Україна домовилися з Узбекистаном про нарощування поставок української молочної, м’ясної та олійної продукції

11-жовт-2021

Під час зустрічі заступника Міністра економіки України — Торгового представника України Тараса Качки з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні Алішером Курмановим представники країн домовилися про подальший розвиток взаємовигідних торговельно-економічних відносин між Україною та Узбекистаном.

Про це повідомляє пресслужба МЕРТ, пише agropolit.com.

Серед іншого, сторони домовилися про співпрацю в аграрному секторі в частині нарощування поставок української молочної, м’ясної та олійної продукції, кондитерських виробів тощо. Крім того, Україна націлена на посилення співробітництва в галузі сільгоспмашинобудування — постачання на ринок Узбекистану сільськогосподарської техніки різної модифікації, обладнання для комбікормових заводів, доїльних залів та утримання великої рогатої худоби, обладнання для птахівництва.

У свою чергу, Україна розраховує на посилення товарообігу із Узбекистаном, зокрема продукції металопрокату, трубної продукції, обладнання та спецтехніки для потреб нафтогазової промисловості.

«За 7 місяців 2021 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року товарообіг між Україною та Узбекистаном збільшився на 59,5% — до $ 335,3 млн. Зокрема, експорт українських товарів склав $ 216,7 млн (+ 48,8%). Проведення найближчим часом Восьмого засідання Спільної українсько-узбецької комісії з всебічного співробітництва дозволить нашим країнам визначити перспективні галузі для налагодження взаємозв'язків та реалізації проектів», — зазначив Тарас Качка.

Більше новин
Виробники продукції тваринництва мають півтора року для переходу на систему HACCP
23-черв-2017

Виробники продукції тваринництва мають 1,5 року на адаптацію до міжнародної системи управління безпечністю продуктів харчування.

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, пише AgroPolit.com.

Заступник міністра підкреслила, що перехід на цю систему підніме якість української продукції та спростить вихід виробників на міжнародні ринки.

«Щодо безпечності харчових продуктів, то вже прийнято закон № 1602, який декларує, що всі оператори харчового ринку мають запровадити систему HACCP (система управління безпечністю продуктів) у три етапи. Останній „дедлайн“ ― до 1 січня 2019 року. Запровадити його мають навіть невеликі виробники продукції тваринництва. Мінагрополітики організовує безкоштовні семінари у всіх регіонах, якщо є необхідність, звертайтеся, будь ласка», ― додала Ковальова.

Вона також уточнила, що наразі експорт саме тваринницької продукції ще незначний.

Так, за 4 місяці 2017 року на зовнішні ринки поставлено агропродукції на суму $6,03 млрд (на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року). Однак ці рекорди ― заслуга переважно рослинників. Так, вони продали на зовнішні ринки зернових на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше, ніж у січні—квітні минулого року. А от продуктів тваринного походження у 10 разів менше ― лише на $304,4 млн. Втім, це все одно більше, ніж за аналогічний період минулого року (154,1%).

На думку народного депутата («Самопоміч»), члена аграрного комітету Івана Мірошниченка, сьогодні потрібно комплексно, а не точково вирішувати проблеми тваринництва.

«Існує великий розрив між різними напрямками тваринництва в Україні. З одного боку, впроваджуються абсолютно першокласні технології й передові компанії працюють у виробництві м’яса птиці та яєць, гідний рівень промислового виробництва свинини (данські, французькі та канадські технології). З іншого ― повна катастрофа у переробці м’яса ВРХ, баранини, овець. Досить обмежений попит і, відповідно, виробництво індиків, качок та гусей. Скромні успіхи в молочному напрямку: на жаль, є лише окремі індивідуальні, але ще не системні проекти. Тож пазл українського тваринництва складений частково і ще багато потрібно правильно скласти, щоб вийти на цілісний розвиток-зображення», ― сказав Мірошниченко.

pigua.info

Детальніше
Китай вдвічі збільшив імпорт українського соєвого шроту
21-квіт-2020

Активний експортний попит на соєвий шрот збільшує потреби переробників у сировині в Україні та за кордоном.

Також за 7 місяців 2019/20 МР Україна збільшила експорт соняшникового шроту. В порівнянні з попереднім роком експорт зріс на 13% до рекордних 3307 тис тонн.

Майже вдвічі збільшив імпорт українського соняшникового шроту Китай. В той же час суттєво знизили експорт шроту з України споживачі із країн ЄС.

В той же час відновлення експорту з Аргентини збільшує обсяг пропозицій на світовому ринку сої та продуктів її переробки, що підвищує конкуренцію на ринку.

agronews

Детальніше
Крокуючи по канату в 2023 рік — звіт Rabobank
12-груд-2022

Рабобанк публікує свіжий квартальний звіт Global Dairy Quarterly Q4 2022, який красномовно називається Крокуючи по канату в 2023 рік, пише телеграм-канал ТвійМолочнийЗануда.

Завдяки рекордним або майже рекордним закупівельним цінам на сировину в 2022 році в багатьох експортних регіонах спостерігається зростання пропозиції молока (головним чином у Північній півкулі). Проте, враховучи тенденції світових товарних ринків, вартість сирого молока буде знижатися в 2023 році. Тим часом дорогі витрати на виробництво залишаються очевидною проблемою для всього світу та, у поєднанні зі ймовірним зниженням цін на молоко, призвиде до тиску на маржу виробників. Однак, ми чекаємо, що сьогоднішні темпи зростання пропозиції молока зберіжуться в першій половині 2023 року.

Поки китайський ринок продовжує перетравлювати запаси, накопичені за останній рік, для інших покупців існує можливість працювати в комфортних умовах з більш-менш низькими цінами. Очікується, що імпорт молочної продукції Китаєм у 1-му кварталі 2023 року не досягне рівня 1-го кварталу 2022 року, інтерес до купівлі ключового імпортера відновиться вже у 2-му кварталі 2023 року.

Споживчі ціни на молочну продукцію на полицях супермаркетів і у фудсервісі зросли по всьому світу. Незважаючи на те, що попит на молочну продукцію є складною, багатогранною системою, стійкість, продемонстрована досі, ще буде перевірятися зниженням рівня довіри через зменшення наявного доходу у населення. Ринки, що розвиваються, піддаються найбільшому ризику через прогнозований вплив інфляції на споживчі бюджети в першому півріччі 2023 року.

Фундаментальний глобальний ринок залишається під впливом тренду на зниження. Багато залежить від внутрішньої політики Китаю та глобальної стійкості попиту на молочні продукти. Кволе зростання пропозиції поки утримує ціни на молочну продукцію на відносно високому рівні, але збільшення виробництва молока вже на горизонті. Попит на молочну продукцію, ймовірно, знизиться в короткостроковій перспективі, оскільки багато економік зазнають широкомасштабної харчової інфляції. Будь-яке потенційне зростання залежить від динаміки пропозиції в Північній півкулі або відчутної активізації Китаю після фактичного подолання проблеми Covid.

Детальніше
У поточному році спостерігається зменшення кількості випадків АЧС – Борис Кобаль
21-трав-2019

З початку 2019 року захворювання на АЧС виявлено на території 13 областей України зареєстровано 21 випадок АЧС (11 випадків – серед домашніх тварин, 7 – в дикій фауні та 3 – інфіковані обʼєкти). На цьому 16 травня наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль під час прес-конференції «Простежуваність і впровадження систем гарантування безпечності свинини та продуктів із неї в умовах АЧС».

Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, ФАО та громадськість.

Борис Кобаль відзначив, що порівняно з 2017 та 2018 роками, коли було зафіксовано відповідно 77 та 78 випадків АЧС, у 2019 чітко відзначається тенденція до зниження кількості спалахів хвороби. Водночас, за його словами, це є наслідками посилення заходів контролю, які проводяться службою з метою ліквідації та профілактиці АЧС, а також заходів з біобезпеки, що здійснюються безпосередньо суб’єктами господарювання, фермерами та громадянами.

Також директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини наголосив, що впродовж останніх років між Держпродспоживслужбою та ФАО налагоджена ефективна співпраця в багатьох сферах та напрямках. Зокрема, відзначаються відмінні результати останнього проекту по удосконаленню підготовки студентів ветеринарних факультетів, за підсумками якого державні лабораторні установи відпрацювали з студентсько-викладацькими групами заходи щодо відбору зразків, навички розслідувань позитивних результатів лабораторних досліджень та проведення власне досліджень на сучасному обладнанні, придбаному за кошти ФАО.

Борис Кобаль відзначив, що Держпродспоживслужба вдячна ФАО за надання експертної допомоги щодо проведення симуляційних вправ щодо АЧС із спеціалістами територіальних органів та операторами ринку, адже це був цінний досвід взаємодії між відповідальними державними органами та бізнесом, який дозволив покращити зв’язок та порозуміння в складних ситуаціях пов’язаних із виявленням та ліквідацією захворювання на практиці.

За його словами, для майбутнього співробітництва Держпродспоживслужба запропонувала ФАО надати Україні на основі світового досвіду експертну допомогу у створенні галузевих стандартів для ефективного вирощування тварин та птиці без застосування антимікробних засобів із профілактичною метою, демонстрації та створення рекомендацій щодо використання найкращих гігієнічних практик утримання тварин та виробництва продукції тваринного походження.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок