Бразильський женьшень може підвищити ефективність годівлі птиці

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, в лісових угіддях 19 кварталу обходу № 7 Сокирянського лісництва (Сокирянський район, Чернівецька область) було виявлено труп дикого кабана.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) 05.05.2017 встановлено діагноз - африканська чума свиней (АЧС) (звіти про результати дослідження № 003074 п.м./17 від 05.05.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Сокирянській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС

Прес-служба Держпродспоживслужби

Міністерство сільського господарства США оновило прогноз щодо темпів експорту курятини провідними експортерами світу, передає УНН із посиланням на дані міністерства.

За даними американців, у топ-5 найбільших експортерів м'яса птиці входять Бразилія, ЄС, Таїланд, Україна і Китай.

Так, у січні 2020 року американці прогнозували, що цього року Україна поставить на зовнішні ринки 450 тис. т курятини. 9 квітня Мінсільгосп США оновив свій прогноз щодо обсягів експорту курятини з України. За даними американців, у 2020 році Україна поставить на зовнішні ринки 400 тис. т продукту. Тобто, на 50 тис. т менше, аніж прогнозувалося у січні.

У рейтингу найбільших експортерів м’яса птиці Україна тримає почесне 4-е місце. Випереджають Україну Бразилія, ЄС і Таїланд. Прогнозується, що за підсумками 2020 року поставки бразильської курятини за кордон становитимуть до 3 млн 875 тис. т, європейської — 1 млн 450 тис. т, таїландської - 810 тис. т.

Джерело: УНН

Після спалаху коронавірусу у китайській провінції Хубей та подальшої ізоляції, почалися збої з постачанням кормів для птахофабрик. Це, та загроза поширення пташиного грипу є значними ризиками для галузі птахівництва Китаю.

Продовольча безпека Китаю знову опинилася під тиском через ситуацію з африканською чумою свиней в країні та заходи ізоляції, введені в провінції Хубей – районі, постраждалому від спалаху нового коронавірусу. Хубей також є однією з провінцій, яка концентрує велику кількість виробників птиці, а нові обмеження в перевезенні птахів і кормів призвели до масового забою птиці, повідомляє Reuters.

Щорічне виробництво птиці в провінції досягає 500 мільйонів голів, але ця цифра може різко скоротитися, оскільки закриття регіону і спалах пташиного грипу, про який було повідомлено минулого тижня, загрожують майже 300 мільйонам птахів.

Починаючи з минулого року, Китай збільшив імпорт м’яса до рекордного рівня, щоб побороти дефіцит тваринного білка на ринку країни, спричинений поширенням африканської чуми свиней.

Meat-Inform

Податковий закон №5600, який вносить зміни до Податкового кодексу, виводить виробників птиці з четвертої спрощеної оподатковуваної групи. Усім виробникам, окрім курятини та яйця, надали бонус у вигляді п'ятирічного звільнення від податку на прибуток.

При цьому депутати в останній момент внесли виправлення, яке збільшує оподаткування для птахівників.

«Ця поправка не дає жодних пільг бізнесу, оскільки птахів вивели з четвертої оподатковуваної групи. Депутати, які подавали редагування, зрозуміли це вже після голосування, але було пізно», — каже народний депутат, голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

При цьому Данило Гетьманцев підтвердив виданню Українські новини про існування законодавчої колізії та що птахівники виключені зі спрощенців та переведені на загальну систему оподаткування.

Forbes.ua зазначає, що для аграріїв залишилися всі норми, які передбачалися у версії закону до другого читання, незважаючи на те, що поправки щодо них ставили на голосування кілька разів. Депутати залишили найкритичніший для аграріїв пункт запровадження мінімального податкового зобов'язання.

Власники чи користувачі земельної ділянки мають сплачувати мінімальний податок, навіть якщо нічого не вирощують. Вони також повинні доплачувати різницю, якщо сума податків від проданого врожаю та оренди землі менша від мінімального зобов'язання. З продажу сільськогосподарської продукції вони будуть зобов'язані сплачувати ПДФО, якщо дохід перевищує 72 тис. грн.

«До бюджету податок із сільськогосподарської галузі має принести додатково 10 млрд грн, а скасування спрощеного оподаткування для виробників птиці — ще 1 млрд грн», — наголошується в матеріалі.

latifundist