Що дасть аграріям ЗВТ з Ізраїлем

24-січ-2019

У понеділок Україна та Ізраїль підписали угоду про Зону вільної торгівлі, до якої готувалися останні п’ять років. Очікується, що після ратифікації протягом наступних десяти років щорічний товарообіг складе $5 млрд, причому левова частка припадатиме на агротовари.

У понеділок, 21 січня, в рамках офіційного візиту Президента України Петра Порошенка до Ізраїлю було підписано Угоду про вільну торгівлю між країнами. Підпис під документом поставили перший віце-прем'єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі України Cтепан Кубів та в.о. міністра економіки та промисловості Держави Ізраїль Елі Коен.

Про це пише agravery.com.

Угода про ЗВТ дасть «зелене світло» промисловим і сільськогосподарським товарам України та Ізраїлю. Очікується, що це відкриє можливості для українського бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку й модернізації власного виробництва. Зокрема, вона скасує ввізні мита для майже 80% українських промислових і 9% сільськогосподарських товарів. Зі свого боку Україна скасує ввізні мита для 7% сільськогосподарської і 70% промислової продукції Ізраїлю. «Ізраїль одразу відкриє свій ринок для українських лікарських засобів, добрив, паперової продукції, будівельних матеріалів, електронних пристроїв й апаратів, які є інноваційними», — заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

Слід зазначити, що угода про зону вільної торгівлі поки що не запрацювала — вона ще має бути ратифікована Верховною Радою та Кнесетом Держави Ізраїль, і лише через два місяці після обміну дипломатичними нотами щодо завершення процедури ратифікації угода набере чинності. Далі відбуватиметься поступове взаємне відкриття ринків, що за різними оцінками триватиме від трьох до семи років. Це дасть бізнесу час підготуватися і максимально використовувати можливості вільної торгівлі.

Цікаво, що в останні три роки обсяг торгівлі між країнами перевищив 2,2 млрд доларів, а на думку деяких експертів, за 10 років після підписання угоди товарообіг між країнами може сягнути $ 5 млрд. Щоправда, поки що по категорії агротоварів успіхи не настільки помітні. Зокрема, згідно з останніми даними Державної фіскальної служби України, у структурі експорту-імпорту за 2018 рік Ізраїль не є настільки помітним — найбільше було експортовано сорго, висівки та морозиво, а імпортовано — моркви, буряків, селери та сухофруктів.

Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції

— Ізраїль вже декілька років поспіль входить в ТОП-20 країн, з якими Україна має найбільший товарообіг. За результатами 2018 року двостороння торгівля товарами АПК між нашими країнами складає $348,4 млн. З яких понад $337 млн припадає саме на експорт українських аграрних та харчових товарів. Але ринок Ізраїлю є досить закритим, з високими ввізними митами, зокрема, для сільськогосподарської продукції.

Тому підписання Угоди про ЗВТ між нашими сторонами відкриває нові можливості для українських експортерів, як для тих, хто працює на цьому ринку, так й для компаній, що збираються виходити на нього. У ході переговорів з ізраїльською стороною вдалося досягнути домовленостей щодо лібералізації доступу до ринку Ізраїлю для української продукції АПК, шляхом застосування до окремих товарів нульової ставки ввізного мита одразу з набуттям чинності Угоди. А також поетапного скасування мита протягом перехідних періодів, часткової лібералізації та поставок товарів в рамках тарифних квот з нульовою ставкою ввізного мита.

У рамках підписаної Угоди, Ізраїлем встановлюються безмитні квоти на імпорт цілої низки українських аграрних товарів, в тому числі м'яса птиці, яєць, меду, свіжих томатів, морожених овочів, пшениці, окремих видів хлібобулочних виробів тощо. Відповідно, ми очікуємо активізації експорту саме за цими товарними позиціями. У 2018 році обсяг експорту української сільськогосподарської продукції до Ізраїлю склав $337,2 млн або 1,8% від загального експорту продукції аграрного сектору за звітний період. Україна постачає до Ізраїлю зернові культури (кукурудза, пшениця, ячмінь, жито, сорго), соняшниковий шрот, насіння ріпаку, олію соняшникову, борошно пшеничне, сухе молоко, шоколад, хлібобулочні, кондитерські вироби, морозиво, пиво тощо.

При цьому імпорт ізраїльських товарів за 2018 рік склав $11,2 млн. (або 0,2% від загального імпорту продукції аграрного сектору). Основними складовими імпорту з Ізраїлю є фініки, авокадо, готові соуси, цитрусові, соки, різні інші харчові продукти, свіжі овочі, насіння та плоди для сівби, нут, вино. В рамках підписаної Угоди про ЗВТ ми також очікуємо більш активного інвестиційного співробітництва в АПК, включаючи такі сфери як зрошування, аграрні технології та тваринництво.

Тетяна Смірнова, головний аналітик Української плодоовочевої асоціації (УПОА)

— На даний момент обсяги міжнародної торгівлі плодоовочевою продукцією між Україною та Ізраїлем вельми незначні. Україна практично не поставляє плодоовочеву продукцію в Ізраїль, якщо не брати до уваги обсяги замороженої дикоростучої чорниці та суниці садової. Загальна сума поставок - близько $70 тис. так що це зовсім непомітно у структурі імпорту цієї країни — щорічно Ізраїль витрачає на імпорт плодоовочевої продукції приблизно $400−450 млн.

Однак, угода про зону вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем дозволить значно наростити обсяги експорту українських товарів. Найбільш перспективними сегментами для експорту в даному напрямку, по оцінками УПОА, є яблука і горіхи.

Ігор Бжезицький, президент Міжнародного міжрегіонального агропромислового кластеру «Ea.F.Tech +»

—  Наш Міжнародний агропромисловий кластер «Eastern Food Technologies plus» створений в 2012 році для об'єднання сервісних компаній АПК, які поставляють на ринок України і світу посівний матеріал, засоби захисту рослин, технології, сільгосптехніку тощо. Ізраїль традиційно є світовим лідером в інноваційному розвитку аграрного сектора і тому ЗВТ може суттєво спросити доступ технологій та інновацій на український ринок.

У свою чергу, ми як офіційна організація з досвідом прямого співробітництва рівня підрозділів Організації Об'єднаних Націй, будучи членом Європейської Платформи Кластерного Співробітництва (ECCP), маємо в своєму розпорядженні багаторівневу систему комунікаційних каналів, починаючи від офіційних контактів з Посольством держави Ізраїль в Україні, закінчуючи адресними можливостями через членів нашого кластера, що мають тісні ділові зв'язки з Ізраїлем. Зокрема, такий імпульс для подальшої роботи ми отримали від Торгово-економічної місії Посольства Держави Ізраїль в Україні, і якщо хтось із учасників ринку, висловить зацікавленість в комунікації з представниками ізраїльського аграрного бізнесу, ми надамо повний пакет сервісних послуг із супроводу цієї комунікації.

Вероніка Мовчан, керівник центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

— Ізраїль не може вважатися великим торговим партнером України, експорт в цю країну складає близько 1%. Однак, як і Україна, Ізраїль уклав угоду про ЗВТ з ЄС і також є підписантом конвенції Пан-Євро-Мед. Таким чином, крім розвитку торгівлі між нашими країнами буде розвиватися торгівля в рамках трикутника Ізраїль-Україна-ЄС, тобто проміжними товарами зі збереженням нульових ставок ввізного мита. Україні слід звернути увагу також на країни-підписанти цієї конвенції, зокрема, африканські і середземноморські країни.

У той же час, Україна веде переговори про ЗВТ з Туреччиною, однак це складний процес. Країна знаходиться в Митному союзі країн ЄС для промислових товарів. Таким чином, Туреччина і ЄС мають спільний ринок товарів промвиробництва. Відповідно до правил Митного союзу, Україна, підписавши ЗВТ з ЄС, отримала доступ до ринку промислових товарів Туреччини. У свою чергу, ми зацікавлені в доступі до турецького агроринку, а він найбільш захищений. Тому переговори йдуть дуже повільно — партнер не готовий йти на поступки.

Більше новин
Молочний ринок ЄС: холодна погода, гарячі ціни, спад виробництва. Позитивні сигнали для України
20-трав-2021

Наразі статистика показує дані з виробництва молока в ЄС за січень-березень 2021 року. Загальний вал порівняно з минулим роком скоротився на 1,3% та становив 39,460 млн т.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

За даними clal. it, основні гравці показали спад виробництва:

  • Німеччина — на 2,8% до 8,05 млн. т,
  • Франція — на 3,5% до 6,3 млн. т,
  • Нідерланди — на 2% до 4,7 млн. т.
  • Польща — на 0,4% до 3,1 млн. т.

В Європі триває затяжна прохолодна весна, що стримує ріст трави на пасовищах. Як результат, очікувати повідомлень про зростання темпів виробництва молока поки що не варто.

На зниження обсягів упливає й пандемія та низький рівень вакцинації в ЄС, що призводить до обмеження руху населення та перебоїв у роботі сектору ХоРеКа, що, у свою чергу, позначається на загальному споживанні молочних продуктів.

Стриманий ріст виробництва молока в ЄС сприятливо діє на світову кон’юнктуру, адже відбуваються обмежені поставки масла і СЗМ, що врівноважує ринок та дає фору цінам.

В той же час, під впливом світових трендів молочні продукти в ЄС продовжують дорожчати. На кінець березня ціни на внутрішньому ринку на молокопродукти тримали висхідний тренд. Так, тонна масла коштувала 4000 євро (+3,3%), СЗМ — 2460 євро (+1,1%), а СНМ — 3190 євро (+2,2%). Лише ціна «Чеддеру» не змінилась — 3080 євро.

На фоні зниження обсягів виробництва в ЄС та світових трендів здорожчання молочних продуктів, міцнішають прогнози світового банку щодо можливості України зайняти лідируючу позицію на ринку світового молока. Адже, крім зростаючих ринків збуту та логістичних переваг, Україна має ще один вагомий плюс — відносно низьку собівартість виробництва молока, що дає всі шанси наростити експортний потенціал та зайняти роль глобального гравця молочного бізнесу.

Детальніше
Практичні рекомендації щодо біобезпеки для свиногосподарств на деокупованих територіях
14-груд-2022

Робота над покращенням біобезпеки свиногосподарств між Асоціацією «Свинарі України» (АСУ) та проектом Міністерства сільського господарства США (USDA) триває з 2014-го року. За цей час час було розроблено онлайн-опитувальник, який охоплює всі аспекти біобезпеки: транспортування, гігієна персоналу, закупівля тварин, дезінфекція, безпека кормів тощо, а також здійснено понад двадцять аудитів біобезпеки.

У 2022-му році цей напрям діяльності відновився. У грудні відбулася перша оцінка біобезпеки свиногосподарства на деокупованих територіях. З рішень, які варто відзначити, як кращі, — підземна галерея, що веде до виробничих приміщень з тваринами. Завдяки їй мінімізується контакт з оточенням та, відповідно, ризик занесення патогенів. В Україні таким підходом можуть похвалитися одиниці господарств. В умовах війни воно має переваги не лише з точки зору біобезпеки ферми, а й безпеки персоналу, перетворюючись на надійне бомбозховище. 

Для тих підприємств, які також бажають перевірити рівень біобезпеки, пропонуємо скористатися інтерактивним онлайн-опитувальником.

Якщо ви потребуєте детальніших консультацій, зверніться до представників Асоціації «Свинарі України» за контактами:

Контакти:

 068 862 94 96

i.korolyova@dykun.com.ua

pigua.info

Детальніше
Україна домовилися з Узбекистаном про нарощування поставок української молочної, м’ясної та олійної продукції
11-жовт-2021

Під час зустрічі заступника Міністра економіки України — Торгового представника України Тараса Качки з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні Алішером Курмановим представники країн домовилися про подальший розвиток взаємовигідних торговельно-економічних відносин між Україною та Узбекистаном.

Про це повідомляє пресслужба МЕРТ, пише agropolit.com.

Серед іншого, сторони домовилися про співпрацю в аграрному секторі в частині нарощування поставок української молочної, м’ясної та олійної продукції, кондитерських виробів тощо. Крім того, Україна націлена на посилення співробітництва в галузі сільгоспмашинобудування — постачання на ринок Узбекистану сільськогосподарської техніки різної модифікації, обладнання для комбікормових заводів, доїльних залів та утримання великої рогатої худоби, обладнання для птахівництва.

У свою чергу, Україна розраховує на посилення товарообігу із Узбекистаном, зокрема продукції металопрокату, трубної продукції, обладнання та спецтехніки для потреб нафтогазової промисловості.

«За 7 місяців 2021 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року товарообіг між Україною та Узбекистаном збільшився на 59,5% — до $ 335,3 млн. Зокрема, експорт українських товарів склав $ 216,7 млн (+ 48,8%). Проведення найближчим часом Восьмого засідання Спільної українсько-узбецької комісії з всебічного співробітництва дозволить нашим країнам визначити перспективні галузі для налагодження взаємозв'язків та реалізації проектів», — зазначив Тарас Качка.

Детальніше
Прогнозується бурхливий ріст ринку кормових комах
25-трав-2017

Обсяг ринку кормових комах виросте до 1 млрд доларів до 2022 року, відзначається в звіті Сінгапурської консалтингової фірми Arcluster. Таким чином, у фінансовому плані в найближчі п'ять років обсяг ринку додасть 101% до рівня 2017 року.

Прогноз був складений на основі обміну думками з учасниками ринку, в тому числі фермерами, сільськогосподарськими холдингами, урядовими організаціями, а також виробниками комбікормів.

Цікаво, що таким чином на частку комах через п'ять років припадатиме приблизно 3% всіх компонентів, що використовуються в комбікормах. Практично весь зріст припаде на країни Європи і Північної Америки, де до 2022 року обсяги ринку складуть 404 млн доларів і 250 млн доларів, відповідно.

Ряд попередніх маркетингових прогнозів від консалтингових фірм в Європі також передбачав бурхливий ріст попиту і пропозиції на продукти, отримані шляхом переробки комах з боку світової комбікормової промисловості протягом найближчих п'яти років.

Feed Navigator

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок