їх підтримкою у подальшому. Зокрема, наразі найнижчу цінову позначку цієї осені зафіксували на рівні 1,85 дол. США/кг у першій половині жовтня і вона на 22% вища за показник аналогічного періоду 2021-го. На початку третьої декади місяця котирування мали позитивне коливання та відновилися до рівня 2,15 дол. США/кг на 42-му тижні.

Незначне зменшення забою свиней у жовтні спостерігається і в Канаді (-1,6%). Водночас з другої декади жовтня оператори відзначили позитивні цінові коливання. На початку місяця середня ціна закупівлі опустилася нижче 1,5 дол. США/кг з.м., проте вже за два тижні знову вийшла на цю позначку.

Ціни на свинину у Мексиці з третьої декади вересня перебувають «на плато»: кілограм свинини живлю масою у національній валюті коштує 38,3 песо. Залежно від курсових коливань складає 2,61-2,62 дол. США/кг ж.м. Це на 37% вище за ціну аналогічного періоду минулого року та на 13,5% вище ніж на початку поточного.

У жовтні саме високий внутрішній попит та підвищена активність заготівельників сприяла відновлення цін на свинину в Бразилії після спаду у вересні. Так, у другій половині жовтня кілограм свинини забійною масою коштував 1,89 дол. США, що на 0,2 дол. чи  12% більше ніж роком раніше.

Позитивна цінова динаміка на ринку свинини Китаю продовжилася у третьому кварталі, що підживило і загальний рівень інфляції споживчих цін. Так, ціни на свинину в Китаї почали зростання ще у кінці серпня з позначки 4,52 дол. США/кг з.м. і не зважаючи на випуск на ринок свинини з держрезервів, що мало стабілізувати ціни, на початку жовтня вона сягнула 4,88 дол. США. Наближення Дня утворення КНР (1-ше жовтня) та тиждень після ціни «підживлював» підвищений попит на свинину у період приготування до та безпосередньо у святковий період, як і сезонний приріст споживання свинини у холоднішу пору року. Крім цього, аналітики констатують, що свинарі значно стриманіші у пропозиції свиней на забій і все більше повертаються до відгодівлі свиней до важчих кондицій (до 150 кг проти 120 кг та менше раніше), щоб збільшити отримувані прибутки та компенсувати збитки початку року.

Упродовж серпня-вересня ціни на свинину у В’єтнамі послаблювалися під впливом більшої внутршіньої пропозиції свинини і зберегли цю динаміку на початку четвертого кварталу. Так, з 4 дол. США/кг з.м. у кінці липня, серпневі котирування «просіли» до 3,81 дол. США, а в кінці вересня та на початку жовтня не перевищували 3,5 дол. США. Аналітики ринку очікують, що підвищення споживчої активності наприкінці року сприятиме зміні напрямку руху цін.

Станом на кінець серпня середня ціна кілограму свинини забійною масою в Південній Кореї становила 4,65 дол. США. Хоча це не максимальна цінова позначка цього року, проте майже на чверть вище ніж на його початку. Однак восени ціни на свинину досить стрімко понизилися. Так, в останній тиждень жовтня котирування опустилися нижче 3,6 дол. США/кг (-14% проти аналогічного періоду минулого року). Основною причиною істотного зниження цін на свинину в країні протягом вересня-жовтня стало подальше поширення АЧС в країні.

Детальніше про тенденції світового ринку свинини читайте у свіжому номері журналу «Прибуткове свинарство: воєнний дайджест»№5 (71), жовтень 2022 р.

Більше цін основних гравців глобального свинарства знайдете у оновленій рубриці «Світові ціни».

Асоціація «Свинарі України»

Детальніше
Поголів’я ВРХ скоротилося за рік на 4,6%
15-черв-2018

Поголів'я ВРХ в Україні станом на 1 червня скоротилася порівняно з аналогічною датою минулого року на 4,6%, до 3,97 млн голів.

Згідно з повідомленням, кількість корів скоротилася на 3,7%, до 2,04 млн голів.

Крім того, поголів'я свиней станом на вказану дату в порівнянні з показником роком раніше скоротилося на 5,7% до 6,4 млн голів, овець і кіз — на 4,1%, до 1,64 млн голів.

Разом з тим, поголів'я птиці збільшилося на 1,7%, до 223,8 млн голів.

ukrstat

Детальніше
У Мінагрополітики обговорили можливість підвищення базисних показників молока
21-серп-2019

Експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас взяла участь у нараді з питань перегляду базисних показників молока-сировини. Зустріч пройшла 19 серпня під головуванням заступника міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової.

В рамках гармонізації законодавства до європейських норм, переробні підприємства звернулися до Мінагрополітики із проханням переглянути базисні показники молока-сировини. Заводи пропонують встановити масову частку жиру та білку на рівні 4 і 3,4% відповідно.

«Проте ми переконані, що зараз галузь не готова до таких змін. Крім того, зазначені показники не є типовими для всіх країн ЄС: для прикладу, у Польщі базисний показник по жиру складає 3,8%, а по білку — 3,4%. Наголошуємо, що господарствам-виробникам молока потрібно впровадити цілу низку норм і вимог нового харчового законодавства, серед яких, в тому числі, перехід до 2022 року на виробництво виключно екстра-ґатунку молока, згідно Наказу Мінагрополітики № 118. Такі зміни вимагають від молочних ферм оперативних і значних інвестицій у реконструкцію, модернізацію, навчання персоналу тощо, — коментує Олена Жупінас. —  Тим часом впродовж останніх трьох років МТФ переживають істотне зростання податкового навантаження і тиск, пов’язаний зі спекуляціями навколо строку й умов старту ринку землі. Всі ці фактори вже мають свої негативні наслідки: поголів'я корів у промисловому секторі за І півріччя цього року скоротилося на 9700 голів. Тому всі нововведення і реформи мають бути вкрай виваженими і поступовими».

Учасники наради домовилися про наступну зустріч у вересні, до якої як виробники, так і переробники молока мають підготувати детальну оцінку можливого економічного впливу ініціативи на учасників галузі.

Крім того, АВМ підтримали пропозицію Мінагрополітики створити робочу групу, яка працюватиме над пошуком шляхів покращити рентабельність виробництва молока та його переробки, а також здешевлення молочної продукції, щоб зробити її більш доступною для споживачів і, відповідно конкурентнішою не лише на вітчизняному, але й на експортних ринках.

Варто зазначити, що в профільному міністерстві підтвердили і свою підтримку законопроектів 7420−1, 2 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції», які відстоює Асоціація виробників молока.

Асоціація виробників молока

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок