Республіка Корея зацікавлена в розбудові співпраці з Україною в галузі ветмедицини

13-вер-2017

11 вересня заступник директора Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Артем Саєнко обговорив із представниками делегації Республіки Корея двосторонню співпрацю в галузі ветеринарної медицини.

Зустріч відбулася в рамках реалізації Урядом Республіки Корея проекту з побудови міждержавної співпраці у сфері виробництва ветпрепаратів (VMPs).

На заході були присутні директор Департаменту з питань ветеринарної фармацевтики Агентства з питань ветеринарії та карантину рослин Республіки Корея Мйон Хіон Лі, завідувач сектору протокольного супроводу та організації міжнародних заходів Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби України Ігор Мельник, представники Мінагрополітики України та Корейської Асоціації виробників препаратів захисту здоров’я тварин.

У ході заходу сторони обговорили співпрацю у галузі ветеринарії, зокрема — двосторонніх поставок ветпрепаратів, особливості функціонування українського тваринництва на фермерських та підсобних господарствах, процедуру реєстрації ветеринарних препаратів в Україні, основну структуру українського ринку ветеринарних препаратів та інше.

Представники делегації Республіки Корея повідомили, що їх держава зацікавлена в розширенні співробітництва із Україною, зокрема, і в сфері ветеринарної медицини. Артем Саєнко наголосив, що Україна також зацікавлена в поглибленні співпраці із Республікою Корея, зокрема, в галузі ветеринарної медицини та додав, що Держпродспоживслужба готова надати всі необхідні роз’яснення стосовно процедури імпорту та реєстрації корейських ветпрепаратів в Україні. У свою чергу, Мйон Хіон Лі завірив, що його Агенція готова надавати аналогічні консультації для українських виробників ветпрепаратів, які бажають вийти на ринок Республіки Корея.

milkua.info за матеріалами consumer.gov.ua

Більше новин
Перелік сільгосптехніки для держпідтримки розширено на 1175 нових одиниць, — Петрашко
11-серп-2020

В рамках реалізації бюджетної програми «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» Мінекономіки розширило перелік української сільгосптехніки, вартість якої компенсується.

«До переліку додано 1175 нових найменувань техніки та обладнання, тепер їх налічується 13 719 від 183 заводів-виробників. Перелік заводів-виробників також збільшився на 2», — коментує Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Зокрема, до нових одиниць техніки додалися трактори ХТЗ, ЮМЗ, ХТА, зернозбиральні комбайни Скіф, Славутич, самоскиди-зерновози КрАЗ, самохідні обприскувачі, а також ґрунтообробна і посівна техніка, обладнання для утримання тварин тощо.

«Оновлення виробничого оснащення дає змогу виробникам сільськогосподарської техніки та обладнання підвищувати свою конкурентоспроможність своїх виробництв та збільшувати п прибутки», — наголошує Міністр.

Із Переліком вітчизняної сільськогосподарської техніки та обладнання можна ознайомитись за посиланням.

Детальніше
Україна отримала конкурента на ринку зерна
09-серп-2022

Австралія цього року отримала хороший врожай зернових, тож тамтешні аграрії сподіваються збільшити обсяги експорту. Це могло дещо б полегшити ситуацію з продовольчою кризою, однак є суттєвий нюанс.

Доставляти зерно з Австралії дуже дорого, розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов «24 каналу».

За його словами, там отримали близько 30-32 млн т зерна, при цьому кількість населення країни — удвічі менша, ніж в Україні. Тож Австралія дійсно є великим експортером, однак доставляти зерно звідти дуже дорого.

Експерт пояснив, що доставка зерна, наприклад, з України до Африки буде коштувати близько 35-40 $/т, якщо з Австралії — удвічі, утричі дорожче.

«Відтак перед африканськими країнами постане питання: чи зможуть вони купувати пшеницю та кукурудзу за такі гроші? За словами експерта, якщо розвинуті країни Заходу ще зможуть витримати продовольчу інфляцію, яка вже зараз сягає 8-10%, то небагатим країнам Африки це не вдасться», — вважає він. 

Президент УЗА додає, що там можуть просто відмовитися від купівлі зерна, оскільки на це не буде грошей. Через це вихідці з цих країн можуть мігрувати, що викличе ще одну — міграційну та соціальну — кризу, адже 40-50 млн людей, які приїдуть жити до ЄС, — це надто великий тиск.

«Тому я впевнений, що міжнародне суспільство вмотивоване знайти шляхи експорту з України з нормальними цінами, а не лише альтернативні шляхи», — зазначив Горбачьов.

Він наголосив, що головна проблема у контексті продовольчої кризи — не відсутність продуктів, а їхня ціна. Адже виростити можна що завгодно і де завгодно, але споживачі не зможуть платити ту ціну, яку пропонує ринок. До прикладу, понад 10 років тому Саудівська Аравія також вирощувала пшеницю, але її вартість була втричі дорожча, ніж імпортної.

agroportal.ua

Детальніше
Що дасть державі єдиний реєстр одноосібників
18-груд-2018

Держава не знає, хто працює на агроринку. Через це не може пояснити суті реформ та ефективно розподілити дотації на худобу. Виправити це хочуть створенням єдиного Державного аграрного реєстру.

Зараз в Україні нема повної бази даних про наших аграріїв. Держстат за звітами місцевих адміністрацій та підприємств підраховує обсяг виробленої продукції та приблизне число агровиробників. Мінагрополітики веде облік отримувачів держпідтримки та суму виданих агродотацій на основі власних даних та звітів держбанків. При цьому державні структури навіть не мають єдиної оцінки «тіньового» агровиробництва: наприклад, в Мінекономрозвитку стверджують, що рівень «тінізації» АПК сягав 9% у І кварталі 2018 року, а в Національному банку стверджують, що «тіньові» продажі агропродукції суттєво впливають на курс валют в країні.

Через це аграрне міністерство хоче покращити систему збору даних про агровиробництво, тому готує законопроект про появу єдиного Державного аграрного реєстру. Розробити його Мінагрополітики планує до кінця цього року, коли документ подадуть до ВР поки невідомо. Планується, що Державний аграрний реєстр працюватиме в електронній формі. Зареєструватись у такій базі дані зможуть безплатно усі агровиробники, стимулом до реєстрації стане спрощення сплати податків. При цьому Державний аграрний реєстр використовуватимуть для консультування землеробів, комунікації чиновників Мінагрополітики із аграріями та організації торгів продукцією малих виробників. Створити такий реєстр допоможе Європейський Союз в рамках проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики», розповів заступник міністра аграрної політики Віктор Шеремета.

У свою чергу, за словами урядовця, поява Державного аграрного реєстру потрібна для створення Державного виплатного агентства. Такій установі хочуть передати управління всіма програмами держпідтримки АПК. При цьому заявки аграріїв на виплату дотацій задовольнятимуть в «автоматичному режимі», без участі чиновників. У такий спосіб Мінагрополітики планує зняти претензії аграріїв щодо «ручного розподілу» дотацій, коментує Шеремета.

Поки що, за підсумками 2017 року Держстат говорив про 76,59 тисяч аграрних підприємств в Україні, з яких крупних — 18, середніх — 2,39 тисяч, малих — 74 тисячі. За результатами 10 місяців 2018 року Держстат говорить про 4,03 млн господарств населення, що цьогоріч зокрема дали врожай у 14,09 млн тонн зернових та бобових культур. Із цих даних випливає, що нині агровиробництвом займається кожен третій із 13 млн жителів українських сіл, 56% з яких — жінки.

Нагадаємо, що ВР уже прийняла в липні цього року для легалізації «одноосібників» законопроект № 6490-д. Документ передбачає, що сімейна ферма може зареєструватись як фізична особа-платник четвертої групи спрощеного податку за умови, якщо господарство не наймає сторонніх робітників. Таке господарство отримає пільгу із сплати ЄСВ на кожного члена сімейного ФГ. Завдяки цьому, вважають автори законопроекту, із «тіні» мають вийти від 0,2 до 1,2 млн господарств, що обробляють 2−20 га ріллі, і на які припадає до 80% продажів овочів, 60% продажів м’яса та 40% продажів молока.

Реєстративна інформативність

Поки держава не знає, скільки всього українських аграріїв, вона не може оптимально розподілити агродотації та вирішити проблему із підтримкою земельної реформи та наповнення податками місцевих бюджетів, каже голова Укрдержфонду підтримки фермерських господарств Юрій Апальков. Службовець пояснює: цьогоріч одноосібники на утримання молодняку ВРХ мали отримати 0,7 млрд грн дотацій. Чиновники Мінагрополітики не мали контактних даних господарств-майбутніх отримувачів виплат, тому про програму розповідали виключно через регіональні ЗМІ, а не, наприклад, працівників районних управлінь агропромислового розвитку. Так у І півріччі лише три тисячі одноосібників тримали субсидію на ВРХ, хоча до 1 жовтня число отримувачів дотації виросло одразу до 103 тисяч, а сума до виплати виросла до 144,3 млн грн на 176 тисяч голів худоби. Якщо ж опиратись на Держстат, то число отримувачів дотацій на ВРХ могло бути значно більше: за статистикою, селяни мають 2,5 млн голів ВРХ, що удвічі більше від промислових агропідприємств.

Оскільки єдиного реєстру «одноосібників» нема, то пояснювати селянам суть урядової концепції земельної реформи доводиться розповідати також лише через регіональні ЗМІ. Нагадаємо, Кабмін хоче дозволити купівлю ріллі лише фізичним особам, і не більше 200 гектарів «в одні руки». А поки регіональні ЗМІ мають вузьку аудиторію, то й ідея зняття «земельного мораторію» не має широкої підтримки у власників паїв та дрібних агровиробників, бідкається Шеремета. Слова урядовця підтверджує соціологічне опитування компанії GfK у жовтні 2018 року. Дослідження свідчить, що 35,3% опитаних селян не мають чіткого ставлення відносно ідеї запуску ринку землі. При цьому лише 5% респондентів заявили, що мають достатньо інформації про суть земельної реформи.

Окрім цього, коментує Апальков, відсутність повної бази даних по дрібних агровиробниках та «одноосібниках» не дає можливості перевірити тезу про значну кількість «тіньових» агровиробників, які не доплачують податки до місцевих бюджетів. У ДФС стверджують, що за 2014−2017 роки площа ріллі, з якої сплачують земельний податок, скоротилась удвічі або до 18 млн га. Такий факт фіскали пояснють значною кількістю «тіньовиків».

Записи без посередників

Створити єдиний державний реєстр агровиробників Україні потрібно також, аби українська аграрна політика в цілому відповідала стандартам ЄС, каже експерт Офісу підтримки реформ Мінагрополітики Олександр Митченок. Фахівець пояснює: регламенти ЄС № 1306/2013 та № 1307/2013 передбачають повну реєстрацію усіх наявних фермерських господарств. При цьому уряди країн ЄС обліковують фермерів за розміром доходу та величиною земельного банку. Це потрібно аби спрогнозувати видатки на агродотації із бюджету Євросоюзу, каже керівник проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Мілнз.

Окрім цього, європейські країни укладають об'єднані бази даних про агровиробників для того, щоб уряди могли контактувати із землеробами напряму, без посередників із аграрних асоціацій чи фермерських кооперативів. «Реєстрація посилює комунікацію між виробниками та державою, підвищує довіру між ними, дозволяє визначити конкретні потреби виробників та розробити ефективну фінансову підтримку», — доповнює керівник групи сільського господарства Групи підтримки ЄС України Маркус Клінглер.

У свою чергу Європейський Союз має свою вигоду допомогти Україні із укладенням єдиного реєстру агровиробників: так ЄС зможе повністю оцінити обсяг конкуренції для тамтешніх місцевих сімейних ферм, особливо якщо українські одноосібники почнуть продавати свою продукцію на експорт, або ж якщо Україна стане членом ЄС. Також, за потреби, підкоригувати свою аграрну політику, свідчать слова Мілнза. Наявна статистика говорить, що сімейне фермерство є основою агровиробництва в ЄС лише завдяки значним податковим послабленням.

Наприклад, нині в країнах Євросоюзу сумарно налічується 9,6 млн сімейних ферм, на які припадає 69,7% всієї худоби ЄС та дві третини всієї ріллі ЄС, або ж 116 млн гектарів. При цьому 34,5% від усіх сімейних ферм Європи припадає на Румунію, 13,6% — на Польщу, та 9,4% — на Італію. Середній розмір сімейної ферми в ЄС становить менше 10 гектарів, хоча середнє сімейне ФГ у Великобританії має 73 гектари.

Цікаво, що 30% сімейних ферм ЄС, або 2,3 млн господарств декларують прибуток менший за 1,5 тисяч євро на рік: такий рівень заробітків дає право у спрощеному режимі вести фінансову та податкову звітність. Хоча в Голландії взагалі не оподатковують річний дохід фермерського господарства до 4,6 тисяч євро, в Німеччині — 7,6 тисяч євро, у Португалії — до 22,6 тисяч євро. Доходи землеробів Польщі взагалі не оподатковуються, тамтешні фермери сплачують лише фіксований «сільський податок» на їхню ріллю, в розмірі 154 злотих або ж 1076 гривень за гектар (для порівняння: мінімальне податкове навантаження на легального агровиробника в Україні, складає 1400 гривень на гектар).

agravery.com.

Детальніше
Дослідження щодо АЧС: на продовольчих ринках перевірять свинину
31-лип-2018

Моніторинг «африканки» на продовольчих ринках у всіх регіонах України — дослідження, над яким працюють ФАО, ЄБРР та Асоціація «Свинарі України» спільно з Держпродспоживслужбою у рамках Проекту «Підвищення обізнаності про африканську чуму свиней в Україні: ІІ етап».

«До реалізації проекту залучили студентів та викладачів аграрних вузів (Сумського, Житомирського та Одеського). У співпраці з фахівцями регіональних ветеринарних лабораторій вони забиратимуть зразки у туш свиней на продовольчих ринках усієї країни. Аналізуватимуть їх за допомогою сучасного обладнання для діагностики АЧС методом ПЛР у реальному часі, вартістю понад 200 тис. дол., яке закупили в рамках діяльності проекту», — розповіла Оксана Юрченко, віце-президент АСУ і наголосила, що окрім моніторингу африканської чуми свиней в Україні, проект має на меті «виховати» кваліфіковані кадри.

«Забір зразків із туш свиней на продовольчих ринках для моніторингу африканської чуми свиней — унікальне дослідження не лише для України. Жодна АЧС-позитивна країна ще такого не робила», — додала вона.

За словами експерта, до практики готувалися ґрунтовно: для студентів знімали освітнє відео, проводилися тренінги щодо особливостей ПЛР-діагностики, — останній відбувся минулого тижня у Житомирі.  Крім того, експерти ФАО та ЄБРР брали участь у перших заборах зразків, щоб закріпити теорію на практиці.

Освітні заходи не обійшли й фахівців ветеринарних лабораторій. Так, у рамках проекту представники трьох регіональних відомств та ДНДІДЛВСЕ* пройшли тижневе стажування в одній з кращих референс-лабораторій світу в Іспанії. Там вчилися працювати з ПЛР-обладнанням.

«Після повернення з Іспанії, фахівці ще тиждень працювали із ПЛР-обладнанням на базі ДНДІДЛВСЕ. Цей досвід підсилили тренінгами «на місцях»: для кожної «пари» лабораторія-університет, була розроблена дводенна програма тренінгів: перший день — теоретична «начитка», яка включала роз’яснення щодо особливостей методу, другий — власне дослідження зразків (від підготовки до отримання результату)», — розповіла Оксана Юрченко.

Пані Юрченко зазначила, що надалі у планах проекту — організація 4-х симуляційних вправ з реагування на спалах АЧС у вересні та національної конференції з АЧС у листопаді.

Нагадаємо, ІІ етап Проекту «Підвищення обізнаності про африканську чуму свиней в Україні» стартував у лютому цього року.

*ДНДІЛДВСЕ — Державний науково-дослідний інститут лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок