Держава надає аграріям максимальне сприяння для організації роботи в умовах військового стану

15-квіт-2022

З початку війни запроваджено додаткові заходи підтримки аграріїв, у тому числі прийнято низку регуляторних рішень, щоб максимально де-бюрократизувати роботу галузі.

  •  реалізація насіння та садивного матеріалу здійснюватиметься без додаткової сертифікації, будуть визнаватись іноземні сертифікати на насіння та фітосанітарні сертифікати (без додаткової фітосанітарної експертизи);
  •  спрощено маркування імпортних кормів;
  •  скасовано ліцензування та обмеження експорту кукурудзи та соняшникової олії;
  •  до кінця війни продовжено дію допусків (посвідчень) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами;
  • отримувати документи, адміністративні послуги та фітосанітарні процедури у сферах карантину та захисту рослин можна у будь-якому територіальному органі Держпродспоживзахисту – де буде зручніше агровиробнику;
  • спрощено реєстрацію сільськогосподарських машин та механізмів;
  •  створено координаційний орган з питань логістики сільського господарства, покликаний швидко реагувати на проблеми із забезпеченням аграріїв та вивезенням продукції.
  •  Активізується реалізація програм фінансової підтримки галузі.

Станом на 13 квітня банки видали аграріям 2080 кредитів на 5434 млн. грн., більша доля яких була запропонована за програмою портфельних гарантій 80% – 4413 млн. грн.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Більше новин
Занепокоєння світу цінами на продовольство на тлі скорочення посівів українськими фермерами
06-квіт-2022

Війна означає, що «світова житниця» зіткнеться з безпрецедентними труднощами під час проведення посівної, збирання врожаю та експорту пшениці та іншої сільгосппродукції.

Російське вторгнення в Україну змушує фермерів цієї весни різко скорочувати посівні площі, що, в свою чергу, несе чисельні загрози як для внутрішньої, так і світової продовольчої безпеки.

Відома своїми родючими ґрунтами, Україна є одним із найбільших експортерів пшениці, ячменю, соняшнику та кукурудзи, зокрема, до Північної Африки.

Втім, фермери та аналітики розповіли The Guardian, що посівна, збір врожаю та експорт майже зірвані через брак добрив, недостатні, а подекуди — повністю відсутні поставки палива для тракторів, закриття портів та воєнні дії.

Принаймні одна третина земель, що зазвичай засіваються ярими культурами, як то кукурудза та соняшник, ймовірно, залишаться незадіяними. Крім того, може бути втрачено третину звичайного врожаю пшениці, посіяної восени минулого року.

За інформацією сільгоспвиробників, незначні обсяги пшениці із наявних на складах запасів транспортуються залізницею та автомобільними шляхами через Польщу та Румунію, але це «невелика частка» того, що до вторгнення поставлялось на експорт через чорноморські порти в Одесі та Миколаєві, — зазначають аналітики.

Українські чиновники заявляють, що альтернативні експортні маршрути через річку Дунай, залізницю та автомобільні шляхи обмежені через їхні недостатні пропускні спроможності, а у випадку залізниці - через різну ширину колії в Україні та країнах Європи.

«Я думаю, експорт зможе відновитись до звичних обсягів протягом щонайменше кількох місяців [після припинення війни],», — сказав Майк Лі, керівник служби Прогнозування врожайності сільгоспкультур у країнах Причорномор’я. За його словами, суднам може бути складно отримати страхове покриття та дозволи на повторне входження в чорноморські порти, які, до того ж, спершу потрібно буде розмінувати.

Через перебої в експорті світові ціни на зернові піднялися в лютому до нового рекордного максимуму. Всесвітня продовольча програма, організація під патронатом ООН, що забезпечує екстрені постачання країнам, які перебувають у конфлікті або постраждали від стихійних лих, таких як голод, заявила цього тижня, що здорожчання продуктів харчування вже змушує їх скорочувати продовольчі пайки.

У той час як сівба пшениці в Україні здійснюється переважно восени, інші культури, зокрема кукурудза та соняшник, сіються навесні, тобто вже протягом найближчих тижнів.

Учасник ВАР Сергій Іващук керує змішаним господарством, до якого входить молочна ферма та рослинницьке господарство, загальною площею майже 7000 га на заході України в Хмельницькій області, у 350 км південно-західніше від Києва. Він каже, що в його районі не було бойових дій, але цього року посівна проводитиметься з запізненням, оскільки його робітники та сільгосптехніка задіяні у ЗСУ.

«Власних сільськогосподарських ресурсів поки що більш-менш достатньо, запасів дизельного палива теж має вистачити на посівну. Проте нам може забракнути насіння, добрив і ЗЗР», — каже фермер.

«Перед початком війни ми зробили кілька передоплат за рахунок наших кредитних ліній. Проте наразі логістика та ланцюги постачання порушені, тому постачальники не можуть поставити нам витратні матеріали», — сказав він.

Іващук каже, що має на складах запаси кукурудзи та пшениці, готові до продажу, але нині він не може відправити їх закордон через логістичні обмеження залізничного транспорту, тоді як зазвичай його врожай поставлявся на експорт через польський кордон саме залізницею.

Обмеження на продаж пшениці є загрозою не лише глобальній продовольчій безпеці, — каже Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, що об'єднує понад 1000 фермерських господарств по всій країні.

«Через кілька місяців зберемо новий урожай, то де ми його будемо зберігати? Крім того, фермерам потрібні гроші на паливо та добрива», — розповідає Дикун, додаючи, що від початку війни ціна на дизельне паливо зросла вдвічі.

Україна отримувала більшість обсягів дизпалива з Білорусі та Росії, — каже він, — але наразі намагається знайти інші джерела постачань з Європи.

На Західній Україні інший фермер, співвласник господарства площею 2000 га, розташованого поблизу міста Львова, розповідає, що вже почав садити горох і невеликий обсяг пшениці, і наразі вони мають намір засіяти «близько двох третин від запланованих місяць тому площ».

«Нині надходження грошових коштів та витратних матеріалів дуже ускладнені, оскільки постачальники вимагають передоплати на відміну від товарних кредитів минулого сезону», — каже він, додаючи, що на сході країни сільгоспвиробники, швидше за все, сіятимуть навіть менше через ще більші труднощі з матеріально-технічним забезпеченням, військову окупацію та заміновані поля.

На півночі та сході України багато фермерів мали на своїй землі танки, військову техніку та навіть ракети. Деякі розповідають про російських солдатів, які займали їхні ферми, викрадали їжу та обладнання.

«Селяни побоюються виходити в поле», — наголошує Дикун, додаючи, що «схоже, вони [російські військові] хочуть знищити наше сільське господарство».

uacouncil.org

Детальніше
Опитування АВМ: чи вигідний вітчизняний молочний бізнес
27-лист-2017

Асоціація виробників молока (АВМ) провела опитування серед 300 респондентів (ферми від 50 до понад 1500 корів) стосовно планів розвитку молочного скотарства до 2020 року.

Про це поінформувала віце-президент АВМ Ганна Лавренюк.

«За даними опитування, лише 6% господарств вирішили скоротити чи взагалі згорнути молочний напрямок. Як правило, це були малоефективні невеликі господарства, які не володіють потрібними коштами і кадровим потенціалом для розвитку», — повідомила вона.

За словами Ганни Лавренюк, понад 55% опитаних керівників зауважили, що не планують розширюватися — натомість інвестуватимуть у підвищення продуктивності тварин, навчання персоналу, роботу над якістю продукції. Тим часом 39% господарств поділилися планами збільшити стадо та розширювати виробничі потужності. Зокрема, 7% із цієї групи респондентів зазначили, що до 2020-го завершать розпочату модернізацію наявних та будівництво нових ферм.

«Отож, очікуємо подальшу впевнену еволюцію молочного скотарства в Україні. З року в рік в Україні дедалі більшає тих господарств, які за рівнем організації виробничих процесів та продуктивністю не поступаються визнаним світовим лідерам. Особливо приємно, що левова частка таких українських флагманів — господарства-члени АВМ», — зазначила віце-президент асоціації.

Прес-служба АВМ

Детальніше
Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» підвело підсумки роботи за 2020 рік
15-лют-2021

10 лютого 2020 року державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» підвело підсумки роботи складного та специфічного 2020 року. Карантин та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 змусило Підприємство змінити підхід у наданні послуг власникам сільськогосподарських тварин зробивши акцент на діджиталізації та прискорення існуючих процесів реєстрації сільськогосподарських тварин. 

Про це повідомляє прес-служба державного підприємства «Агентства з ідентифікації і реєстрації тварин».

Щодо стану ідентифікації і реєстрації тварин. За останні три роки система простежуваності за обігом сільськогосподарських тварин вийшла на новий, більш якісний рівень, що сприяло забезпеченню: підвищення зацікавленості власників тварин юридичного сектору у проведенні ідентифікації і реєстрації тварин (бюджетні дотації), посилення державного контролю Держпродспоживслужбою та її територіальними органами в цій сфері, впровадження Єдиного державного реєстру ветеринарних документів (далі- ЄДРВД) та аналітичного модулю Єдиного державного реєстру тварин (далі - ЄДРТ), проведення трьох турів щорічної інвентаризації поголів'я великої рогатої худоби та дрібної рогатої худоби в юридичному секторі та актуалізації даних по фізичному сектору, а також внесення необхідних змін до підзаконних нормативно-правових актів з питань ідентифікації і реєстрації тварин.

Зазначені заходи дозволили вийти на достойні показники, так:

96% очікуваного приплоду великої рогатої худоби реєструється по господарствам юридичного сектору;

99% зареєстрованого приплоду великої рогатої худоби за 2020 рік мають відоме походження;

в Єдиному державному реєстрі тварин відсутні «40−50 річні» тварини;

за забійними підприємствами рахується лише 2−4 денна кількість тварин (1500−2500 тис голів);

дані Єдиного державного реєстру тварин приведено у відповідність до фактичної кількості господарств юридичного сектору у яких проводяться обов’язкові щеплення та обробки;

за допомогою державних установ (закладів) ветеринарної медицини було виведено з Єдиного державного реєстру тварин неіснуючих тварин, що значно підвищило достовірність даних реєстру.

У той же час загальна тенденція на зменшення поголів'я тварин, а також карантин та обмежувальні заходи, що збільшили кількість забою тварин для власного споживання значно зменшило кількість реєстрації тварин в фізичному секторі у 2020 році.

Щодо стану роботи Єдиного державного реєстру ветеринарних документів. Держпродспоживслужбою спільно з Державним підприємством „Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин“ для забезпечення відстежуваності за обігом тварин, продукції тваринного походження, пришвидшення та спрощення видачі дозвільних документів і надання суб'єктам господарювання повного доступу до власної інформації та можливості контролю за вчасністю видачі ветеринарних документів з 2019 року впроваджено в роботу Єдиний державний реєстр ветеринарних документів, а наприкінці 2020 року персональний кабінет суб'єкта господарювання для роботи в даному реєстрі. За ці роки функціонал реєстру значно зріс та спільно з Єдиним державним реєстром тварин створює ефективну систему, яка запобігає маніпуляціям і зловживанням при видачі дозвільних документів на переміщення тварин та забезпечує контроль за оплатою коштів до державного бюджету за надані адміністративні послуги.

Так за 2020 рік видано за допомогою реєстру — 1 205 517 ветеринарних свідоцтва та довідок, 3 771 міжнародних сертифікатів, а також зареєстровано 50 848 міжнародних сертифікатів та свідоцтва. З початку 2021 року через даний реєстр вже видано більше 115 000 ветеринарних свідоцтв та довідок, 338 міжнародних сертифкатів, а також зареєстровано близько 5000 міжнародних сертифікатів та свідоцтв.

Щодо діджиталізації існуючих процесів. З січня 2021 року для забезпечення відстеження за обігом тварин, спрощення і пришвидшення процедур реєстрації сільськогосподарських тварин активно впроваджується в роботу персональний кабінет Єдиного державного реєстру тварин, який завдяки застосуванню КЕП для підписання документів перевів в цифровий формат подачу трьох видів реєстраційних документів, а також дозволив власникам тварин зробити замовлення засобів ідентифікації в електронному вигляді. Так на сьогоднішній день підключено до персонального кабінету уже понад 40 господарств юридичного сектору. Функціонал персонального кабінету найближчим часом дозволить як подати інформацію щодо переміщення тварин так і отримати витяги з державного реєстру, в чому надзвичайно зацікавлені суб'єкти господарювання.

Для забезпечення надійного контролю за станом здоров’я свиней та ветеринарно-санітарним станом господарства їх утримання, переміщеннями свиней на всій території України, безпекою і походженням продукції свинарства, реалізовано можливість узагальнення інформації про наявність та рух поголів’я свиней на території держави передбаченої відповідним наказом Мінагрополітики. На сьогоднішній день юридичні особи та фізичні особи-підприємці можуть подавати звіт про наявність та рух поголів’я свиней в паперовому або електронному вигляді через персональний кабінет в Єдиному державному реєстрі тварин. Інформація про наявність тварин в кожному свиногосподарстві, що в поєднанні з даними ЄДРВД та ЄДРТ надасть новий інструмент Держпродспоживслужбі для забезпечення простежуваності та прийняття відповідних рішень в рамках державного контролю та сприятиме боротьбі з розповсюдженням особливо небезпечних хвороб свиней в тому числі і АЧС. 

Щодо впровадження власного виробництва. Впровадження повного циклу власного виробництва вушних бирок для великої рогатої худоби та лазерного маркування дало можливість забезпечити власників тварин двокомпонентною високотехнологічною биркою європейського зразка та значно пришвидшити терміни поставки замовлень суб'єктам господарювання.

Жовто-блакитне забарвлення, наявність унікальних візуальних маркерів, а також неможливість повторного використання таких бирок та складність їх підробки, роблять даний засіб ідентифікації великої рогатої худоби ідеальним інструментом для забезпечення простежуваності на який заслуговує Україна.

Підприємством з вересня 2020 року було виготовлено понад 500 тис. таких бирок. Власне виробництво та значне зниження собівартості виготовлених бирок забезпечують незалежність Підприємства від сторонніх виробників, а також прибирає будь-які корупційні ризики та маніпуляції в цій сфері.

Підсумовуючи роботу Підприємства за останні роки та 2020 рік включно директор Підприємства Ігор Клименок відзначив надзвичайно велику роботу проведену фахівцями у досягненні вищезазначених результатів як центрального офісу, так кожної філії і виробничого підрозділу ДП АІРТ, і наголосив, що для збереження та покращення існуючих результатів потрібна постійна, скрупульозна, принципова, цілеспрямована робота в цьому напрямку державних інспекторів Держпродспоживслужби, спеціалістів державних установ ветеринарної медицини та фахівців Підприємства.

Детальніше
Прибутковість молочної галузі в Україні зросла на третину
05-черв-2019

Умовна прибутковість виробництва молока в аграрних підприємствах України (УМІ) в травні 2019 року на 36% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.

Про це повідомив економіст інвестиційного відділу «The Food and Agriculture Organization» Андрій Ярмак на своїй сторінці в Facebook.

УМІ в травні був на 24% вище, ніж в середньому за останні 7 років для цього місяця.

«З початку року, УМІ вже на 4,5% перевищував середній показник прибутковості виробництва молока для професійних господарств за перші 5 місяців року протягом останніх семи років», — вказується в повідомленні.

У порівнянні з минулим роком, протягом перших п'яти місяців українські виробники молока заробили на 11% більше, ніж рік тому і приблизно стільки ж, як протягом того ж періоду 2017 року, але значно більше, ніж в 2015 і 2016 рр.

«У травні УМІ традиційно знизився. Але якщо середнє падіння УМІ в травні становило в попередні роки 7,5%, то в 2019 року в цей місяць УМІ знизився менш ніж на 1% — на 0,7%. Це найнижче падіння УМІ з травня 2015. Падіння могло б бути трохи більше, якби не здешевлення концентрованого кормового раціону майже на один відсоток», — розповів Андрій Ярмак.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок