Україна та Угорщина узгодили ветеринарний сертифікат для ввезення в Україну свіжих та охолоджених шкір та шкур ВРХ

Кабінет міністрів України остаточно погодив механізми підтримки агровиробників, перш за все тваринницького напряму, і розраховує, що застосування всіх напрацьованих рішень дозволить уже в цьому році суттєво наростити кількість молочнотоварних комплексів, фермерських господарств, поголів'я великої рогатої худоби, обсяги виробництва молока та іншої агропродукції.

Про це сказав прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради з питань розвитку агросектора, йдеться в повідомленні урядового порталу.

Як підкреслив глава уряду, мова йде перш за все про стимули для середнього агробізнесу — в сегменті як рослинництва, так і тваринництва. Причому, ситуація в тваринництві вимагає швидкої реакції: в минулому році виробництво, наприклад, яловичини і молока знизилося до історичного мінімуму.

«Тому до кінця січня ми розробляємо продукт, в лютому — виходимо з програмами, в березні — починаємо роботу. Ми підкріпимо внутрішній ринок (продукції тваринництва), підтримаємо експорт і вирівняємо ситуацію», — сказав Гройсман.

За пропозицією уряду, загальний ресурс, виділений на підтримку тваринництва, в цьому році складе 4 млрд грн. Кошти будуть спрямовуватися насамперед на підтримку будівництва нових ферм і комплексів — або на здешевлення кредитів на будівництво, або на компенсацію частини власних коштів виробників, витрачених на будівництво. Максимальний кредитний ресурс — €10 млн на один товарний комплекс під 3% річних на 5 років. Максимальний розмір компенсації — 25% від обсягу витрат. У разі необхідності за результатами першого півріччя роботи програм їх механізми можуть бути відкоректовані. Разом з тим, за прогнозом, до кінця року зростання поголів'я худоби буде не менше 11%, а надоїв молока — не менше 5%.

«За тиждень повинні представити остаточні фінансові рішення. Мене цікавить нарощування поголів'я, збільшення надоїв молока, вирівнювання балансу м'яса на внутрішньому ринку і, як наслідок, помірна ціна на весь асортимент. Я закликаю до будівництва — будь ласка, будуйте нові ферми», — підкреслив Гройсман.

Особливу увагу учасники наради приділили впровадженню програми компенсації вартості сільгосптехніки, обсяг бюджетного фінансування якої в 2018 році становить 1 млрд грн. Глава уряду нагадав, що в минулому році програма довела свою ефективність, і тепер можна поступово розширювати коло її учасників.

«Ми даємо можливість аграрію-покупцеві самому вибирати техніку, яку він хоче побачити на полі, але компенсуємо тільки ту техніку, яка має серйозний відсоток виробничої локалізації саме в Україні», — акцентував увагу Гройсман.

Не менш актуальним стало питання впровадження програми розвитку фермерства обсягом бюджетного фінансування 1 млрд грн. З ініціативи уряду, кошти будуть направлятися на серйозне здешевлення кредитів — до 1% кредитної ставки на допомогу із закупівлі техніки, селекції насіння, надання консультаційних послуг. Єдина вимога від держави — повна і чесна реєстрація худоби і землі з боку фермерів.

«Хочу, щоб в Україні народився клас фермерів, фермерських кооперативів. Цього року виділяємо мільярд (1 млрд грн), а далі сума коштів може бути і більшою», — сказав глава уряду.

milkua.info

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — Торговельний представник України Тарас Качка зустрівся з українськими експортерами та представниками громадськості в рамках публічного обговорення концепції державної політики у сфері розвитку експорту.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Сертифікація, дозволи, ліцензії та інші методи нетарифного регулювання, які застосовують іноземні держави по відношенню до українських товарів, створюють суттєві перешкоди для кількісного та якісного зростання українського експорту. Окремим навантаженням на експортерів лягає недосконалість внутрішніх процедур з підготовки до вивозу на ринки з вищим за український рівень капіталізації. В той же час внутрішні виробники відчувають чималу конкуренцію з боку імпортованої продукції. З огляду на те, що 48% вітчизняного ВВП формуються за рахунок експорту, проблема загострюється, особливо для ключових на сьогодні галузей економіки, зокрема для металургії, промисловості, аграрного сектору та сфери транспорту. Учасники висловили свої думки щодо можливих напрямків спрощення взаємодії з іноземними покупцями української продукції, як-то: доцільність встановлення дзеркальних обмежень для російських товарів, вихід на азіатські ринки, доцільність систематичного діалогу з бізнесом для кращого розуміння поточних потреб українських експортерів.

«Відвертий, а не формальний діалог з бізнесом покращує розуміння актуальної галузевої проблематики, яке дозволить краще планувати діяльність та проводити ще більш цілеспрямоване лобіювання потреб українських експортерів в процесі міжнародних перемовин. Ми працюємо над зменшенням перепон для наших виробників, які задіяні на зовнішніх ринках. Становлення наших експортерів в якості їх потужних учасників дозволить нам формувати торговельну повістку та претендувати на ще вигідніші умови, тоді як зараз ми працюємо за вже оформленими домовленостями», — зазначив Тарас Качка.

Концепція державної політики по досягненню цілі 7.6 «Український експортер отримує кращі умови для роботи за рахунок зменшення бар'єрів для експорту українських товарів та послуг», передбачає подолання стримуючих факторів за рахунок 4-х напрямів розвитку експортної державній політиці:

Підвищення ефективності та якості торговельної політики за рахунок забезпечення належного представництва українських компаній на ключових міжнародних виставково — ярмаркових заходах, графік яких на 100 відсотків відповідає потребам самого бізнесу, та забезпечення участі в діяльності міжнародних організацій для просування національних економічних інтересів.

Розвиток національних контрольних процедур (технічне регулювання, санітарія і фітосанітарія тощо) у спосіб, який дозволить визнавати еквівалентність на ринках у фокусі та забезпечення визнання такої еквівалентності, зокрема укладання угод та домовленостей про взаємне визнання еквівалентності з усіма можливими торговельними партнерами.

Зменшення на 10% фактичного мита, яке стягується з української продукції на зовнішніх ринках, проведення переговорів про зменшення рівня тарифів, які накладаються на українську продукцію, укладення преференційних угод та угод про вільну торгівлю з ключовими торговими партнерами, участь у багатосторонніх переговорах у рамках СОТ.

Зменшення вартості фінансів та інструментів експорту товарів та послуг українських компаній за рахунок забезпечення повноцінного функціонування Експортно-кредитного агентства та здійснення комплексу заходів, спрямованих на зменшення ризиків при оцінці операцій з українськими компаніями.

В процесі реалізації політики очікується збільшення експорту у 2 рази протягом 5 років, зменшення рівня мит, які застосовуються на 20 ринках до яких експортуються топ-100 українських товарів, скорочення оформлення експортних операцій з 66 годин у 2018 році до 24 годин у 2024 році, у тому числі зняття нетарифних бар'єрів.

Аграріям необхідно звернути увагу на проекти оптимізації обробки та збору врожаю зернових культур, яка підвищує раціональність використання збиральної техніки. 
Таку думку висловив Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, на своїй сторінці у Facebook. «Зараз втрати при зборі зернових можуть складати до 10%. У масштабі держави — це значні кошти. Додана вартість на гектар складає 50% від відповідного показника у Польщі. Тож нам є куди зростати», — зазначив Милованов. За словами міністра, молоді вчені розробили інноваційні проекти із пропозиціями по оптимізації обробки та збору врожаю зернових культур, яка підвищує раціональність використання збиральної техніки. «Розробка допомагає приймати більш ефективні управлінські рішення та досягати більшої продуктивності», — наголошує Милованов. Міністр вважає, що держава має стимулювати розвиток винахідництва. «Інвестиції у людину разом із ініціативами по залученню інвестицій в економіку (капітальні інвестиції з держбюджету, приватизація, концесії, індустріальні парки, програми підтримки МСБ) дозволять країні досягти амбітних темпів зростання добробуту людей. Через легальну роботу з гідною оплатою праці та умовами ведення бізнесу», — підкреслив міністр. Нагадаємо, за результатами дослідження фермери можуть уникнути мільярдів євро збитків, захищаючи свої культури інноваційними продуктами.

Джерело: Agravery.com

Україна стала світовим лідером за темпами приросту експорту свіжої курятини, передає УНН з посиланням на worldstopexports.com

Повідомляється, що з 2014 по 2018 роки вітчизняні виробники наростили експорт продукту на 5106,7%.

На другому місці - Польща. За останні чотири роки поляки збільшили поставки свіжої курятини за кордон на 95,5%.

В даному списку присутні також Австрія (+ 41,5%) і Китай (+ 37%).

Більш того, Україна потрапила в п'ятірку світових лідерів за темпами зростання експорту замороженої курятини. З 2014 по 2018 рік українські пташники наростили експорт продукту на 33,6%

В даному рейтингу Україну випередив Таїланд (+ 67,5%), Польща (+ 44,8%) і Чилі (+ 33,7%).

Раніше УНН повідомляв, що в минулому році Україна піднялася на шосте місце в світовому рейтингу експортерів курятини, обігнавши Росію і Канаду. У країнах ЄС Україна - серед трьох головних постачальників.

Птахівники забезпечили Україні в 2018 році 500 млн доларів валютної виручки, з них 450 млн доларів - це частка агрохолдингу Юрія Косюка "Миронівський хлібопродукт" (МХП), який є головним експортером в країні. Компанія здійснює 88,2% всіх зовнішніх поставок м'яса птиці на міжнародні ринки.

Джерело: УНН