Ароматизовані комбікорми можуть бути корисними для свиноматок в умовах теплового стресу

Пташиний грип продовжує залишатися серйозною проблемою для птахівників у всій Європі.

За останні два місяці про спалахи хвороби повідомлялося в Польщі, Англії, Франції, Угорщині, Нідерландах, Ірландії та Італії, останній - спалах, виявлений у лебедів неподалік Риму. В Угорщині 5000 індиків на фермі в графстві Бекеш було вбито на початку цього тижня через спалах високопатогенного вірусу пташиного грипу H5N1.

Два тижні тому через спалах пташиного грипу в південному районі Бач-Кішкун на одній фермі було відбраковано понад 38 000 качок, а на другому – близько 500 гусей.

Франція також підтвердила минулого тижня наявність вірусу на птахофабриці поблизу бельгійського кордону. Вірус аналізується Французьким агентством з продовольства, навколишнього середовища та охорони праці. Усі птахи на ураженій фермі у північно-західному місті Вархем будуть відбраковані, а також встановлено 10-кілометровий периметр спостереження, за якого будь-яке переміщення свійської птиці в цьому районі заборонено.

Частина обмеженої території знаходиться у бельгійській провінції Західна Фландрія. Федеральне агентство Бельгії з безпеки харчового ланцюга сьогодні вжило додаткових заходів для міст Де Панн, Верн, Альверінгем та Поперінг. Птахівники та приватні власники повинні тримати птахів у клітинах, а виставки та ярмарки птиці заборонені.

Влада Великобританії також повідомила про 5 спалахів на комерційних фермах, і птахівникам по всьому королівству рекомендовано тримати птаха в приміщеннях, щоб запобігти поширенню вірусу. Влада Ірландії повідомила про три спалахи за останні 30 днів.

В Італії найбільший парк Риму був частково закритий для відвідування після того, як лебідь помер від пташиного грипу.

У листопаді влада Польщі повідомила про більш ніж 25 спалахів, і галузь може зіткнутися з ще одним поганим сезоном через обмеження, запроваджені країнами за межами ЄС. Польща також є найбільшим виробником м'яса птиці в ЄС із часткою ринку 19%.

ptichki.net

Кожен рік галузі стикаються з новими викликами. Їх вирішення формує план пріоритетів. Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко назвала сім основних. У 2022-му до них належать:

Пріоритет 1. Знижена ставка ПДВ на продовольчий кошик. Ця тема не власне свинарська, але галузі стосується безпосередньо. Адже виробники свинини працюють в умовах «розлому» ПДВ: ставка 14% на кормову сировину і 20% — при реалізації живця.

Знижена ставка ПДВ на харчову продукцію — практика глобальна. ЄС з другої половини 2022-го вдається до кардинальнішого кроку — вводить ставку 0% на весь продовольчий кошик, включно з овочами та фруктами. Це добрий механізм підтримки не лише споживача в умовах стрімкого здороження харчових продуктів та низької купівельної спроможності, як в Україні, а й бізнесу, для якого зменшується податкове навантаження. При цьому важливо впровадити ставку саме на весь продовольчий кошик, а не окремі види продукції, зокрема соціально значущої.

Пріоритет 2. Розширення державної підтримки. Свинарство в Україні з кінця 2020-го у кризових умовах. Адже собівартість останні два роки зростає на 25-30%, а ціна на кінцеву продукцію майже не підвищується. У такій ситуації галузь потребує додаткової підтримки з боку держави, щоб стримати стагнацію. Для свинарства виходом могло б стати повернення дотації за кілограм виробленої продукції. Простою мовою — виплата гривні за кілограм зданого на реалізацію живця. Завдяки такому механізму підтримку отримує кожний легальний оператор ринку. Крім того, така програма сприятиме детінізації ринку, який, за експертними оцінками, сягає в Україні 30%.

Пріоритет 3. Відкриття нових ринків збуту продукції свинарства. З моменту, коли африканська чума свиней (АЧС) почала активно ширитися Україною, вітчизняне свинарство опинилося в експортній ізоляції. І хоча компетентний орган не припиняє діалогу з потенційними покупцями свинини, процедури погодження тривають роками. Є надія, що у 2022-му зможемо відновити поставки до В’єтнаму. Принаймні сьогодні бізнес із Держпродспоживслужбою докладають для цього максимум зусиль.

Пріоритет 4. Розблокування ввезення племінних тварин в Україну. Згідно з вітчизняним законодавством, в Україну заборонено завезення тварин, яких транспортували через території, що є неблагополучними щодо хвороб тварин, які підлягають повідомленню, наприклад, АЧС. Як наслідок, автотранспорт із вантажем живих племінних свиней не може здійснити транзитний проїзд через жодну країну Європейського Союзу, що межує з Україною. Вітчизняні свинарі втратила доступ до сучасного генетичного матеріалу, що негативно впливає на подальший розвиток галузі.

У кооперації з Держпродспоживслужбою та експертами напрацьовано проект Закону, який відмінить заборону транзиту та розблокує завезення племінного матеріалу в Україну наземним транспортом. Критичним залишається час його прийняття.

Пріоритет 5. Стандарт виробництва свинини без антибіотиків. Проблема боротьби з антибіотикорезистентністю стає все актуальнішою. Вітчизняні виробники свинини не стоять осторонь цього тренду. Однак ті, хто вирощує свиней, не застосовуючи антибіотики, не має можливості диференціювати свою продукцію. Стандарт вирішить це питання. Контроль за виконанням вимог здійснюватиметься на трьох рівнях: комісією галузевої асоціації, компетентним органом та третьою незалежною інспекційно-сертифікаційною агенцією. Така колаборація дозволить вітчизняному споживачу довіряти лейблу.

Пріоритет 6. Удосконалення нормативної бази. Зокрема йдеться про відомчі норми технологічного проектування (ВНТП АПК 02.05. Свинарські підприємства (комплекси, ферми, малі ферми), що стоять на перепоні модернізації свинарства. Однією з основних змін є впровадження прийнятої у цивілізованому світі системи свиноодиниць для розрахунку санітарних зон та потужності об’єкта, беручи за основу кількість поголів’я, яке продукує 100 кг азоту.

Ще один важливий аспект — легалізація методу компостування падежу тварин. Адже в умовах, коли по всій Україні функціонує одинадцять ветсанзаводів, більшість із яких у неналежному стані (мають мільйонні борги, застаріле або непридатне до роботи обладнання, через що утилізують удесятеро менше побічних продуктів, ніж продукується в Україні), обладнання для спалювання трупів дороговартісне і виконати вимоги щодо введення його в експлуатацію надзвичайно складно, а газ на кінець 2021-го року подорожчав у понад двічі, проблема утилізацію падежу стоїть дуже гостро, особливо для невеликих виробників, які не мають достатніх ресурсів і можливостей для ефективного її вирішення.

Пріоритет 7. Розробка стандартизованого страхового продукту для страхування свиней від АЧС. Епізоотичні ризики складають одну з основних загроз для свинарського бізнесу в Україні. І хоча динаміка АЧС останніми роками негативна, в умовах відсутності компенсації при ліквідації поголів’я через епізоотичні ризики, страховка стане єдиним інструментом захисту виробників свинини. При цьому важливим є співфінансування держави, принаймні на початкових етапах запуску програми.  

Асоціація «Свинарі України» 

У квітні 2019 року набрали чинності Методичні рекомендації щодо профілактичного карантинування тварин для подальшого переміщення.

Документ розробили Держпродспоживслужба відповідно до вимог чинного законодавства в частині карантинування тварин та з метою спрощення  процедури карантинування тварин.

У розробці документу брали участь представники профільних асоціацій та Громадської ради Держпродспоживслужби.

Ознайомитися з методичними рекомендаціями детальніше можна ТУТ.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

За підсумками першого кварталу 2019 року зовнішньоторговельний обіг України склав 25,9 млрд дол. США, з яких 6,9 млрд дол. США (26,6%) — продукція агропромислового комплексу. Про це повідомила в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

За її словами, порівняно з аналогічним періодом 2018 року відбулося збільшення зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції — на 18,4% (на 1,07 млрд дол. США) та експорту — на 22,5% (на 989,9 млн дол. США). Загалом агро-експорт склав майже 5,4 млрд дол. США.

«Найвагомішими чинниками формування позитивного сальдо в зовнішньоторговельному балансі в АПК залишається значний експорт зернових культур, які зайняли в аграрному експорті за вказаний період 45,4%, олії — 22,2% та насіння олійних культур — 6,7%», — відмітила в. о. Міністра.

Вона додала, що в регіональній структурі експорту с/г продукції за три місяці поточного року лідируючі позиції займають країни Азії з часткою 40,9%, країни ЄС — 34,9%, країни Африки — 15,3%, країни СНД — 6,3%.

Основними країнами, до яких експортувалася українська продукція стали: Індія — 9,9%, Єгипет — 8,6%, Китай — 7,5%, Туреччина — 7,4%, Нідерланди — 7%, Іспанія — 6,3%, Італія — 4%, Польща — 3,3%, Білорусь — 2,9%, Німеччина — 2,9%.

pigua.info