Більше Франції, але менше Росії: Україна у ТОПі світових трейдерів курятини

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.

Про підтримку країн Великої сімки

Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.

Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.

Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.

Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.

Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.

Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.

Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.

Про посівну

Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.

Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.

Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.

Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.

Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях

На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.

Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.

Про ситуацію в тваринництві

За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.

Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.

Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.

Про здорожчання цін на продовольство

На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.

Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.

Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.

minagro.gov.ua

Застосування деяких дріжджів у вигляді добавок для великої рогатої худоби (ВРХ) дозволяє поліпшити конверсію комбікормів і знизити середню температуру тіла тварин, які страждають через тепловий стрес. До таких висновків в рамках серії досліджень прийшла група вчених з Бразилії.

Зокрема, фахівці проаналізували вплив мертвих дріжджових клітин на такі параметри, як ефективність годування, засвоюваність поживних речовин, метаболізм плазми, контроль температури тіла, а також поведінку при жуванні і ковтанні. Всі вимірювання були проведені в період спекотного літа в Бразилії, при якому тварини страждали через високу температуру повітря.

Незважаючи на те, що споживання сухої речовини у ВРХ знижується в результаті додавання дріжджів, ефективність годування все одно підвищується. Причина цього явища криється в зростанні коефіцієнта продуктивності, тобто, навіть споживаючи менше комбікормів, тварини виробляли більше молока. Лабораторні тести також підтвердили ріст рівнів ніацину і глюкози в плазмі, що додатково свідчить про те, що організм тварин краще протистояв впливу теплового стресу.

За матеріалами Science Direct

Міністерство сільського господарства Аргентини недавно повідомило, що країна буде експортувати заморожені ембріони великої рогатої худоби і насіннєвий матеріал ВРХ на ринок Марокко.

Міністерство підтвердило це після того, як Національна служба охорони здоров'я і якості сільськогосподарської продукції (SENASA) підписала санітарні протоколи з Національним управлінням з питань безпеки в області охорони здоров'я Марокко.

Секретар уряду Аргентини Луїс Мігель Эчевере підкреслив «важливість відкриття нових ринків, що ратифікує роль країни як надійного постачальника агропромислової продукції».

milknews

Після року пандемії і обмежень по всьому світу погляд в майбутнє світових ринків молочної продукції став більш ясним і обнадійливим. До середини року має відбутися істотне повернення до звичних споживчих моделей.

Це станеться не відразу і, звичайно, не гладко, але в цілому позитивно для молочних ринків.

Rabobank прогнозує збільшення виробництва молока на 1,1% в молочних регіонах Великої сімки в 2021 році. Це зниження в порівнянні зі збільшенням на 1,6% в річному обчисленні в 2020 році і являє собою помірне скорочення пропозиції, яка повинна допомогти в підтримці в міру того, як після вакцинації попит стабілізується.

«У короткостроковій перспективі попит на імпорт в Китаї підвищений, але, як очікується, у другій половині року він сповільниться. Високі ціни на молоко на внутрішньому ринку стимулюють інтерес до розширення виробництва молока всередині країни, що може знизити потреби в імпорті в майбутньому», — вважає Бен Лайне, аналітик по молочним продуктам Rabobank.

Високі ціни на молоко сприяли імпорту сухого незбираного молока (СНМ) на початку року, але цей попит може призупинитися після недавнього стрибка цін в Океанії. Ціни на молоко в Китаї, ймовірно, досягли піку і з цього моменту почнуть знижуватися.

У 2021 року провідним буде попит. «Протягом усієї пандемії її вплив на світову пропозицію молока був набагато менше, ніж на попит. Збої виникли в міру того, як споживачі внесли суттєві зміни в свої моделі споживання, які вплинули на ланцюжки поставок. Здебільшого ці зрушення були різкими і серйозними, коли ми увійшли в кризу, але вихід повинен бути більш плавним», — пояснює Лайне.

Економіка більшості країн в 2021 році буде рости в порівнянні з 2020 роком. Rabobank прогнозує зростання світового ВВП на 4,5% в річному обчисленні до 2021 року в порівнянні з скороченням -3,8% в 2020 році.

Вплив повсюдної вакцинації має стати відчутним до середини року, що позитивно позначиться на економічній активності. До деяких аспектів відновлення ще належить пройти довгий шлях.

Арени або конференц-центри можуть не бути заповнені в цьому році, але обмеження на роботу ресторанів, швидше за все, будуть зняті. Це позитивно вплине на попит на молочні продукти, особливо на таких ринках, як США, де більше молочних продуктів споживається через канали громадського харчування, ніж в домашніх умовах.

Також у США непогана ситуація для виробників сироватки і знежиреного сухого молока, хоча експорт в даний час ускладнений через проблеми з тарою. Ці логістичні проблеми призводять до великого розкиду цін США в порівнянні з рештою світу. Тим не менше, попит на сироватку з боку Китаю залишається високим, і проблеми з транспортуванням повинні бути вирішені до кінця другого кварталу 2021 року.

ІНФАГРО за матеріалами dairyindustries.co