Опитування АВМ: чи вигідний вітчизняний молочний бізнес

Міністерство аграрної політики та продовольства України разом с представниками Офісу підтримки реформ (RST) оновили експортне портфоліо аграрного сектору. 

«Україна поступово нарощує обсяги експорту аграрної та харчової продукції в усіх регіонах світу, але при цьому питання диверсифікації товарної та географічної структури залишається пріоритетом нашої діяльності. Оновлена версія експортного портфоліо нашого АПК є чудовою презентацією тих товарів, які ми на сьогодні можемо запропонувати на світовому ринку», — наголосила заступник міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Вона додала, що надзвичайно рада представити оновлену публікацію з актуалізованою статистикою щодо аграрної торгівлі України, в якій відображені найважливіші для нас ринки збуту, динаміка розвитку українського експорту за останні 7 років, існуючий експортний потенціал товару, кількість українських експортерів цього продукту та важливі контакти секторальних асоціацій та об'єднань.

«Я впевнена, що оновлена версія експортного портфоліо буде користуватись таким же попитом, як і наша попередня публікація, яка успішно використовувалась для презентації галузі в багатьох країнах світу», — резюмувала Ольга Трофімцева.

milkua.info

За 7 місяців 2022 року Україна експортувала 235,1 тис. тонн м’яса та субпродуктів птиці, що лише на 8,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

У грошовому еквіваленті експорт за січень-липень поточного року склав 523,2 млн.доларів США, що на 36,7% більше, ніж за 7 місяців 2021 року. Такий ріст експортної виручки став можливим завдяки росту цін на традиційних експортних ринках для української продукції, зокрема країн ЄС та Близького Сходу.

Найбільшими імпортерами м’яса та їстівних субпродуктів птиці з України у липні 2022 року були: Саудівська Аравія (32,2%), Нідерланди (19,1%) та Словаччина (7,3%). Ці ж країни є найбільшими споживачами українського м’яса птиці і за підсумками 7 місяців 2022 року.

poultryukraine

В Ужгороді відбулася спільна зустріч представників ветеринарних служб України, Угорщини, Румунії, Словаччини та Молдови стосовно спільних зусиль із контролю ситуації щодо АЧС.

Українську делегацію очолив Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль. Також на заході були присутні представники головних управлінь відомства у Львівській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернівецькій та Одеській областях.

Читайте також: Новий виток: стартує ІІ етап симуляційних вправ з АЧС

Делегації інших держав на зустрічі очолювали Головний державний ветеринарний інспектор Угорщини Лайош Богнар, Віце-президент компетентного органу Румунії Лазло Цсутак, заступник директора молдавського Республіканського центру ветеринарної діагностики Нікола Антоці, керівник служби державно-ветеринарного контролю на пункті пропуску Вишнє-Нємєцьке Словацької Республіки Станіслав Вакат.

Учасники обговорили питання недопущення та ліквідації АЧС на територіях їх країн та напрацювали пропозиції стосовно посилення заходів в прикордонних регіонах, особливо в частині здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю на пунктах пропуску через державний кордон.

Борис Кобаль наголосив на необхідності здійснення оперативного обміну інформацією про проведення заходів по ліквідації АЧС між територіальними органами державного ветеринарного контролю безпосередньо на прикордонних територіях. Також він додав, що це надзвичайно важливо при проведенні заходів із депопуляції дикого кабана, широкої роз’яснювальної роботи серед населення.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Проект Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) має на меті допомогти українським аграріям зупинити деградацію українських ґрунтів. Про це поінформував спеціаліст FAO Олександр Журавель під час круглого столу Деградація грунтів та шляхи їх очищення.

«За останні років 100 українські чорноземи втратили половину свого гумусу — основного родючого компоненту. Відповідно, втрачається природна родючість грунту. Процеси як деградації, так і грунтотворення дуже тривалі, на даний момент стоїть завдання досягти рівня нульової деградації грунтів, зупинити цю деградацію», — сказав Журавель.

За його словами, перше і найважливіше питання — як визначити ступінь пошкодження грунту.

«Деградація — це процес, а як визначити, що було і що стало, якими мають бути індикатори. І цю систему потрібно ще організувати. Одне із завдань проекту — допомога у формуванні екологічного моніторингу», — сказав експерт FAO.

Журавель наголосив, що після підписання Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, Україна взяла на себе зобов’язання із зупинення деградації грунту і відновлення його родючості до 2030 року. А відповідні технології були розроблені і перевірені в світі вже кілька десятиліть тому.

«FAO виділяє таке поняття, як грунтозберігаючі технології. Воно передбачає три основні принципи. Перший — це біорізноманітність, або сівозміна, причому одна з культур повинна бути бобова. Другий — земля повинна бути постійно під покривом культур, або під вегетуючими культурами, або під рештками рослин. І третій принцип — мінімально можливе втручання, або мінімальна обробка грунту. Це основні принципи, аби земля не погіршувалась, а покращувалась. А все інше зробить матінка-природа», — сказав фахівець FAO.

Він акцентував, що одна із глобальних цілей, яка стоїть перед FAO, — подолання голоду в світі до 2020 року.

За інформацією FAO, площа деградованих або непродуктивних сільськогосподарських земель в Україні перевищує 6,5 млн гектарів, або понад 20% сільськогосподарських угідь. Через ерозію втрачається від 300 до 600 млн тонн грунту. Залежно від рівня деградації врожайність культур може зменшуватися на 50%, тож втрати виробництва оцінюються у понад 20 млн грн на рік.

agropolit