Чисельність свиноматок по всьому світу у 2023 році

31-жовт-2022

© Джерело: FAS - USDA 12 жовтня 2022 року. Цифри у мільйонах голів.

Значне збільшення племінного поголів'я очікується у Мексиці та Бразилії, а у Китаї - на 2,5%.

Згідно з останніми оцінками USDA, опублікованими 12 жовтня, очікується, що у 2023 році чисельність свиноматок у Китаї збільшиться на 2,5% порівняно з 2022 роком і сягне 41 млн голів. З іншого боку, для Бразилії прогнозується збільшення на 2,0% у 3,04 млн голів, а для Мексики - на 2,7% з 1,32 млн гол., таким чином випереджаючи Канаду (1,23 млн голів) та Південну Корею (1,02 млн голів). Японські свиноматки оцінюються в 0,8 млн. голів, що є збільшенням на 1,4%.

З іншого боку, USDA прогнозує скорочення чисельності свиноматок для кількох основних світових виробників, таких як Європейський Союз, де очікується зниження на 1,6% до 10,7 млн. голів. Аналогічним чином, у США (6,08 млн голів) та Канаді (1,23 млн голів) очікується скорочення на 0,7% та 0,8% відповідно. У Південній Кореї та Великій Британії очікується скорочення чисельності на 0,8% та 1,2% відповідно.

pig333.com

Більше новин
Україна на третину може збільшити ВВП за допомогою АПК
24-жовт-2018

Великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках.

Стверджує аналітик аграрного ринку Олексій Кущ.

За його словами, зараз йдуть жваві суперечки про те, який формат аграрного бізнесу може принести максимальний результат. Інвестиції в малі та середні фермерські господарства — це розвиток мультикультурного аграрного виробництва.

«У той же час, інвестиції в великий аграрний бізнес — це нові технології, зростання валових показників експорту та динаміки ВВП. Крім того, це і локомотив для МСБ, адже у всьому світі існує конвергенція між інвестиційним потенціалом аграрних холдингів і операційними можливостями фермерських господарств, простими словами — інвестувати потрібно в тих, хто дає результат. У цьому контексті дуже небезпечно разом з водою виплеснути і дитину або в міркуваннях про майбутню структуру аграрного ринку — нівелювати вже сформовані ринкові переваги. Модельною економікою, в цьому сенсі, для нас могла б стати Аргентина: за даними українських аналітиків аграрного ринку, обробка 1 000 га площ в цій країні здійснюється 5 працівниками аграрних холдингів або одним фермером, в той час як у нас, даний показник становить 15 осіб для холдингів і до 10 осіб у фермерів. Розвиток конвергенції між великими аграрними холдингами і фермерськими господарствами може привести до системного розвитку аграрного аутсорсингу, наприклад, в сфері спільного використання сільськогосподарської техніки», — впевнений Олексій Кущ.

За його словами, деіндустріалізація нашої економіки — проблема, яка виникла як внаслідок неефективної промислової політики, так і в результаті війни на Донбасі.

«Протягом найближчих 10−15 років, розвиток сектора послуг може дозволити створити в Україні замкнуту модель економічного зростання, але на цей період нам потрібні компенсатори втрати валового продукту внаслідок виведення зі структури економіки частини промислових потужностей південного сходу. Розвиток високопродуктивного аграрного ринку може стати таким компенсатором. Подібний сценарій розвитку проходили практично всі європейські країни — мова не йде про створення в Європі нової аграрної наддержави. Основний посил тут — до тих пір, поки у нас не з'явився розвинений третинний сектор економіки і не завершиться модернізація виробничого потенціалу, країна потребує швидких рішень і результатів, які можна конвертувати в економічне зростання вже завтра. У найближчі кілька років таким джерелом швидких рішень може стати аграрний сектор, що і підтверджується динамікою розвитку галузі сільського господарства за останні роки: поки інші галузі стагнують, аграрний сектор продовжує свій поступальний розвиток. Завдяки продукції цієї галузі генерується більше третини зовнішньої торгівлі країни. У той час як сума дотацій в АПК в 2018 році склала 6,3 млрд грн, або 0,2% ВВП України. Зрозуміло, що для ефективної підтримки АПК цього катастрофічно мало. Крім того, необхідно вдосконалити і методику розподілу цих ресурсів за методом „відкритого вікна“», — зауважує Кущ.

Він нагадав, що сьогодні АПК — фактично донор бюджету України. Сектор дає набагато більше, ніж бере.

«Дотації аграріям необхідно збільшувати, в тому числі і за рахунок фінансування великих підприємств, здатних виконати інвестиційні зобов'язання у вигляді створення нових робочих місць і нарощування обсягу виробництва готової продукції, з постійним підвищенням рівня доданої вартості. Об'єктивно великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках і забезпечують зростання експортної виручки. Формат держдопомоги варто диверсифікувати: якщо великі підприємства потребують допомоги держави для розвитку нових технологій, то фермерські господарства — в компенсації відсоткової ставки і доступних кредитних ресурсах», — говорить Олексій Кущ.

Експерт стверджує, що на аграрному бізнесі лежить і рішення інших важливих завдань: забезпечення продовольчої безпеки і скорочення питомої ваги сировинного експорту за рахунок зростання рівня переробки сировини в готову продукцію.

«Простими словами — експортувати не зерно, а комбікорми та інші продукти з нього. І це лише один штрих майбутньої трансформації аграрної галузі та підвищення її продуктивності. На жаль, з перших днів незалежності Україна обрала найпростіший шлях отримання доходів — замість розвитку технологічного виробництва, ми експортували в основному сировину. Тому сьогодні, як і всі сировинні країни, ми знаходимося в зоні ризику — ми не впливаємо на власний розвиток, адже залежимо від коливання цін на основні види експортованої сировини. Додана вартість — це найкращий індикатор якісного стану національної економіки. Чим вища додана вартість готової продукції базових галузей економіки, тим вище темпи економічного росту», — стверджує Олексій Кущ.

За його словами, єдиний шлях для України позбутися ролі «сировинної країни» — це нарощувати додану вартість в аграрному комплексі шляхом розвитку виробничих потужностей переробки продукції національними виробниками.

«Високотехнологічне, безвідходне виробництво повинно стати метою розвитку українського АПК. Розрахунки втраченої доданої вартості вражають: українська земля щорічно дає урожай в межах 50−60 млн тонн зерна при внутрішніх потребах на рівні 20 млн. т. За цінами сировинних ринків — це всього лише $6 млрд, або 6% ВВП. Збільшивши рівень доданої вартості за рахунок більш глибокої переробки в 5 разів, ми можемо отримати вже $30 млрд або + 30% ВВП, тобто замість нинішніх 3 трлн грн валового продукту вийти на рівень 4 трлн грн в рік і створити при цьому кілька десятків тисяч додаткових робочих місць з високим рівнем заробітних плат і соціальних гарантій», — відмічає експерт.

Олексій Кущ стверджує, що цих показників можна досягти, як то кажуть, на відстані витягнутої руки. Досягти, в тому числі і за рахунок прозорого і ефективного механізму розподілу державних дотацій в АПК, адже цим шляхом йдуть практично всі європейські країни і не тільки.

«Умовно кажучи, ми повинні вирішити, де українці будуть збирати і переробляти урожай: в Польщі або у себе на батьківщині. В такому випадку, збереження робочих місць в десятки разів окупить всі державні витрати на розвиток сектора АПК. За різними оцінками, підвищення рівня доданої вартості в аграрному секторі в п'ять разів призведе до створення до 1 млн нових робочих місць. В цьому випадку ефект мультиплікації призведе до того, що на одну гривню коштів, вкладених в АПК, держава зможе отримати до 20 грн додаткового ВВП. Тобто, інвестиції в розмірі 1,5% ВВП можуть згенерувати до 30% додаткового валового продукту, але з однією базовою умовою: наявністю прозорого механізму розподілу виділених ресурсів і системи контролю за їх цільовим використанням», — додає а Олексій Кущ.

dsnews

Детальніше
В Україні сільське господарство формує значну частину економіки — Тарас Висоцький
24-серп-2022

За 22 дні з початку роботи «Зернового коридору» з українських морських портів вийшло 33 кораблі, на борту яких сукупно — 719 549 тонн агропродукції.

Також ще 18 суден вантажаться і очікують черги на виїзд.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом, розповів чому відновлення експорту через морські шляхи є критично важливим не лише для продовольчої безпеки світу, а й для української економіки.

«До війни сільське господарство разом із іншими суміжними галузями формувало близько 20% української економіки. Зараз на тлі падіння інших секторів це будуть усі 30%, можливо й 35%. Тобто 1/3 нашої економіки — це сільське господарство, яке на 70% залежить від експорту. Ми виробляємо такі великі обсяги, що їх неможливо спожити на внутрішньому ринку», — розповів він.

Тому, за словами Тараса Висоцького, настільки критично не тільки виготовити те, що потрібно нам самим спожити, але й експортувати, щоб і надалі розвивати сільське господарство України, яке робить такий величезний внесок в українську економіку.

Він наголосив, якщо ми в липні експортували у цілому 3 млн тонн с/г продукції, то за 15 днів серпня — уже 2 млн тонн. Тобто, маємо вийти мінімум на 4 млн тонн експорту в серпні, а це плюс $ 250−300 млн валютної виручки тільки за місяць.

Крім того, завдяки роботі «Зернового коридору», як пояснив перший заступник Міністра, вирівнялися експортні ціни, які дають впевненість українським фермерам, що вони не збанкрутують і матимуть змогу покрити витрати на виробництво.

minagro.gov.ua

Детальніше
Наскільки можна знизити КСК?
13-лист-2017

Якщо говорити про кількість соматичних клітин (КСК), то низький показник завжди краще. Як стверджують вчені Університету штату Пенсильванія, показник КСК нижче 50 тис. клітин/мл вказує на повільну відповідь організму на інфекції. Однак в загальному танку молока такий рівень є головною метою.

Коли господарства скорочують КСК в загальному танку до нижче 100 тис., вони збільшують кількість корів у стаді з низьким рівнем соматичних клітин. Це може збільшити вірогідність клінічного маститу. Проте переваг низького рівня КСК набагато більше, ніж ризиків.

Вчені пояснюють, що високий ризик розвитку клінічного маститу не зумовлений підвищеною сприйнятливістю патогенів коровами з низькою КСК. Швидше за все, в умовах відсутності контагіозного маститу, яким страждають стада з високим КСК, умовно-патогенні мікроорганізми частіше призводять до виникнення клінічного маститу. У стадах з невисокою КСК клінічний мастит виникає найчастіше у корів на початку лактації, які відчувають стрес чи знижений імунітет.

Корови з низьким КСК не сприйнятливі до екологічних збудників, але клінічні ознаки в таких тварин найбільше привертають увагу. Тому вчені рекомендують, покращувати імунітет корів та забезпечити їм чисте середовище.

milkUa.Info за матеріалами Hoard’s

Детальніше
Названо головних покупців української курятини за кордоном
15-лист-2021

У січні-жовтні Україна експортувала м’яса та їстівних субпродуктів птиці на 575,9 млн дол. Про це свідчать дані Державної митної служби, повідомляє УНН.

Деталі

Головними покупцями української птиці за кордоном були Саудівська Аравія (148,8 млн доларів), Нідерланди (113,4 млн доларів) та ОАЕ (32,5 млн доларів).

Лише у жовтні експорт української курятини склав 72,3 млн дол.

Водночас за 10 місяців Україна імпортувала курятини на 49,1 млн дол. Зокрема, у жовтні — на 7,2 млн дол.

Експорт курятини Україною перевищує імпорт у 12 разів (у грошовому вимірюванні).

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок