Для отримання відшкодування за завдані збитки, аграрії мають виконати «домашнє завдання» з їх фіксації

07-лист-2022

З липня поточного року Всеукраїнська Аграрна Рада за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) проводить кампанію з інформування та супроводу агровиробників щодо фіксації збитків, завданих військовою агресією російської федерації. Одним з важливих етапів на шляху до коректного документування злочинів стала презентація 2 листопада 2022 року Інтерактивної мапи руйнувань в українському агросекторі.

Так, до повномасштабної війни частка с/г виробництва у ВВП країни становила 10%, а з урахуванням переробної галузі — 16%. В той же час, загальні втрати внаслідок прямих збитків в агросекторі України склали $ 30 млрд. Про це під час презентації Інтерактивної мапи руйнувань агросектору України заявив Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

«Агропромисловий комплекс є одним з локомотивів економіки України. Торгівля с/г продукцією приносила Україні понад $ 22 млрд і складала 41% від всього експорту. За різними оцінками, прямі втрати активів в агросекторі становлять понад $ 6 млрд, загальні втрати склали більше $ 30 млрд. Пошкоджено більше 5% земельного фонду, а це понад 2 млн га земель», — зазначив Сергій Кубах.

За кожний злочин росії проти України, окупанти мають понести покарання, в тому числі і у вигляді відшкодування завданих війною збитків, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Для цього аграріям потрібно допомогти фахово зібрати докази руйнувань та завданих збитків та передати у міжнародні суди.

«Близько 60% агропідприємств Херсонської області пошкоджені або знищені. Одна із загальних проблем для виробників — це пошкодження с/г угідь та велика кількість вибухівки на полях. 70% території с/г угідь області потребують розмінування і відповідного відновлення. Лише за останній місяць ЗСУ збільшили деокуповану частину Херсонщини майже вдвічі. Ми як представники української влади відразу приступаємо до вирішення проблем з розмінування, забезпечення аграріїв всім необхідним для проведення вже весняної посівної. Також допомагаємо із фіксацією злочинів. Для цього відновлюємо роботу правоохоронних органів України. Ми зобов’язані допомогти аграріям зібрати всі докази злочинної діяльності окупантів для міжнародних судів», — зазначив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.

Всі задокументовані злочини відтепер фермери можуть додавати на Інтерактивну мапу. Ці дані будуть корисні, як приклад, українським агровиробникам для коректної фіксації власних збитків, а також міжнародній спільноті для розуміння масштабів нанесеної російським вторгненням шкоди. На основі зібраних даних в подальшому світові організації зможуть приймати політичні та юридичні рішення щодо репарацій, а інвестиційні та благодійні фонди — доєднатись до відновлення агропідприємств.

«Сучасний світ не знав такого масштабу війни. Як наслідок, і завданих нею збитків. Міжнародні юристи не мають єдиного підходу, як доводити у судах скоєні злочини. Інтерактивна мапа — це інструмент, який збирає всю інформацію щодо постраждалих агропідприємств в Україні та постійно наповнюється», — розповів заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі - agrirecovery.com.ua.

Крім того, для правильної фіксації збитків ВАР спільно із Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) розробили методологію.

Детальна інструкція, як коректно задокументувати пошкодження та втрачену вигоду, доступна за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1XDL55-uTEjkq38h0D4GFfYEc2sWi9GsP?hl=ru

«Команда ВАР разом із USAID-АГРО, юридичними компаніями України та світу розробили методологічні рекомендації. Це певний перелік правил та дій, які потрібно зробити підприємству, щоб задокументувати руйнування на території господарства. В подальшому матеріали дадуть змогу вимагати в українських та міжнародних судах відшкодування з боку російської федерації», — додав Дмитро Кохан.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. На сьогодні вже близько 100 агропідприємств звернулися із запитами до фахівців контактного центру.

Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Більше новин
Новий старт для новотільних корів
06-січ-2021

Від початку новотільного періоду залежить подальша лактація корови. Одне з досліджень показало, що у корів з високою кількістю соматичних клітин (КСК) в цей період — понад 200 тис./мл — втрати при виробництві молока становили в середньому 718 кг.

Ці цифри підтверджують, чому комплексна програма утримання сухостійних корів є першим кроком, який захистить потенціал ваших корів. Однак це тільки одна із складових здоров’я тварин. Кілька кроків моніторингу новотільних корів допоможе в роботі над лактацією без маститу:

Визначити КСК для всіх телиць і корів після отелення. Спробуйте провести тест протягом двох-трьох днів після отелення або при першій нагоді. Це можна зробити за допомогою каліфорнійського тесту на мастит або інших діагностичних приладів залежно від системи менеджменту на фермі.

Дослідити молоко новотільних телиць і корів в лабораторії. Результати культивування допоможуть ідентифікувати патогени, розробити протоколи лікування та стратегії управління, спрямовані на мінімізацію впливу на стадо найбільш поширених збудників маститу.

Лікувати тварин при необхідності. Якщо КСК понад 200 тис./мл, необхідне медичне втручання. Вибір методу лікування залежатиме від результатів лабораторних досліджень.

Thebullvine

Детальніше
Щодо небезпечної польської яловичини, що потрапила на ринки держав-членів ЄС
05-лют-2019

У зв’язку з поширенням інформації про потрапляння на ринки держав-членів ЄС м’яса яловичини, яке було отримане від хворих тварин на одній із боєнь Мазовецького воєводства Республіки Польща, Держпродспоживслужба повідомляє, що стосовно даних фактів Єврокомісія розпочала відповідне розслідування.

Відповідно до повідомлення RASFF ЄС для раннього попередження про небезпечні харчові продукти, м'ясо хворих тварин було експортовано у Фінляндію, Угорщину, Естонію, Румунію, Швецію, Францію, Іспанію, Литву, Португалію та Словаччину.

Вказана продукція на територію України не імпортувалася.

4 лютого 2019 року інспектори Єврокомісії розпочали аудит на забійних заводах Польщі.

Наголошуємо, що відповідно до чинного законодавства України ввезення продуктів тваринного походження на територію України з держав-членів ЄС можливе лише з підприємств, що перебувають під контролем компетентного органу країни експортера та схвалені ЄК, що унеможливлює постачання таких продуктів із підприємств, що перебувають поза контролем.

milkua.info

Детальніше
Ринки експорту агропродукції за 2016−2018 роки
27-вер-2018

За даними Державної служби статистики України, частка АПК в загальній експортній структурі за вісім місяців 2018 року склала $7,056 млрд, весь експорт склав $23,26 млрд.

У 2017 році (за весь рік) частка АПК в загальній експортній структурі склала $14,93 млрд, весь експорт — $43,264 млрд.

У 2016 році (весь рік) частка АПК в загальній експортній структурі склала $12,831 млрд, весь експорт — $36,361 млрд.

Найбільше української агропродукції іде в країни ЄС — на понад $2 млрд за 8 місяців 2018 року, $4,784 млрд грн. — за весь 2017-й рік, в Індію (відповідно, $1,064млрд і $1, 922 млрд), Єгипет (відповідно, $536 млн і $1,184 млрд) та Китай (відповідно, $492 млн і $1,001 млрд).

agropolit

Детальніше
Вітчизняним аграріям спростили експорт агропродукції автотранспортом
21-квіт-2022

Українські аграрії зможуть експортувати агропродукцію власним автотранспортом. Донедавна не всі країни впускали українські автомобілі у зв’язку з невідповідністю машин екологічним вимогам, а також потрібні були спеціальні дозволи.

Про це повідомив народний депутат Дмитро Соломчук на своїй сторінці Facebook

«Наразі для спрощення поставок продовольства з України уряди низки країн спростили вимоги до перетину своїх кордонів вантажними транспортними засобами», — йдеться в повідомленні.

Аграрії можуть самостійно вивозити агропродукцію до таких країн:

  • Угорщина — не потрібно дозволів. Норма діятиме до 30 квітня 2022 року.
  • Латвія — до кінця року не вимагатиме дозволів, вантажівка має відповідати вимогам екологічного стандарту «Євро 3».
  • Польща —  потрібні дозволи, вантажівка має відповідати вимогам екологічного стандарту «Євро 4».
  • Молдова —  вимагає дозволів, вантажівка має відповідати вимогам екологічного стандарту «Євро 3».
  • Румунія — не потрібно дозволів, вантажівка має відповідати вимогам екологічного стандарту «Євро 3».
  • Словаччина —  не потрібно дозволів до 31 серпня 2022 року, вантажівка має відповідати вимогам екологічного стандарту «Євро 3».
  • Болгарія та Туреччина — до кінця воєнного стану не вимагатимуть дозволів.
  • До портів в Румунії та Болгарії — не потрібно дозволів.
  • Греція — не потрібно дозволів.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок