Американські учені запропонували екологічний корм для корів

В Україні триває реалізація проєкту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків протимікробної резистентності (АМР)». За підсумками дослідження вдасться оцінити реальну ситуацію щодо застосування антибіотиків у тваринництві та покращити систему контролю їх використання.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

«Наразі триває відбір зразків харчових продуктів тваринного походження та опитування респондентів щодо застосування протимікробних препаратів. Загалом, заплановано відбір 350 зразків та дослідження їх на вміст залишків антибіотиків. Також до дослідження залучать більше 600 респондентів — представників господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство), присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва з усієї України», — розповідає Олександр Рєвнівцев, координатор проєкту з проведення опитування.

Уже необхідні дані надали Головні управління Держпродспоживслужби з 12 областей України. Окрім того, до кінця року планується зібрати та опрацювати близько ста анкет від респондентів щодо застосування протимікробних засобів.

«Тож, вже „під ялинку“ можна буде робити перші висновки щодо обізнаності вітчизняних виробників та фахівців ветеринарної медицини щодо ризиків пов’язаних з антибіотирезистентністю», — додав Рєвнівцев.

Підкреслимо, що у вересні в Україні стартувало наймасштабніше дослідження щодо застосування протимікробних препаратів у тваринництві. Окрім ФАО та Асоціації «Свинарі України», до виконання проєкту залучені представники Держпродспоживслужби, наукової спільноти, фермери, ветеринари та спеціалісти з питань кормовиробництва.

Таким чином, реалізація проєкту дозволить:

оцінити реальну ситуацію щодо використання антибіотиків у тваринництві;

дослідити рівень обізнаності виробників щодо ризиків пов’язаних з антибіотирезистентністю;

покращити нормативно-правову базу та політику щодо застосування протимікробних препаратів у тваринництві;

покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу;

дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

Трофімцева зазначила, що з технічної точки зору для запуску ринку землі вже майже все готово.

Україна може розпочати процес відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення з 2020 року, після обрання нового парламенту, повідомила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева в інтерв'ю УНІАН.

«З технічної точки зору вже майже все готово. І міністерство, і Держгеокадастр, і уряд вже багато для цього зробили. Але для скасування мораторію потрібні і політичні кроки, і політичні рішення. Вважаю, що політичний процес запуску ринку землі ми розпочнемо після обрання нової Верховної Ради, тобто з 2020 року», — сказала Трофімцева.

Вона зазначила, що концепція запуску ринку землі в Україні, якої дотримується уряд, залишається незмінною.

«Пропонуємо відкрити ринок з обмеженнями — не більше 200 гектарів в одні руки і для громадян України. Також розглядаємо можливість введення високого податку на перепродаж землі, щоб усунути ризики можливих спекуляцій. Дискусійним залишається питання, чи зможуть купувати землю юридичні особи», — пояснила Трофімцева.

Серед інших варіантів, додала очільниця Мінагропроду — поетапне введення ринку землі на основі пілотних проектів, яке також необхідно розглядати з огляду на чутливість цього питання.

«Можливо, дійсно є сенс розпочинати продаж з земель державної власності, або впроваджувати пілотні проекти в окремих регіонах, щоб подивитися, яким чином ринок буде працювати, щоб налагодити механізми для його повноцінного запуску», — додала Трофімцева.

Водночас вона зазначила, що внесення законопроекту про обіг земель є несвоєчасним кроком, оскільки на сьогодні відсутня політична воля для його проходження в парламенті.

Нагадаємо, 4 лютого президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до 2020 року.

pigua.info

Генна технологія CRISPR, в основі якої — редагування геномів живих істот (від людей до бактерій), вже найближчим часом може змінити сільське господарство у всьому світі.

Технологія CRISPR дає можливість точного та тонкого налаштування геномів живих істот. Через це нові сорти рослин і породи тварин будуть менш чутливі до засух і шкідників, а їх вирощування стане набагато дешевшим.

Уже найближчими роками (від 2 до 8 років) будуть створені перші злаки та гриби за допомогою CRISPR технологій. Зокрема, компанія «DuPont Pioneer» планує вирощувати в такий спосіб кукурудзу.

У тваринному господарстві такі технології вже застосовувалися. Наприклад, 2017 року китайські вчені вивели корів, стійких до туберкульозу. Дослідники з Китаю вивели новий вид свиней, в яких більше ніж зазвичай відкладається бурий жир. Це дозволяє фермерам скоротити витрати на опалення, тому що тіло тварини краще зберігає тепло.

Каліфорнійський стартап «Beyond Meat» створив бургери зі штучним м'ясом на основі рослинних компонентів.

Технологія CRISPR може в прямому сенсі нагодувати людство, адже кількість населення зростає, тоді як врожайність падає через появи шкідників та негативний вплив промисловості на природні умови.

ua.newwest.media

Підсумки першого півріччя по експорту молочних продуктів досить позитивні. Нічого дивного зважаючи на світові тенденції.  

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока (АВМ).

За шість місяців цього року на зовнішні ринку було поставлено 63,2 тис. т молочних продуктів, що на 22,8% більше, ніж за перше півріччя 2016-го. Ситуацію витягує масло та суха сироватка. Показники по молоку та вершках, як згущених так і незгущених, а також кисломолочній продукції від’ємні.

Зокрема, у червні було продано 14,5 тис. т молочних продуктів, що на 17,4% більше, ніж у травні 2017, та на 14%, ніж у травні 2016.

Експорт молока та вершків незгущених  у січні-червні склав 4 тис. т. (-10,1%) на загальну вартість 2,6 млн дол. (+10,1%).

Основними ринками збуту були Молдова (1,2 млн дол.; 46,3% від всього експорту) та Грузія (693 млн дол.; 26,4%).

Імпорт молока та вершків незгущених склав 331 т, що на  55% більше, ніж торік. У вартісному виражені це 537 тис. дол. Найбільше завозили продукту з Німеччини (276 тис. дол.; 51,5%).

Експорт молока та вершків згущених склав 23,3 тис. т, що на 10,7% менше, ніж торік. При цьому експортна виручка склала 40,4 млн дол, що на 13,7% більше, ніж в минулому році. Продавали найбільше до Казахстану (7,9 млн дол.; 19,7%) та Бангладеш (4,3 млн дол.; 10,7%).

Продажі кисломолочної продукції за аналізований період скоротилися на 1,6% — до 1,5 тис. т. Дохід від їх продажу склав 1,5 млн дол. Поставляли продукцію найбільше до Молдови (890 тис. дол.; 60,3%) та Грузії (338 тис. дол.; 22,9%).

В той же час, імпорт був на 35,8% більшим, ніж торік та склав 1,7 тис. т. Купували її найбільше у Бельґії  (1,3 млн дол.; 53%) та Польщі (894 тис. дол.; 36,2%).

Експорт молочної сироватки у січні-червні цього року склав 17,9 тис. т, що на 50% менше, ніж минулоріч. Основними ринками збуту були Китай (6,8 млн дол.; 50,4%), Індія (862 тис. дол.; 6,35%) та Малайзія (711 тис. дол.; 5,24%). Завозили сироватку з Портуґалії (257 тис. дол.; 53%) та Німеччини (84 тис. дол.; 17,32%). Загальний обсяг імпорту за рік зріс на 58,9% та склав 518 т.

Експорт вершкового масла зріс на 205,8% — до 12,3 тис. т. Найбільше продавали його до  Марокко (8,3 млн дол.; 18,5%) та Казахстану (5,8 млн. дол.; 12,9%). Імпорт масла скоротився на 66,5% та склав 231 т.

Експорт сирів  показує приріст. За аналізований період було продано 4,1 тис. т, що на 21,3% більше, ніж у 2016-му. Поставляли його до Казахстану (7,1 млн дол.; 50%) та Молдови (3,5 млн. дол.; 24,25%). Імпорт сирів зріс на 33,3% — до 4,3 тис. т. Найбільше їх купували в Польщі (6,6 млн дол.; 34,3%) та Німеччині (4,6 млн дол.; 23,79%).

Динаміка експорту молочних продуктів у 2016-2017 рр, т

Джерело: за даними ДФСУ

milkua.info