Експерти назвали «больові точки» агросектора

За словами доктора Джини Пігетті, доцента в Університеті Теннессі, вивчення генетичних відмінностей між молочними коровами, які більш стійкі до маститу і більш сприйнятливі, визначило новий маркер, який може бути ключовим у боротьбі з хворобою.

Під керівництвом доктора Пігетті дослідницька група протестувала корів, які показали стійкість до маститу.

Для участі в дослідах були відібрані корови, у яких не було діагностовано цю хворобу, принаймні, протягом однієї лактації. Корів інфікували стрептококом uberis mastitis протягом трьох днів після отелення, після чого у тварин була виявлена інфекція.

«Але те, що сталося в подальшому, показало, що всі тварини по-різному відреагували на інфекцію», — розповіла д-р Пігетті на міжнародній зустрічі Національної ради з маститу в Мілані, Італія. — «Деякі корови переносили хворобу з дуже сильним запаленням, а інші показали низький запальний процес з дуже низькими бактеріальними навантаженнями, і деякі з них дуже швидко відновилися».

Таким чином, одна група корів вилікувалася менш ніж через 21 день. Інша група корів вилікувалася через 21−28 днів. Однак протягом 28 днів у другої групи корів в організмі все ще була присутня стрептококова інфекція.

«Одна з найголовніших речей, які ми виявили, — це маркер або один нуклеотидний поліморфізм (SNP), який був пов'язаний з фенотипом, який ми вивчали», — зазначив д-р Пігетті. — «Тепер нам треба знайти відповідь на питання — що це за маркер, який дозволяє корові бути більш сприйнятливою або більш стійкою до маститу? Якщо ми зможемо це зробити, то ми зможемо компенсувати слабкі місця за допомогою нових методів лікування і виробити стратегію профілактики маститу».

Коли експерта запитали, коли виробники можуть отримати вигоду з цього дослідження, д-р Пігетті сказав, що, ймовірно, пройде ще кілька років при роботі з інструментами ультрасучасної генетики і додаткового тестування.

«Сподіваюся, ми побачимо, що наше відкриття буде пов'язано з виробництвом молока та репродуктивною функцією тварин, тому що мета — створити покращену корову. Зараз ми продовжимо спостереження в лабораторії того, як імунна система корів, стійких до маститу, протистоїть інфекції. Коли знайдеться цей ключ, тоді у нас буде можливість розробити нові методи лікування і профілактики маститів у корів без застосування антибіотиків».

dairynews

Фінансова звітність компаній — один з найбільш затребуваних та пріоритетних наборів даних для бізнесу та суспільства. Відтепер вона стала відкритою.

Про це повідомляє прес-служба «Урядового порталу».

«Державна податкова служба оприлюднила їх на Єдиному порталі відкритих даних та на власному веб-порталі. Кожен може ознайомитись з реальним фінансовим становищем компаній та розміром сплачених ними податків до бюджету», — йдеться в повідомленні.

ДПС виконала вимоги оновленої редакції 835 постанови про відкриті дані та оприлюднила фінансову звітність компаній. Це інформація про фінансовий стан та діяльність компанії. Вона містить відомості щодо доходів, збитків, активів та коштів, які знаходяться на балансі.

«Тривалий час бізнес в Україні не мав легального доступу до фінзвітності. У результаті, підприємці не могли приймати зважених рішень про співпрацю з партнерами, а іноземні компанії — оцінити реальну ситуацію на ринку України. Розуміння ринку дозволяє створити якісний та потрібний продукт, в цілому розвиває бізнес в Україні та відкриває можливості для зростання іноземних інвестицій», — розповів Михайло Федоров, віце-прем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації.

Таким чином, відкрита фінансова звітність допоможе українському бізнесу: підвищити прозорість підписання угод з підрядниками; краще оцінити розвиток своєї компанії відносно ключових конкурентів та зрозуміти свою долю ринку; зменшити ризик співпраці з компаніями одноденками.

«Відкриття інформації про фінансову звітність компаній — це важливий етап у детінізації ринку та ще один крок до прозорості економіки держави. Знадобилося більше трьох років, аби її публікували у формі відкритих даних. Раніше ця інформація була конфіденційною. Виключення становили приватні акціонерні товариства — їхня звітність була відкритою і вони були зобов’язані її регулярно публікувати», — підсумував Федоров.

За минулий тиждень оптово-відпускні ціни виробників яєць знизилися на 10%. Надалі на ціноутворення впливатимуть ринкові фактори, під дією яких можливе як подальше зниження цін, так і їх збільшення.

«Виробництво зараз знаходиться в нетипових умовах, унаслідок перебоїв з енергопостачанням порушуються всі технологічні процеси, що призводить до збільшення виробничих витрат, підвищуються ризики зазнання збитків унаслідок загибелі птиці», — зазначає виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко, пишуть Українські Новини.

Також, за його словами, у вересні-жовтні зростання оптово-відпускних цін виробників на яйця відбувалося як через збільшення основних виробничих витрат і зростання собівартості продукції, так і через наслідки збитковості сектору в останні роки та воєнні дії на території України.

Суттєво вплинув на ціноутворення на ринку яєць і сезонний фактор.

Сергій Карпенко зазначив, що ціни на яйця мають яскраво виражену сезонність через значну частку домогосподарств у структурі виробництва (понад 53%).

З початку серпня, з підписанням «зернової угоди» і відкриттям морських портів, відбувається поступове підвищення цін на зернові, олійні культури та продукти їхньої переробки, які формують ціну комбікорму, який, зі свого боку, становить 65-70% собівартості яйця.

«Після коригування НБУ офіційного курсу гривні до долара на 25%, зросла вартість добового молодняка, кормових добавок, ветеринарних препаратів, пакувальних матеріалів, обладнання та запасних частин. З вересня суттєво подорожчали енергоносії (природний газ та електроенергія) для промислових споживачів, збільшилися логістичні витрати через ріст цін на пальне. Всі ці фактори призвели до збільшення собівартості продукції», — констатує експерт.

В Україні потрібно якнайшвидше на законодавчому рівні визначити поняття фальсифікованих харчових продуктів і посилити відповідальність за їх виробництво та поширення.

Таку думку висловила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час круглого столу, присвяченого проблемам, пов'язаним із фальсифікацією харчових продуктів.

«Ситуація сьогодні абсурдна: фальсифікат в Україні є, а ось законодавчого визначення його немає. Однак у найближчий час це може змінитися. Дуже сподіваюся, що народні депутати оперативно змінять законодавство, і отримаємо необхідний для роботи інструмент. Ну, а поки ми будемо робити все, що в наших силах для того, щоб зменшити кількість фальсифікату на ринку України», — зазначила Владислава Магалецька.

Участь у круглому столі взяли також представники Антимонопольного комітету на чолі з Головою Ольгою Піщанською та керівником ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Владислава Миронова.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про харчові продукти та інші об'єкти санітарних заходів» (реєстр. №6248 від 01.11.2021). Їм передбачається введення в законодавче поле ряду визначень, зокрема «фальсифікований харчовий продукт» і «харчове шахрайство», а також передбачена відповідальність за порушення законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарної медицини та благополуччя тварин, у вигляді накладення штрафу.

Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська зазначила, що боротьба з фальсифікацією харчових продуктів — це дуже важливий напрямок роботи. Вона наголосила, що не можна ставити поруч безпеку людей, дітей разом із доходами виробників, а конкурувати потрібно якістю продукції.

З початку року Держпродспоживслужба провела понад 12,5 тисяч моніторингів та 2,5 тисячі перевірок діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та обіг харчових продуктів. Виявлено та вилучено з обігу 16 тонн неправильно маркованих харчових продуктів.

dpss.gov.ua