Аграрії заблокували автомагістралі через прийняті законодавчі акти

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) у складі ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулась до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Натомість аграрії запропонували направити ці кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

«Незважаючи на виділення у державному бюджеті безпрецедентних сум на державну підтримку українських аграріїв, реальні малі і середні сільгоспвиробники її практично не отримують… Ми вважаємо неприпустимим таке витрачання державних коштів в ситуації, коли відчувається гострий дефіцит бюджетного фінансування гострих соціальних потреб, а також невідкладних заходів щодо стимулювання розвитку національної економіки… Ми вважаємо за необхідне припинити виділення коштів на державну підтримку аграрного сектора, тому що події останніх років переконали нас в тому, що Уряд і Верховна Рада України інституційно нездатні справедливо і ефективно їх розподіляти», — йдеться у тексті офіційного звернення, яке було направлене на ім'я голови держави.

Так, результати використання бюджетних коштів за програмами держпідтримки аграрного сектору у 2018 році були катастрофічними. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства й Державного казначейства України, станом на кінець вересня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 14%. Таким чином, з закладених у Держбюджеті на 2018 рік 6,3 млрд грн станом на кінець вересня було виплачено лише близько 887 млн грн. При цьому, за підсумками 2017 року і дев'яти місяців 2018 року на користь найбільших агрохолдингів було здійснено 38% і 21% від усіх бюджетних виплат відповідно.

Незважаючи на це, Уряд наполягає на продовженні даної негативної практики. Кабінет міністрів подав у проекті Держбюджету-2019 пропозиції в частині агарних дотацій практично ідентичні тим, що діють у 2018 році, або навіть збільшив фінансування статей, які не виконуються. А Комітет Верховної Ради з питань бюджету фактично підтримав політику Уряду при розгляді поданих поправок до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

У той же час Комітет відхилив усі пропозиції ВАР щодо зміни розподілу і спрямування бюджетних коштів на програми, які реально затребувані середніми і малими агровиробниками. Зокрема, аграрії пропонували:

обмежити суми компенсації відсоткової ставки за кредитами за програмою «Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів» у 10 млн грн в одні руки, з урахуванням пов'язаних осіб;

повернути програму так званої «квазіакумуляції ПДВ», що була запроваджена у 2017 році, та повністю скасована цьогоріч. Її перевагою був автоматичний та прозорий розподіл коштів між сільгоспвиробниками без втручання чиновників. Однак керуючись політичними мотивами профільне міністерство замість того, щоб виправити недоліки в роботі даної програми, які були виявлені у 2017 році, повністю припинило її фінансування. А тому сільгоспвиробники вимагають у 2019 році збільшити його до 2 млрд грн та виплачувати ці кошти пропорційно виручці;

зменшити ступінь локалізації сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 20%, що дозволило б дати реальний поштовх розвитку українського тракторо- і комбайнобудування;

зробити виплату дотацій за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» пропорційною легальній виручці від продажу сільгосппродукції що дозволило б створити реальний стимул для виходу з тіні малих фермерських господарств.

Однак Комітет ці пропозиції не підтримав. Тому аграрії прийняли рішення відмовитись від запропонованої державної підтримки, яка розподіляється неефективно та несправедливо, натомість підтримати законопроекти про зниження ставки ПДВ на харчові продукти на запровадження податку на виведений капітал.

«Враховуючи наведене, просимо доручити Уряду розглянути внесення відповідних змін до проекту Державного бюджету на 2019 рік та сприяти їхньому прийняттю як таких, що спрямовані на підтримку всіх, насамперед соціально незахищених, верств населення, тому що їх впровадження матиме наслідком зниження роздрібних цін на харчові продукти, а також розвиток економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці у випадку запровадження податку на виведений капітал», — йдеться у тексті звернення до Президента.

Крім того, аграрії закликали Порошенко визначити зазначені законопроекти № 7420−1 та № 7420−2 щодо зниження ставки ПДВ невідкладними для їх позачергового розгляду Верховною Радою. А також застосувати свій авторитет Почесного Голови партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та закликати фракцію цієї партії у парламенті не голосувати за прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», якщо пропозиції Всеукраїнського агарного форуму не будуть враховані у редакції законопроекту, винесеного на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

uacouncil

Останнім часом, через відновлення поголів’я свиней, попит китайських фермерів на сою та інші корми збільшився. Зростання пропозиції спричинило зниження тиску на ціни, утім попит також постійно зростає.

Загальнодержавне поголів’я племінних свиноматок в Китаї впродовж трьох місяців поспіль послідовно збільшувалося. Дещо зросло і загальне поголів’я. План уряду КНР передбачає, що країна має повністю оговтатись після спалахів африканської чуми свиней вже у 2021-му році.

На тлі початку відновлення галузі Китай та Сполучені Штати досягли згоди щодо тексту першого ступеня економічної та торговельної угоди. Підраховано, що імпорт сої в Китай в 2019-2020 рр. складе 87,68 млн тонн, тобто збільшиться на 5,07 млн ​​тонн або на 6,1% порівняно з попереднім періодом. З четвертого кварталу 2019-го року під впливом зростання цін на свиней та різних заходів щодо заохочення свинарства активно відновлювалися основні виробничі потужності. Продажі комбікормів в грудні зросли на 10%.

meat-inform.com

Держпродспоживслужба та компетентний орган Угорщини узгодили форму міжнародного ветеринарного сертифікату для ввезення в Україну свіжих та/або охолоджених шкір та шкур ВРХ із Угорщини.

Із зазначеним сертифікатом можна ознайомитись за посиланням.

milkua.info

Станом на 28 липня зібрано 24,3 млн тонн зерна ранніх зернових та зернобобових культур з 6,8 млн га, що складає 70% від прогнозних до збирання 9,7 млн га, при середній врожайності 35,8 ц/га.

Вже зібрано:

-  пшениця - 17,0 млн тонн з 4,4 млн га (70% від 6,4 млн га) при середній урожайності 38,3 ц/га;

-  ячмінь - 6,2 млн тонн з 1,9 млн га (76% від 2,5 млн га) при середній урожайності 32,3 ц/га;

-  жито - 69 тис. тонн з 26,0 тис. га (16% від 169 тис. га) при урожайності 26,1 ц/га;

-  овес - 36,0 тис. тонн з 14 тис. га (7% від 193 тис. га) при урожайності 25,3 ц/га;

-  горох - 929 тис. тонн з 363 тис. га (90% від 405 тис. га), при середній урожайності 25,6 ц/га.

Крім того, намолочено 1,7 млн тонн ріпаку з 650 тис. га (83% від 785 тис. га) при врожайності 26,5 ц/га.

Найвища урожайність ранніх зернових та зернобобових культур - у господарствах Хмельницької (54,1 ц/га), Івано-Франківської (51,8 ц/га), Львівської (51,6 ц/га), Чернівецької (48,5 ц/га) та Тернопільської (47,5 ц/га) областей.

Прес-служба Мінагрополітики