Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Відмова від приймання молока другого ґатунку за браку сировини перетвориться на окозамилювання. Так вважає голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, пише agrotimes.ua. 

«Так само, як і в 2020 році обсяг молока першого ґатунку несподівано зріс у 800 разів», — пояснив він.

На думку Вадима Чагаровського, для того, щоб боротися з низькою якістю молочної сировини, яка надходить від особистих селянських господарств, по-перше, треба відбудувати зовсім іншу логістичну систему заготівлі молока.

«А по друге, необхідно дійсно створити умови переходу одноосібних селянських господарств у сімейні молочні ферми, — наголосив він. — У нас утримується 1,68 млн корів, це приблизно 1 млн господарств. Необхідно, щоб за кілька років відбулися зміни, і одне господарство утримувало б щонайменше 25 корів. Фактично 1 млн одноосібних селянських господарств перетворити на 40 тис. сімейних молочних ферм».

Це — завдання держави, яка повинна створити умови, підтримати проєкт сімейних молочних ферм, додав Вадим Чагаровський.

Нагадаємо, з 1 січня 2020 року в Україні розпочався перехідний період із наближення до європейських вимог шляхом поетапного підвищення граничних значень для критеріїв до сирого молока. З 1 січня 2023 року припиняється приймання молока другого ґатунку на харчові цілі.

У середу, 20 травня, в Україні виявили черговий спалах африканської чуми свиней. До цього випадків захворювання не фіксували понад місяць. Вогнище АЧС зареєстрували на Запоріжжі, повідомляють у Державній службі з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів України.

«Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області з 08.04.2020 по 21.05.2020 було зареєстровано один випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), а саме: 20.05.2020 – в підсобному господарстві Комунальної установи «Орловський психоневрологічний інтернат» в с. Орлово Мелітопольського району Запорізької області. З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Мелітопольській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду», – повідомили у Держпродспоживслужбі.

Meat-Inform

У 3 областях України — Івано-Франківській, Чернівецькій та Житомирській — відбулися засідання Державної протиепізоотичної комісії при ОДА. У ході засідання порушили питання депопуляції диких кабанів і забезпечення лабораторного моніторингу АЧС у дикій фауні на території областей.

До роботи залучили представників управління екології та природних ресурсів, державної екологічної інспекції, керівників заповідних територій та користувачів мисливських угідь.

Учасники засідання звернуться до органів влади із запитом про додаткові ліміти відстрілу/відлову тварин в мисливських угіддях під час сезону полювання 2017/2018 року.

У свою чергу, мисливці зобов’язані повідомляти Держпродспоживслужбу про всі випадки загибелі або підозру на захворювання кабанів. Туші впольованих диких кабанів дозволено використовувати лише після отримання негативних результатів лабораторного дослідження на АЧС.

Керівники заповідних територій повинні забезпечити проведення діагностичних відстрілів з метою вивчення поширення вірусу АЧС в дикій фауні.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

24 січня в Чернігівській області виявили ще один спалах африканської чуми свиней (АЧС). Про це повідомляє прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.

Випадок зареєстрували на території мисливських угідь ТОВ «Рись», урочища «Мохи», поблизу с. Лошакова Гута.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС провели засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Козелецькій районній державній адміністрації, рішенням якої затвердили плани з ліквідації спалаху, визначили межі епізоотичного осередку, зони захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.