Україна продовжує нарощувати експорт продукції АПК, — Ольга Трофімцева

Карантинні зони у зв'язку з появою африканської чуми свиней «дійшли» до Гданська. Небезпечний вірус поширився більш ніж на третину території Польщі.

Поширення територією Польщі вірусу АЧС привів до неминучого. Європейська комісія на початку цього тижня розширила зони з обмеженнями. На півночі жовта зона починається вже від Гданська, і до неї потрапили такі міста, як Плоцьк, Скерневице і Радом. На півдні зона з обмеженнями вже включає Тарнобжег і майже доходить до Перемишля.

У Виконавчому рішенні від 3 вересня 2019 р. зазначено, що в Польщі, Литві, Румунії, Болгарії та Угорщині виявили нові випадки африканської чуми у диких і домашніх свиней. В результаті недавніх випадків хвороби і беручи до уваги поточну епідеміологічну ситуацію в ЄС, проведена повторна оцінка та актуалізація поділу на карантинні зони в цих державах. Крім того, були переоцінені і актуалізовані заходи з управління ризиком.

У Польщі в серпні 2019 року виявили три випадки африканської чуми свиней у кабанів в жовтій зоні, визначеної першою частиною програми до Виконавчого рішення 2014/709/UE. На думку експертів ЄС, ці факти означають зростання рівня ризику. У зв'язку з цим, зазначені території з цього моменту будуть знаходитися в 2-й частині програми, тобто вже в червоній зоні.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

14 липня 2022 року набрав чинності Закон України № 1977-IX, який вносить зміни до Закону України “Про публічні закупівлі” в частині вимог до ступеня локалізації виробництва (далі – “СЛ“). Повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації.

СЛ визначається як показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Відповідно до змін замовники можуть здійснювати закупівлю низки товарів, що належать до продукції переробної промисловості, або робіт чи послуг, які передбачають передачу таких товарів, виключно якщо СЛ дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10% у 2023 році - 15% у 2024 році - 20% у 2025 році - 25% у 2026 році - 30% у 2027 році - 35% з 2028 року до 2032 року — 40%.
За погодженням із Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку Кабінет Міністрів України може:

• змінити СЛ на наступний календарний рік до 5% у бік зменшення або до 10% у бік збільшення щодо окремого товару
• зменшити СЛ для проведення окремої закупівлі
• затвердити додатковий перелік товарів, до яких застосовуються вимоги щодо СЛ

СЛ визначається самостійно виробником товару та підтверджується Мінекономіки за наступною формулою: СЛ = (1 — (МВ + ІВ) / С) x 100%, де:

• СЛ — ступінь локалізації виробництва
• МВ — митна вартість складових, імпортованих виробником на митну територію України
• IВ — вартість (без ПДВ) імпортних складових, придбаних у резидентів України
• С — собівартість товару, що є предметом закупівлі.

Мінекономіки формує та оприлюднює на офіційному веб-сайті перелік товарів для закупівлі з підтвердженим СЛ, а також здійснює моніторинг дотримання вимог щодо СЛ внесених до такого переліку товарів.
Очікується, що для впровадження відповідних змін Кабінет Міністрів України ухвалить нормативно-правові акти, які регулюватимуть вищевказані процедури.
Вимоги щодо СЛ не застосовуються до закупівель, які підпадають під дію Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою. Як правило, при встановленні того, чи охоплюється закупівля положеннями міжнародного договору, враховуються країна виробника, походження товару, вартість закупівлі та інші критерії.
Крім того до завершення воєнного стану закупівлі здійснюються з урахуванням обмежень та виключень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану».

аgravery.com

Молоковози транснаціональної компанії FrieslandCampina на дорозі стають все більше екологічними. Наприклад, за останнє десятиліття молочної компанії вдалося скоротити викиди CO2 на кілометр транспорту між фермами і виробничими майданчиками вже на 18,1%. Тепер молочники зробили ще один крок до подальшого підвищення стійкості перевезення молока: введений в експлуатацію перший 50-тонний молоковоз з водневим двигуном. Про це повідомляє DairyNews.ru.

На даний момент тільки інфраструктура в регіоні Гронінген (Нідерланди) дозволяє використовувати водневі молоковози, але можливості розширення в інші частини країни активно досліджуються.

Виробник молоковоза з водневим двигуном — компанія Hyzon Motors Inc. зі штаб-квартирою в США, глобальний постачальник комерційних автомобілів на водневих паливних елементах з нульовим рівнем викидів. Передбачається, що автомобіль HyMax 450 Puller, побудований на шасі вантажного автомобіля DAF класу 8, буде мати дальність дії до 520 кілометрів з потужністю двигуна до 550 кіловат (747 к.с.).

У Hyzon відзначають, що водневі вантажівки можуть перевозити на 2–5 тонн більше, ніж акумуляторні електричні вантажівки, через меншу вагу водневих паливних систем. Крім того, в Hyzon заявили, що питома потужність його паливних елементів дає переваги перед конкурентами як на паливних елементах, так і на акумуляторних батареях.

Ханс Вілеман, менеджер з логістики молока в FrieslandCampina, зазначив: «Ми продовжуємо ставити перед собою завдання і крок за кроком вдосконалюємося. Понад п'ять років тому FrieslandCampina почала використовувати зріджений природний газ в якості більш чистого палива для молоковозів, і ми успішно стимулювали заправні станції по всій країні (Нідерланди) для поставки цього виду палива. Тепер ми намагаємося зробити те ж саме з воднем в тісній співпраці з виробником Hyzon і перевізником Transport Groep Noord. Транспорт був і залишиться важливим фактором подальшого підвищення стійкості FrieslandCampina. Разом із зацікавленими сторонами ми хочемо мінімізувати вплив наших молоковозів на навколишнє середовище».

Показники експорту молочних продуктів у серпні показали незначне зростання в порівняні з липнем. Цьому слугувала «відлига» експортних цін. Сумарний експорт склав 23,4 млн дол, що на 2,04% більше, ніж у липні, але практично на 23% менше, ніж у серпні минулого року.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Експорт молока та вершків у серпні склав 2 тис. т (+37,2%) на загальну вартість 1,4 млн дол. (+12,7%). Основними ринками збуту були: Молдова, Лівія та Польща, які сумарно забезпечили 70% всіх поставок. В той же час, імпорт даної групи росте ще активніше і за підсумками серпня показав подвійний приріст в порівнянні із липнем та склав 187 т на суму 227 тис. дол. Найбільше до нас завозили продукту з Німеччини.

Найбільше просідання продажів у серпні було по молоку та вершках згущених — мінус 13,72% в натуральному виразі — 4,3 тис. т та мінус 12,2% в грошовому виразі — 6,9 млн дол. Найбільше продукції було поставлено до: Бангладеш (1,2 млн дол.) та Казахстану (1 млн дол.).

Продаж кисломолочної продукції на зовнішні ринки також скоротився на 10,9% та склав 481 т, на загальну вартість 838 тис. дол. (+2,57%). Продавали її найбільше до Молдови (176 тис. дол.) та Грузії (107 тис. дол.).

Просідання у 6,8% відмічають також по сироватці — 2,23 тис. т на суму 1,6 тис. дол. (-2,7%). Продавали найбільше, як і раніше, до Китаю — 742 тис. дол.

Продажі масла зросли на 8,29% в натуральному виразі — 2,2 тис. т. Загальна вартість експорту склала 9,6 млн дол. (+8,41%). Практично всі відвантаження у серпні ішли до Нідерландів — 2,1 млн дол.

Відчутно на статистці відобразилося налагодження продажів сиру. Його експорт у серпні зріс на 21,8% в натуральному виразі (833 т.), а в грошовому — на 22,4% (3 млн дол.). Основними імпортерами були: Казахстан (1,3 млн дол.), Молдова (817 тис. дол.) та Єгипет (488 тис. дол.).

Експорт молочних продуктів у 2017−2018 рр., млн дол.

Джерело: АВМ за даними ДФСУ