АЧС в Україні: нові випадки на Донеччині та Миколаївщині

Згідно Постанови КМУ від 7 лютого 2018 р. № 107, господарства, що отримали відшкодування вартості племінних тварин, будівництва зерносховищ і тваринницьких об'єктів чи дотацію за корів власного приросту щороку до 15 січня (протягом двох років після одержання бюджетних коштів) подають до Мінагрополітики за встановленою формою інформацію про наявне поголів’я відповідних тварин та/або інформацію про використання відповідних об’єктів.

Такі підприємства, згідно зазначеної Постанови, повинні у визначений строк повернути бюджетні кошти в разі зменшення поголів'я, за яке було отримано держпідтримку, або відчуження чи використання не за призначенням об'єкту, будівництво якого було частково відшкодовано.

Нещодавно Кабінет Міністрів дозволив аграріям не повертати державі кошти, отримані за програмами підтримки, якщо ці тварини/об’єкти не можуть використовуватись за цільовим призначенням через їх втрату, знищення чи пошкодження внаслідок військової агресії Росії.

Про це йдеться у Постанові КМУ від 27.08.2022 р. № 960 “Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції”.

Детальніше щодо зруйнованих зерносховищ і тваринницьких комплексів читайте за посиланням: uacouncil.org

Українські виробники найбільше зацікавлені в експорті своєї продукції на ринки п’яти країн: Польщі, Німеччини, США, Франції та Румунії.

Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час онлайн-брифінгу у четвер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Глава української дипломатії нагадав, що активно працює система NAZOVNI. Станом на початок серпня у ній зареєстровано 156 компаній-експортерів, які надіслали до українських дипломатичних установ майже 700 звернень.

“ТОП-5 країн, які цікавлять експортерів: Польща – 42 заявки, Німеччина – 38 заявок, США – 35 заявок, Франція – 24 заявки та Румунія – 24 заявки”, - сказав Кулеба.

Він додав, що також надійшло 110 заявок на аналіз ринку від компаній, які наразі не знають, куди саме варто експортувати їхню продукцію. За словами Кулеби, команда сервісу NAZOVNI аналізує можливі ринки для них та надає рекомендації і плани дій.

Як повідомлялося, Міністерство закордонних справ наприкінці травня завершило підключення всіх посольств до нової цифрової платформи МЗС NAZOVNI, яка створює нові можливості для українських експортерів.

agravery

У серпні 2022 року експорт молочної продукції приніс Україні 32,9 млн дол. — це майже на чверть більше, ніж у липні. Найбільше зросли продажі масла — +78,9% та сухого молока — +31,6%. Найслабше йде експорт кисломолочної продукції — +3%.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Продажі молока та вершків незгущених у серпні склали 3,6 тис. т, що на 30,6% більше ніж в минулому місяці. Загальна виручка зросла на 30% — до 1,5 млн дол. Левова частка молока пішла на ринок Молдови — 3,4 тис. т.

Експорт сухого молока та вершків у серпні склав 3,3 тис. т (+29,7%) на загальну вартість 11,3 млн дол. (+31,6%). Основним ринком збуту була Польща — 860 т. Великі партії товару також пішли до Грузії (181,7 т) та Молдови (172 т).

Продажі кисломолочної продукції відбуваються найбільш мляво. Так, у серпні було продано лише 273 т продукції на 290 тис. дол. Здебільшого продавали її до Молдови — 270 т.

За рахунок відновлення експорту сухої сироватки до Китаю (913 т) загальний її обсяг у серпні зріс майже удвічі, до 2,5 тис. т. Також значні обсяги сироватки ідуть до В'єтнаму (320 т), Філіппін (225 т) та Польщі (220 т).

Експорт масла у звітному періоді зріс на 23% в натуральному виразі (2,1 тис. т) та на 16,8% в грошовому (12 млн дол.). За рахунок значно нижчої ціни половина товару була продана до сусідньої Польщі (1,042 тис. т). Також масло продавали до Азербайджану (297,9 т), Молдови (254,6 т) та Нідерландів (240 т)

Продажі сиру зросли в межах 10%. За серпень на зовнішні ринки було поставлено 1 тис. т сиру на загальну вартість 4,9 млн дол. Фактично налагоджені поставки до Казахстану, який попри складну логістику знову номер один серед імпортерів українського сиру (453,6 т). Наступними за обсягами імпорту були Польща (317 т) та Молдова (144 т).

«За рахунок нижчої ціни на молоко-сировину та, як результат, на молочні продукти, зацікавленість до українського набілу на європейському ринку досить висока (1/3 всього експорту іде на ці ринки) і в найближчі місяці така тенденція, швидше за все, буде збережена»? — зазначає експертка.

У період з 10 по 16 серпня 2019-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 479 осередків особливо небезпечних хвороб.

У Китайській Народній Республіці виявили один спалах ящура.

Спалах африканської чуми свиней зареєстрували в раніше благополучних країнах: Сербії (4 вогнища) і М'янмі (1 осередок). Також нові вогнища АЧС відзначили на території Угорщини (24 вогнища), Латвії (16), Молдови (2), Румунії (310 вогнищ), Словаччини (2), України (3 вогнища), а також у Китайській Народній Республіці (1 осередок). Вогнища класичної чуми свиней зареєстрували в Японії (108 вогнищ).

На території Тайваню виявили високопатогенний грип птахів (2 вогнища).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про одне вогнищі сибірки в раніше благополучній Республіці Білорусь; вогнище вірусного артеріїту коней у Польщі (1 осередок) і геморагічну хворобу кроликів в Ірландії (1 осередок) і США (2 вогнища).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru