Аграрії відмовляються від неефективної держпідтримки аграрної галузі

06-лист-2018

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) у складі ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулась до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Натомість аграрії запропонували направити ці кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

«Незважаючи на виділення у державному бюджеті безпрецедентних сум на державну підтримку українських аграріїв, реальні малі і середні сільгоспвиробники її практично не отримують… Ми вважаємо неприпустимим таке витрачання державних коштів в ситуації, коли відчувається гострий дефіцит бюджетного фінансування гострих соціальних потреб, а також невідкладних заходів щодо стимулювання розвитку національної економіки… Ми вважаємо за необхідне припинити виділення коштів на державну підтримку аграрного сектора, тому що події останніх років переконали нас в тому, що Уряд і Верховна Рада України інституційно нездатні справедливо і ефективно їх розподіляти», — йдеться у тексті офіційного звернення, яке було направлене на ім'я голови держави.

Так, результати використання бюджетних коштів за програмами держпідтримки аграрного сектору у 2018 році були катастрофічними. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства й Державного казначейства України, станом на кінець вересня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 14%. Таким чином, з закладених у Держбюджеті на 2018 рік 6,3 млрд грн станом на кінець вересня було виплачено лише близько 887 млн грн. При цьому, за підсумками 2017 року і дев'яти місяців 2018 року на користь найбільших агрохолдингів було здійснено 38% і 21% від усіх бюджетних виплат відповідно.

Незважаючи на це, Уряд наполягає на продовженні даної негативної практики. Кабінет міністрів подав у проекті Держбюджету-2019 пропозиції в частині агарних дотацій практично ідентичні тим, що діють у 2018 році, або навіть збільшив фінансування статей, які не виконуються. А Комітет Верховної Ради з питань бюджету фактично підтримав політику Уряду при розгляді поданих поправок до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

У той же час Комітет відхилив усі пропозиції ВАР щодо зміни розподілу і спрямування бюджетних коштів на програми, які реально затребувані середніми і малими агровиробниками. Зокрема, аграрії пропонували:

обмежити суми компенсації відсоткової ставки за кредитами за програмою «Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів» у 10 млн грн в одні руки, з урахуванням пов'язаних осіб;

повернути програму так званої «квазіакумуляції ПДВ», що була запроваджена у 2017 році, та повністю скасована цьогоріч. Її перевагою був автоматичний та прозорий розподіл коштів між сільгоспвиробниками без втручання чиновників. Однак керуючись політичними мотивами профільне міністерство замість того, щоб виправити недоліки в роботі даної програми, які були виявлені у 2017 році, повністю припинило її фінансування. А тому сільгоспвиробники вимагають у 2019 році збільшити його до 2 млрд грн та виплачувати ці кошти пропорційно виручці;

зменшити ступінь локалізації сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 20%, що дозволило б дати реальний поштовх розвитку українського тракторо- і комбайнобудування;

зробити виплату дотацій за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» пропорційною легальній виручці від продажу сільгосппродукції що дозволило б створити реальний стимул для виходу з тіні малих фермерських господарств.

Однак Комітет ці пропозиції не підтримав. Тому аграрії прийняли рішення відмовитись від запропонованої державної підтримки, яка розподіляється неефективно та несправедливо, натомість підтримати законопроекти про зниження ставки ПДВ на харчові продукти на запровадження податку на виведений капітал.

«Враховуючи наведене, просимо доручити Уряду розглянути внесення відповідних змін до проекту Державного бюджету на 2019 рік та сприяти їхньому прийняттю як таких, що спрямовані на підтримку всіх, насамперед соціально незахищених, верств населення, тому що їх впровадження матиме наслідком зниження роздрібних цін на харчові продукти, а також розвиток економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці у випадку запровадження податку на виведений капітал», — йдеться у тексті звернення до Президента.

Крім того, аграрії закликали Порошенко визначити зазначені законопроекти № 7420−1 та № 7420−2 щодо зниження ставки ПДВ невідкладними для їх позачергового розгляду Верховною Радою. А також застосувати свій авторитет Почесного Голови партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та закликати фракцію цієї партії у парламенті не голосувати за прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», якщо пропозиції Всеукраїнського агарного форуму не будуть враховані у редакції законопроекту, винесеного на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

uacouncil

Більше новин
ЄС допоможе Україні розбудовувати відновлювальну енергетику
15-січ-2020

Євросоюз допоможе Україні у розвитку відновлюваної енергетики та енергоефективності. Про це заявила єврокомісар із питань енергетики Кадрі Сімсон, передає УНН із посиланням на пресслужбу Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

"Після переговорів по транзиту газу, Україна може сфокусуватися на енергії майбутнього, розвитку відновлюваної енергетики та енергоефективності. ЄС надасть свою підтримку", - сказала Сімсон під час зустрічі з делегацією України на чолі з міністром енергетики та захисту довкілля Олексієм Оржелем.

У міністерстві нагадали, що нещодавно Європа прийняла Green deal та поставила амбітну ціль стати кліматично нейтральною. Тому зараз в ЄС приділяють особливу увагу розвитку відновлювальних джерел енергії.

Україна, своєю чергою, теж напрацьовує концепцію "зеленого" енергетичного переходу та планує запровадити податок на СО2, кошти з якого будуть витрачені на енергоефективні заходи.

Джерело: УНН

Детальніше
Цей рік став найскладнішим для вітчизняного агроекспорту за всю історію України
13-черв-2022

У 2022 році через російську військову агресію вітчизняний агропродовольчий експорт опинився в найскладніших за часів незалежності України умовах. 

Про це повідомив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, блокада морських портів та активні бойові дії у багатьох регіонах перешкоджають реалізувати не лише наявний потенціал зовнішніх продажів, а й унеможливлюють роботу чи заважають повноцінно працювати багатьом галузевим підприємствам.

«Наслідком цих негативних процесів стало більш ніж трикратне скорочення нашого аграрного експорту у березні-квітні 2022 року порівняно з відповідними його показниками за січень-лютий поточного року. Тому підсумковий результат агропродовольчого експорту України за 2022 рік перебуватиме в умовах невизначеності і високих ризиків», — підсумував Богдан Духницький.

аgravery.com

Детальніше
Молочний ринок витримав атаку коронавірусу
22-груд-2020

Незважаючи на складну ситуацію в 2020 році обсяги виробництва молока в світі в поточному році склали 903 млн тонн, тоді як в 2019 році — 881 млн тонн.

У тому числі зростання показника споживання молока склало 1,4 млн тонн. На думку експертів, це говорить про відносно стабільний результат.

Так, генеральний директор аналітичного агентства GIRA Крістоф ЛаФужер вважає, що молоко відноситься до продуктів першої необхідності. Тому навіть якщо виникає проблема, молоко купують ще більше. У 2021 році він очікує зростання споживання цього затребуваного продукту на 8,6 млн тонн. Хоча не виключає зниження купівельної спроможності в деяких країнах.

Хороший приріст продажів, на думку експерта, показала категорія йогуртів, які асоціюються у населення з продуктом, що підвищує імунітет. Однак через закриття точок громадського харчування споживання вершкового масла знизилося. У США, наприклад, понад 60% цього продукту купується кафе і ресторанами.

DairyNews.ru

Детальніше
Працюємо над відкриттям ринків збуту української продукції — Владислава Магалецька
16-лист-2020

Як повідомила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, відкриття нових ринків є одним з пріоритетів у діяльності. «Я переконана, що саме експорт — двигун нашої економіки і тримаю на контролі це питання», — зазначила Владислава Магалецька.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби

Сьогодні Держпродспоживслужба працює над відкриттям ринків збуту української продукції у 33 країнах на п’яти континентах світу. Найближчим часом очікуються позитивні звістки з Канади, Китаю та Кувейту.

За словами Владислави Магалецької, у пріоритеті — відкриття ринків країн Азії, адже, за прогнозами, хоч і враховуючи поширення COVID-19, багато економік країн Азії будуть зростати в 2021 році.

Основними напрямками роботи в Азії на нинішньому етапі є:

Китай;

Країни ASEAN (В'єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія);

Країни GCC (Катар, Кувейт, ОАЕ);

Країни Південної Азії (Індія, Шрі-Ланка, Пакистан, Афганістан);

Країни Східної Азії (Республіка Корея та Японія).

«Питання знаходяться на різних стадіях розгляду, вирішення деяких з них тягнеться вже досить довго. Сподіваюсь, що спільними зусиллями нам вдасться вирішити більшість із них», — підкреслила Владислава Магалецька.

За словами Владислави Магалецької, після відкриття нових ринків важливо буде тримати високу планку якості української продукції.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок