АЧС: у Польщі почалося фермерське "повстання" проти України

У вартісній структурі експорту молокопродуктів у 2021 році на молоко та вершки згущені припадає 32%, на масло вершкове — 29%, на сири — 15%, на сироватку — 13%.

Про це повідомив заступник голови «Спілки молочних підприємств України» Арсен Дудур під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами експерта, в нинішній ситуації експортноорієнтованими продуктами залишається сухе молоко, молочна сироватка, казеїн та вершкове масло.

При цьому, за інформацією «Спілки молочних підприємств України» за 2021 рік, Україна експортує 88% виробленого казеїну, 45% — сироватки у твердих формах та 45% — сухого знежиреного молока.

agroportal.ua

Податковий закон №5600, який вносить зміни до Податкового кодексу, виводить виробників птиці з четвертої спрощеної оподатковуваної групи. Усім виробникам, окрім курятини та яйця, надали бонус у вигляді п'ятирічного звільнення від податку на прибуток.

При цьому депутати в останній момент внесли виправлення, яке збільшує оподаткування для птахівників.

«Ця поправка не дає жодних пільг бізнесу, оскільки птахів вивели з четвертої оподатковуваної групи. Депутати, які подавали редагування, зрозуміли це вже після голосування, але було пізно», — каже народний депутат, голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

При цьому Данило Гетьманцев підтвердив виданню Українські новини про існування законодавчої колізії та що птахівники виключені зі спрощенців та переведені на загальну систему оподаткування.

Forbes.ua зазначає, що для аграріїв залишилися всі норми, які передбачалися у версії закону до другого читання, незважаючи на те, що поправки щодо них ставили на голосування кілька разів. Депутати залишили найкритичніший для аграріїв пункт запровадження мінімального податкового зобов'язання.

Власники чи користувачі земельної ділянки мають сплачувати мінімальний податок, навіть якщо нічого не вирощують. Вони також повинні доплачувати різницю, якщо сума податків від проданого врожаю та оренди землі менша від мінімального зобов'язання. З продажу сільськогосподарської продукції вони будуть зобов'язані сплачувати ПДФО, якщо дохід перевищує 72 тис. грн.

«До бюджету податок із сільськогосподарської галузі має принести додатково 10 млрд грн, а скасування спрощеного оподаткування для виробників птиці — ще 1 млрд грн», — наголошується в матеріалі.

latifundist

«Європейська Бізнес Асоціація» (ЄБА) очікує від Президента всебічну підтримку реформ в аграрній сфері для забезпечення її сталого зростання.

Про це повідомила прес-служба ЄБА.

Згідно з повідомленням, ЄБА звернуло увагу на наступні проблемні питання, без вирішення яких розвиток агросектору в подальшому неможливий:

пошук оптимальної моделі впровадження вільного ринку землі;

вирішення проблем з «сірим» ринком зерна;

врегулювання проблем агрологістики, зокрема, брак вагонів-зерновозів і локомотивів;

підтримання стабільності і передбачуваності податкової політики;

проблема відшкодування «старих» сум ПДВ, які не були до Тимчасового реєстру ПДВ, а також відновлення відшкодування ПДВ при експорті сої і ріпаку;

забезпечення доступу на український ринок інноваційних засобів захисту рослин.

«Ми в Асоціації продовжуємо працювати над створенням сприятливих умов для розвитку бізнесу в країні, і агробізнесу зокрема, і сподіваємося, що ми можемо і далі розраховувати на державну підтримку в цьому напрямку», — вказується в повідомленні.

milkua.info

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.

Про підтримку країн Великої сімки

Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.

Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.

Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.

Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.

Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.

Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.

Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.

Про посівну

Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.

Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.

Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.

Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.

Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях

На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.

Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.

Про ситуацію в тваринництві

За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.

Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.

Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.

Про здорожчання цін на продовольство

На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.

Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.

Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.

minagro.gov.ua