Австралійські вчені: сальмонела мутує і може стати супербактерією

Керівництво Мінагрополітики спільно з представниками банківських установ провели спільну нараду щодо ситуації з кредитним фінансуванням с/г товаровиробників.

Як повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, Уряд ухвалив рішення про додаткове виділення портфельних гарантій чотирьом державним банкам на 3 млрд 390 млн грн. Таким чином, 31 травня буде завершено кредитування посівної кампанії в рамках програми «Доступні кредити 5−7-9» та підбито підсумки щодо її ефективності. Загалом за три місяці понад 10 тисяч аграріїв отримали фінансування більш ніж на 30 млрд грн.

«Крім того, у нас уже готовий план на червень-серпень щодо подальших пріоритетів у доступному фінансуванні аграріїв. Мінагрополітики має цілу низку напрацювань із кредитування галузі переробки с/г продукції. Так, ми вже ініціювали зміни до Постанови № 723, щоб розширити перелік тих, хто може отримати кредити під державні гарантії, включивши в цей перелік переробні підприємства», — розповів Тарас Висоцький.

«З огляду на те, що наші морські порти заблоковані, і ми не можемо в необхідній кількості експортувати наше зерно, ми будемо робити акцент на переробній галузі. В результаті підприємства, які працюють у цій сфері, завдяки портфельним гарантіям зможуть викупити у с/г товаровиробників певний запас їхньої продукції, а останні, в свою чергу, матимуть змогу погасити частину тіла кредиту. Ми хочемо подбати про те, щоб дати максимально можливий кредитний ресурс усім, хто працює в сфері АПК», — додав директор фінансово-економічного департаменту Мінагрополітики Баграт Ахіджанов.

minagro.gov.ua

Польща готова розширити власну інфраструктуру для транспортування заблокованого росією українського зерна на Близький Схід та країни Африки і потребує для цього «декількох місяців».

Про це після завершення зустрічі Європейської ради заявив глава польського уряду Матеуш Моравецький, передає «Укрінформ».

«Я сказав нашим друзям в ЄС, що Польща готова змінити і поширити можливості прикордонної, транспортної, залізничної і портової інфраструктури у стислі строки. Ми не зможемо цього зробити за кілька тижнів, але упродовж місяців зможемо досягти певного результату», — повідомив польський прем’єр.

Моравецький зауважив, що українське зерно не створює конкуренції для Польщі.

«Ми допомагаємо одночасно зберегти мир і безпеку у дуже важливих країнах і регіонах, які межують з Європою на півдні та південному сході», — підкреслив Моравецький.

За його словами, Польща запропонувала «дуже конструктивну співпрацю» і перебуватиме у близькому контакті з Єврокомісією щодо того, що Польща може зробити, аби налагодити транспортування через польський кордон і широку колію до залізничної станції Славкув.

«Принаймні частину збіжжя, яке застрягло на узбережжі Чорного моря, можна буде швидко транспортувати (за кордон — ред.)», — резюмував польський прем’єр.

agroportal.ua

У період з 1 по 7 червня 2019 року країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 94 осередки особливо небезпечних хвороб тварин, зареєстрованих в 2019 році.

У поточному році нові вогнища ящура виявили в Китайській Народній Республіці (1), Малаві (1) і в Республіці Мозамбік (1). Вогнища африканської чуми свиней зареєстрували на території Бельгії (4), Латвії (3), Польщі (30), Румунії (18), України (1) і Республіки Молдова (1), а також у В'єтнамі (20 вогнищ), Гонконзі (1 ), в Китайській Народній Республіці (2) і в ПАР (1 осередок).

Випадок губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби виявили в Бразилії (1).

В раніше благополучному Ізраїлі відзначили один осередок заразного вузликового дерматиту.

Ветеринарні служби ПАР (1), Мексики (4) і Китайської Народної Республіки (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про одне вогнище бруцельозу великої рогатої худоби в Ботсвані і вогнище грипу коней в Сенегалі.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Молочнотоварне виробництво на відміну від інших видів тваринництва не може існувати без гарантованого земельного банку. 

На цьому наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Березень 2019 року став переломних для багатьох українських молочнотоварних ферм. Після оголошення новою владою свого наміру негайно впровадити ринок землі, при цьому не пояснюючи умови і не даючи ніяких гарантій, господарства почали акумулювати свої гроші шляхом вирізання поголів'я. Найактивніше з ринку виходять підприємства середнього сегменту, які утримують близько 200−500 корів», — розповідає Ганна Лавренюк.

На сьогодні й досі залишаються ті підприємства, які впродовж останніх 10 років дуже багато інвестували у свою роботу. Вони вибудували стійку модель виробництва молока. Але зараз задумуються про майбутнє.

Молочнотоварна ферма залежна від гарантованого земельного банку. Приблизно 70% від раціону корів становлять грубі корми, які кожен фермер заготовляє самостійно. Аграрний ринок таких кормів не пропонує, пояснює Ганна Лавренюк.

Негативно на молочну галузь і сільське господарство в цілому можуть вплинути й іноземні компанії, які після відкриття ринку землі матимуть можливість отримати дешеві кредити, інколи навіть під 0%. Таким чином українські виробники на земельних аукціонах стануть неконкурентоспроможними.

«Молочне скотарство формує основну масу соціальних надходжень у бюджет України, оскільки 12% серед усіх працівників сільського господарства становлять працівники зайняті у молочному скотарстві. Це 42 тис. робочих місць. Зникнення молочнотоварних ферм спричинить втрату робочих місць на селі, соціальної стабільності, бюджетних надходжень в країну і зниження її експортного потенціалу», — підкреслила віце-президент АВМ зі зв'язків з громадськістю.

«У США в багатьох штатах вводять обмеження на право купівлі земель іноземцями, — наводить приклад Ганна Лавренюк. —  В один день вони прокинулися і зрозуміли, що треба щось змінювати. 40 млн га сільськогосподарських земель країни належать іноземним компаніям, зокрема китайські компанії контролюють близько 400 сільгоспвиробників США. Вони диктують, що вирощувати, як вирощувати, штовхаючи підприємства на агресивну агрохімічну обробку та екстенсивне землеробство, все це шкодить потенціалу родючості землі країни».

«Асоціація виробників молока разом із Всеукраїнською аграрною радою сподіваються, що „б'ючи в усі дзвони“ і доводячи всі ризиковані наслідки неврахування і не використання всіх запобіжників, які б могли стабілізувати питання ринку землі, все ж вдасться прийняти правильне рішення. Ринок землі потрібен, але грамотний з максимальним підходом до всіх тих надбань, які нам уже вдалося отримати за роки незалежності», — наголосила представник АВМ.

MilkUa.info