Бельгія оговтується від АЧС: репопуляція свиноферм

27-січ-2021

У Бельгії знову завезли свиней на ферми, розташовані у південному регіоні, який був неблагополучним щодо африканської чуми свиней (АЧС) з 2018 по 2020 рік. Ці підприємства розташовані на півдні провінції Люксембург. Дозвіл репопуляцію ферм було надано 25 січня після підтвердження, що Бельгії вільна від АЧС, оголошене ЄС (1 жовтня 2020 року) та Всесвітньою організацією з охорони здоров’я тварин (МЕБ) (22 грудня 2020 року).

Загалом у вересні 2018 року, коли серед диких кабанів у цій місцевості було виявлено АЧС, довелося «переселити» свиней із 67 ферм. Крім того, вони повинні були залишатися порожніми принаймні 18 місяців. Тоді втрати виробників було компенсовано із державного бюджету.

Окрім репопуляції ферм, влада Бельгії також пом’якшить правила перевезення свиней в регіоні. 

Загалом, з вересня 2018 року по березень 2020 року в Бельгії зареєстровано 833 випадки АЧС у дикій фауні.

pigprogress.net

Більше новин
Чи має Китай доступ до генетики для відновлення племінного стада?
20-лист-2020

Африканська чума свиней (АЧС) майже знищила свинарство Китаю. Найбільші втрати фіксували серед племінного поголів’я свиней у країні.  

Зараз Китай намагається відновити племінне поголів'я і повернути його на колишні потужності, щоб збільшити внутрішнє виробництво свинини і відмовитися у імпорті продукції з цього виду м’яса у великих кількостях.

Країні не вистачає генетики та селекції. В багатьох випадках виробники тримають будь-яких свинок, які доростають до ринкової маси, утримують їх, і повертають в племінне стадо. Такий підхід може допомогти у відновленні племінного стада, але він не зможе повернути потенціал, який існував до провалу.

Проблемою є знайти достатньо генетики для забезпечення китайського ринку свинини.

«Китайські споживачі все ще віддають перевагу свинині. Це їх вибір номер один,» — зазначає доктор Дейв Пайберн, головний ветеринарний лікар Національної ради зі свинарства.

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Детальніше
Неправомірні дотації: чому аграрії жаліються на держпідтримку
26-лип-2019

Майже половина усіх дотацій іде на два агрохолдинги. Аграрії вважають це несправедливим та вимагають переглянути постанови Кабінету Міністрів України.

Починаючи з 2017 року в Україні різко зросла фінансова підтримка сільгоспвиробників через відміну відшкодування ПДВ. Було виділено з бюджету 5,379 млн грн з яких аграріям надійшло 4,95 млн грн у тому числі 4 млн за рахунок квазіакумуляції ПДВ. Проте, як вчора, 25 липня в ході прес-конференції «Агродотації: як держава обкрадала малих та середніх фермерів» заявив заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) Михайло Соколов майже 2 млн грн усіх дотацій були розподілені між двома підприємствами.

За його словами формула розподілу дотації містила у собі грубу помилку, в результаті якої господарства, що займалися одночасно тваринництвом і рослинництвом (а це практично всі українські господарства, які виробляють молоко та свинину), дотації майже не отримували. «Для того, аби виправити помилку ВАР та інші профільні асоціації, а також Громадська Рада при Мінагрополітики звернулось до Мінагрополітики, проте на ситуацію це ніяк не вплинуло, тому у серпні 2018 року ВАР подала позов до окружного адмінсуду Києва, відповідачем за яким був Кабінет Міністрів України, добиваючись визнання цих постанов протиправними та їх скасування. Однак, у травні цього року суд відхилив позов ВАР. Тому 22 липня цього року асоціація подала апеляцію», — заявив Михайло Соколов.

Як стверджує адвокат та представник інтересів ВАР у суді Тетяна Козаченко, дані постанови були прийняті Кабінетом Міністрів України безпідставно. «7 лютого 2018 року, коли Кабмін приймав ці рішення, цього питання не було у порядку денному. Взагалі. Всі документи на узгодження цих постанов, на розподілення мільярдів коштів датувалися всіма міністерствами після прийняття постанови Кабінетом Міністрів. Виникає питання, яким чином Кабінет міністрів прийняв рішення в інтересах державної політики щодо розподілення мільярдів державних коштів без узгодження з будь-якими Міністерствами, без розгляду цих питань і без наявності даного питання у порядку денному. Більше того, після цього Міністерства надіслали свої резолюції Мінекономрозвитку, зробили зауваження на 14-ти сторінках, тому це є неприпустимим і неможливим до використання», — зазначила Тетяна Козаченко.

Ситуацією із розподіленням дотацій зацікавились не лише профільні асоціації, а і Президент України Володимир Зеленський, який нещодавно ініціював перевірку одного з найбільших отримувачів дотацій — МХП. Проте, як запевняє Михайло Соколов, перевірка нічого не дасть, оскільки гроші були видані на підставі тих постанов, які були прийняті Кабінетом Міністрів України. Тому він закликав Володимира Зеленського звернути увагу на питання неправомірності цих постанов.

Якщо це питання не буде вирішене, то буде страждати сільське господарство України, а особливо тваринництво. За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, наслідком такої державницької політики у сфері агродотацій, зокрема в молочній галузі, стало скорочення поголів'я худоби. Зокрема, протягом І півріччя 2019 року Україна втратила 9,7 тис поголів'я промислових корів та 166 тис тонн молока.

Крім того, отримання дотацій для невеликих господарств можуть обернутись додатковими проблемами. «Коли ти отримуєш дотації, то тебе починають так перевіряти, що ти в результаті віддаєш більше, ніж отримуєш. Ці дотації того не варті, тому навіть якби у нас було бажання купити вітчизняну техніку, ми б за дотаціями чи компенсаціями не звертались», — говорить заступник голови ФГ «Альфа» Юрій Белінський.

Про схожу ситуацію розповів Михайло Соколов: «Один з членів Асоціації виробників молока з Нідерландів побудував в Україні суперсучасну молочну ферму і зміг отримати дотацію на будівництво, проте після цього до нього прийшла прокуратура. І я знаю, що у юристів, які із нами працюють є ще безліч таких прикладів, де фермерів притисняють правоохоронні органи».

agravery.com

Детальніше
USAID відшкодовуватиме частину витрат на впровадження систем безпечності харчових продуктів
14-квіт-2021

Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) у рамках програми «Безпечність харчових продуктів» відшкодовує частину витрат на впровадження систем безпечності харчових продуктів.

Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України

До участі в програмі запрошуються мікро, малі і середні агропідприємства, які ведуть діяльність у таких секторах: овочі, фрукти, ягоди, молоко, м'ясо, свійська птиця (окрім курей), кондитерські вироби та крафтові продукти, аква-культура. 

Зауважимо, що якщо виробники планують впроваджувати один із міжнародних стандартів стосовно систем управління безпечністю харчових продуктів та хоче отримати частину витрат, необхідно звернутися за деталями та умовами участі до адміністраторів програми «Безпечність харчових продуктів»:

Адміністратор програми за стандартами: FSSC 22000, IFS, BRC, Global G.A.P. — ТОВ «Органік стандарт».

Адміністратор програми «Безпечність харчових продуктів» за стандартом ISO 22000— Українська Плодоовочева Асоціація.

Детальніше
За минулий тиждень за програмою 5-7-9 бізнесу видано кредитів на рекордні майже 2,4 млрд грн
05-трав-2021

За останній тиждень банки-учасники програми «Доступні кредити 5-7-9%» підписали 696 договорів на рекордну суму 2,4 млрд грн. Зокрема, 1,6 млрд  грн від загальної суми укладених за останній тиждень угод складають антикризові кредити на поповнення оборотних коштів під 0%. 621 млн грн - це видані уповноваженими банками угоди з рефінансування попередньо виданих кредитів, а сума інвестиційних кредитів склала 190 млн грн. 

«Квітень став найуспішнішим місяцем для програми: було видано 3 358 кредитів на 9,2 млрд грн. Практично щотижня ми спостерігали позитивну динаміку як за кількістю підписаних договорів, так і по виплаченим сумам. Ці гроші - вагомий внесок у відновлення та розвиток малого і середнього бізнесу в Україні»,- прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Від старту програми банки-учасники видали 15 064 кредитів  на загальну суму 38,2 млрд грн. З них 16,3 млрд грн – рефінансування попередньо отриманих позик,  5,5 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції та  16,4 млрд грн в якості антикризових кредитів на поповнення оборотних коштів під 0%. 

Найактивнішими учасниками програми є представники сільського господарства (50%), торгівлі та виробництва (22%) та промислової переробки (15%). За регіональною класифікацією лідерами залишаються Харківська, Львівська, а також Київська області.

Докладніше про те як приєднатися до програми читайте за посиланням: https://bit.ly/3rfPmX7 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок