Чайний гриб знижує рівень метану, що виділяється коровами

За підсумками першого півріччя 2020 року, на молокопереробні підприємства України надійшло 1,8 млн т молока базової жирності, що на 7,1% менше, ніж за відповідний період минулого року. Це 39% від усього виробленого молока.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ з посиланням на ДССУ.

Відсоток молока, що потрапляє на переробку, з кожним роком скорочується. Основною причиною того є значне падіння виробництва в господарствах населення, яке промисловий сектор наразі не в змозі перекрити. При цьому саме промислові ферми забезпечують левову частку сировини для молокопереробних підприємств. Так, із загального обсягу закупленого переробниками молока 1,3 млн т молока надійшло від сільськогосподарських підприємств (-0,8%, до першого півріччя 2019 року), надходження від господарств населення склало 376,5 тис. т (-15,6%).

Частка молока ґатунку екстра у загальній структурі зросла з 19,2% до 27,3% (462,2 тис. т.), вищого ґатунку, навпаки, скоротилася — з 28,1 до 25,3% (429,2 тис. т.), першого ґатунку на переробку надходить найбільше — 42,5% проти 26,7% в минулому році (719,9 тис. т.).

Такий різкий стрибок експерти ринку пояснюють зокрема тим, що через нові вимоги до гігієни молока-сировини низка переробників просто почали вказувати молоко другого сорту від населення як молоко першого сорту.

Як наслідок, частка молока, яке надійшло від населення першим ґатунком, в першому півріччі цього року зросла у вісім разів — з 10,4% до 81,2%! А другого сорту, навпаки, різко скоротилася — з 84,6% до 17,2%. Тобто, відбулась підміна понять. Серед причин — брак сировини, через який переробники не можуть повністю відмовитися від селянського молока.

В сільськогосподарських підприємствах все прогнозовано стабільно. Надходження молока екстрагатунку зросло з 25,6% до 35,1% (462,1 тис. т.), вищого — скоротилося з 37,5% до 32,6% (428,8 тис. т.), а першого скоротилося з 32,2% до 31,4% (414 тис. т.).

Якість молока зданого підприємствами на переробку перше півріччя 2020 року, %

Виробники вітаміну D3 500 підняли спотові ціни на свій продукт на 54% з кінця лютого. Однак за останній тиждень ціни впали на 26%. Сьогодні ринкові гравці висловлюють побоювання, що тимчасове блокування Суецького каналу може привести до ще одного стрибка цін.

У той же час китайські виробники зіткнулися з серйозним зростанням цін на сировину для виробництва вітаміну B5. В результаті ціни на нього з початку 2021 року залишаються волатильними. В середньому ціна на вітамін B5 з початку року зросла на 8,7%.

За матеріалами All About Feed

25 вересня 2018 року розпочала роботу місія Європейського Союзу щодо оцінки системи контролю та заходів, які вживають для стабілізації епізоотичної ситуації щодо африканської чуми свиней (АЧС) в Україні.

Місія розпочала свою роботу із зустрічі, яка відбулася в Києві під головуванням першого заступника Голови Держпродспоживслужби Андрія Жука та за участю представників Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби, Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Державного агентства лісових ресурсів України.

Представники місії ЄС зауважили, що питання поширення АЧС – це спільна проблема для Європейського континенту, тому боротися з нею потрібно спільними зусиллями. З цією метою Європейський Союз фінансово підтримує діяльність з ліквідації АЧС, проведення комплексу протиепізоотичних заходів, у тому числі проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення.

Планують, що у рамках візиту в Україну місія ознайомиться з роботою Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, який є національною референс-лабораторією.

Крім того, представники місії ознайомляться з роботою головних управлінь Держпродспоживслужби у Полтавській, Одеській, Рівненській, Волинській та Львівській областях, регіональними державними лабораторіями, відвідають свиноферми, м’ясокомбінати, мисливські господарства в зазначених областях.

В Україні місія ЄС працюватиме до 4 жовтня 2018 року. За результатами її роботи буде оприлюднений відповідний звіт.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Нещодавнє дослідження продемонструвало, що свіжі плоди індійського аґрусу, також відомого як амла, покращують засвоюваність поживних речовин та ферментацію в рубці у дійних корів, що призводить до підвищення показників продуктивності.

Амла, або Phyllanthus Emblica, – це листяне дерево, яке зазвичай росте у тропічних та субтропічних частинах Індії, Китаю, Індонезії та Малайзії. Плоди амли вживаються в їжу або використовуються як ліки в Індії та Китаї через його антиоксидантні та хіміопрофілактичні агенти. Тим не менш, через надмірний кислий смак цей фрукт не всім подобається, і його комерційне вирощування дуже обмежене.

Амла містить високу концентрацію біоактивних рослинних компонентів, таких як поліфеноли, дубильні речовини, флавоноїди та вітамін С. Дослідники відзначили, що фрукт багатий вторинними метаболітами, такими як загальні феноли та флавоноїди. У молочної худоби, в рамках дослідження ефективності, амла при додаванні до корму продемонструвала можливість боротися з маститом та тепловим стресом, а також підвищувати надої.

За матеріалами All About Feed