АЧС в Україні: новий випадок у Миколаївській та Донецькій областях

Суттєве підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, яке заплановане НКРЕКП, не вирішить проблеми енергетичної галузі, натомість поглибить кризу в економіці України.

У цьому переконаний президент Українського союзу промисловців та підприємців України (УСПП) Анатолій Кінах.

«Бізнес сьогодні працює в умовах дуже складного постачання електроенергії як такої, оскільки агресор руйнує енергетичну інфраструктуру. Проте спроби компенсувати втрати Укренерго за рахунок нових тарифів, за нашими розрахунками, дадуть тільки від'ємний результат», — підкреслив він.

Він порадив НКРЕКП подивитися на приклад підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення на 70%, яке відбулося у 2022 році.

«В результаті цього підвищення ми отримали тільки поглиблення кризи у ГМК, який був одним з основних замовників послуг УЗ: обсяг виробництва там впав на 70−80%, і УЗ уже з підвищеними тарифами отримує грошей менше, чим отримувала до підвищення. Аналогічно буде з намірами НКРЕКП», — попередив Кінах.

Він нагадав: наразі бізнес працює у дуже несприятливих умовах, у першу чергу — в зв’язку з руйнацією транспортної логістики: у базових галузях, таких як агропромисловий комплекс та ГМК, дуже зросла транспорта складова.

«В умовах воєнного стану необхідно дуже відповідально приймати рішення, які впливають на умови ведення бізнесу. Кожне підвищення або навіть намір мають супроводжуватися діалогом з структурованими об'єднаннями бізнесу та підприємців. Зараз необхідно боротися за кожне робоче місце та працююче підприємство, щоб зберегти життєдіяльність економіки України для перемоги над ворогом. І це повинен розуміти кожен виконавець на своєму робочому місці», — резюмував Кінах.

Як відомо, НКРЕКП планує у 2023 році підвищити тарифи на передачу електроенергії на 30% та диспетчеризацію — відразу на 116%. Бізнес-асоціації виступили проти цього рішення: на їхнє переконання, воно призведе до зростання цін та ескалації економічної кризи.

news.obozrevatel.com

В Україні станом на 1 вересня 2018 року утримується 2 млн 26 тисяч корів. Це на 3,5% менше, ніж на аналогічний період 2017 року. Поголів'я зменшилося як в сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення.

За останні 8 місяців скоротилось утримання промислових корів на 1,5% та склало 474 тис. Присадибні господарства скорочують поголів'я більш помітно — на 4,1% за аналізований період. Загальна їх кількість склала 1 млн 552 тис. голів.

Найбільший приріст індустріальних корів спостерігався у Житомирській області — на 3,2%. А також — в Миколаївській та Івано-Франківській областях.

За аналізований період було вироблено на 2% менше молока, ніж у 2017 році. Загальний обсяг склав майже 7 млн т. В тому числі, обсяг промислового молока зріс на піввідсотка, до 1,9 млн т. Молока, виробленого у присадибному секторі, навпаки, надоєно на 3% менше — 5 млн т.

Найбільші обсяги індустріального молока були виготовлені у Полтавській, Черкаській та Чернігівській областях.

Середня продуктивність промислових корів за 8 місяців склала 4,2 тис. кг на голову, що на 1,7% більше відповідного періоду минулого року.

Зниження постачання молока на переробку через сезонність та посушливу погоду вплинуло на зростання закупівельних цін на молоко у серпні. Крім того, підвищення вимог до параметрів якості молока, яке надходить на переробку, впливає на збільшення розриву між ціною молока екстра ґатунку та інших.

Основний приріст ціни відбувся в другій половині серпня. Так, середня ціна на молоко екстра ґатунку у серпні склала 9,19 грн, що на 21 коп. вище ціни липня. Вищий ґатунок у серпні коштував 8,51 грн, що на 5 коп. вище ціни липня. Перший ґатунок купували по 7,98 грн — на 2 коп. дешевше, ніж у липні.

Покращення ситуації із сирними схемами та посилення сезонного скорочення виробництва молока впливає на зростання цін на молоко по всіх ґатунках і на початку вересня продовжилась тенденція до збільшення цін.

Екстра ґатунок подорожчав найбільше — на 19 коп., до 9,48 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Вищий ґатунок додав 16 коп. у ціні та склав 8,69 грн. Перший ґатунок подорожчав на 7 коп. Його в середньому закуповували по 8,06 грн.

При цьому ціна на молоко, вироблене українським фермером, нижча ніж у його європейського колеги у середньому на 17%. Наприкінці серпня 100 кг молока в Україні коштувало € 26,9. Мова йде на ціну молока екстра гатунку без урахування ПДВ з вмістом жиру 4%, білка — 3,4%.

Для порівняння, у Польщі за таке молоко фермерам платять € 29,8, у Німеччині - € 31,4, у Нідерландах — € 31,9, а у Франції - € 32,8.

Аналітичний відділ АВМ

Україна та Узбекистан нарощують співробітництво в галузі тваринництва.

Під головуванням заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольги Трофімцевої та за участю директора Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Бориса Кобаля відбулася зустріч з делегацією Республіки Узбекистан, яку очолив Надзвичайний і Повноважний Посол Узбекистану в Україні Алішер Абдуалієв.

Сторони обговорили стан та перспективи співробітництва між Україною та Узбекистаном, зокрема, в галузі тваринництва.

Під час зустрічі заступник міністра Ольга Трофімцева відзначила зростання показників експорту української продукції з України на узбецький ринок, тому наразі надзвичайно важливо зберегти цю позитивну динаміку та розвивати двосторонні торгово—економічні відносини між країнами.

У свою чергу Посол Республіки Узбекистан в Україні наголосив, що його країна зацікавлена в експорті племінної великої рогатої худоби з України до Узбекистану.

Як зауважив Алішер Абдуалієв, в Узбекистані зараз спостерігається тенденція до нарощування поголів'я ВРХ, тому необхідно всіляко сприяти у питанні експорту української племінної ВРХ на ринок Узбекистану.

Крім того, узбецька сторона підкреслила надзвичайну зацікавленість у взаємному розвитку спільних наукових розробок у галузі племінних (генетичних) ресурсів.

Сторони домовилися підтримувати постійний діалог та розвивати подальшу співпрацю.

consumer

Війна в Україні спровокувала потрясіння на ринках основних зернових культур та рослинних олій, внаслідок чого світові ціни на продовольчі товари у березні різко зросли та досягли максимального історичного рівня. Про це повідомляє Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Відзначається, що у березні 2022 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО становило 159,3 пунктів, що на 12,6% вище за значення лютого, коли воно досягло найвищого рівня з моменту створення даного індексу в 1990 році. Цей індекс дозволяє щомісяця відстежувати коливання світових цін на кошик найбільш ходових продовольчих товарів. На цьому рівні індекс виявився на 33,6% вищим, ніж у березні 2021 року.

Значення Індексу цін на зернові ФАО у березні виявилося на 17,1% вищим, ніж у лютому, що було обумовлено значним зростанням цін на пшеницю та всі фуражні зернові, головним чином унаслідок війни в Україні. Останні три роки на частку росії та України припадало близько 30% світового експорту пшениці та 20% світового експорту кукурудзи.

Світові ціни на пшеницю протягом місяця злетіли на 19,7%, чому також сприяли побоювання щодо стану посівів у Сполучених Штатах Америки.

Ціни на кукурудзу за місяць зросли на 19,1%, досягнувши рекордного рівня, і, крім того, зростання цін торкнулося ячменю та сорго. 

Індекс цін на олії ФАО зріс на 23,2% внаслідок зростання котирувань соняшникової олії, провідним світовим експортером якої є Україна. Ціни на пальмову, соєву та ріпакову олію також помітно зросли внаслідок підвищення цін на соняшникову олію та сиру нафту, при цьому в разі соєвої олії фактором, який надав додаткову підтримку котируванням, стали побоювання щодо скорочення експорту з Південної Америки.

Середнє значення Індексу цін на цукор ФАО збільшилося на 6,7% порівняно з лютим, нівелювавши попереднє зниження, і виявилося на 20% вищим, ніж у березні 2021 року. Основна причина збільшення котирувань цукру — зростання цін на сиру нафту та підвищення обмінного курсу бразильського реалу, проте сприятливі прогнози з виробництва в Індії запобігли більшому їх збільшенню цього місяця.

Середнє значення Індексу цін на м'ясо ФАО у березні збільшилося на 4,8% і досягло історичного максимуму, чому сприяло різке зростання цін на свинину, зумовлене дефіцитом забійних свиней у Західній Європі. Міжнародні ціни на м'ясо птиці також зросли через скорочення постачання з провідних країн-експортерів внаслідок спалахів грипу птахів.

Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО зросло на 2,6%, опинившись на 23,6% вище, ніж у березні 2021 року: котирування вершкового масла та сухого молока різко підвищилися у зв'язку зі збільшенням імпортного попиту на продукцію з короткими та тривалими термінами постачання, насамперед на азійських ринках.

agroportal.ua