АЧС: новий випадок на Рівненщині

 Ціни на бройлерів по всьому світу демонструють ознаки відновлення після «ідеального шторму» на ринку, викликаного пташиним грипом і бразильським скандалом навколо якості та безпечності м'ясної продукції.

Пташиний грип як в Європі, так і в Китаї порушив стабільність ринку птиці в період, що охопив зиму в північній півкулі, але попит і торгівля повільно відновлюються в обох регіонах, згідно з оновленою щоквартальної версії звіту Rabobank Quarterly.

Бразилія також відновлює ринкову частку після м'ясного скандалу, який призвів до скорочення експорту на 10% у другому кварталі. Rabobank повідомляє, що скорочення поставок м'яса птиці з країни припинилося і показники знову повернулися до рекордних рівнів минулого року в третьому кварталі.

У США виробники вхопилися за можливість, викликані проблемами в Бразилії, щоб вийти на нові експортні ринки.

У глобальному плані в звіті по ринку говориться про перспективи зростання виробництва курячих виробів, оскільки обсяг поставок продовжує підтримувати ціни, хоча загальна торгівля між країнами знизилася на 5% в порівнянні з попереднім роком.

У Європі, як зазначає Rabobank, понад 1000 випадків пташиного грипу забарилися розширення виробництва, скоротили поголів'я птиці і ускладнили торгівлю. Хоча вірус не покинув континент, з квітня відбулося значне зниження числа нових випадків захворювання.

Результатом стали тверді ціни для виробників, і падіння імпорту на 10% тільки підтримало це настрій. Експорт впав тільки на 1%, що стало справжнім досягненням, на думку експертів Rabobank, на тлі рекордного числа випадків пташиного грипу, що порушують торгівлю.

 «В даний час світова галузь птахівництва користується поліпшеними ринковими умовами після того, як тиск пташиного грипу значно знизилося», - вважає старший аналітик Rabobank Нан-Дірк Малдер.

«Щодо обмежені поставки птиці на ринок, стали результатом поширення пташиного грипу та бразильським м'ясним скандалом, є ще одним позитивним фактором для світової птахівничої галузі, що підтримує ціни», - зазначає експерт.

Джерело: Meatinfo.ru

За перший квартал 2021 року українські молочно-товарні ферми імпортували живої рогатої худоби на 17,9 млн. грн, що на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Чому Україна збільшила імпорт ВРХ і як це вплине на тваринництво? — коментар для delo.ua дає Ігор Присяжнюк, лікар ветеринарної медицини Асоціації виробників молока та директор Української голштинської асоціації, йдеться на сайті асоціації. 

«Середній надій у промислових господарствах України у 2020-му році становив 6500—6600 кг молока на дійну корову. В Європі ці цифри вищі на порядок: 9000−10 000 кг. Надій значною мірою залежить від генетичного потенціалу. Тому для України стратегічно важливим є процес оновлення своїх тварин, нижчих за продуктивністю», — зазначає Ігор Присяжнюк.

Крім того, підприємства, які імпортували чистопородних племінних тварин, розраховують на отримання часткового відшкодування їх вартості в рамках державної підтримки розвитку тваринництва. Так, минулого року господарства отримали за програмою держпідтримки 206,17 млн грн. за 12 617 племінної ВРХ, в тому числі імпортованої. На 2021-ий рік передбачене збільшення частки відшкодування закупленої племінної худоби — з 50 до 80% вартості без ПДВ (але не вище 50,4 тис. грн за голову) в рамках державної підтримки розвитку тваринництва.

Важливо, що за умовами цієї програми держпідтримки, господарства звітують про збереження у стаді тварин, за які отримали відшкодування, ще впродовж двох років після купівлі, і в разі обґрунтованого вибуття зі стада окремих тварин зобов’язуються повернути отримані за них кошти в бюджет, а у випадку необґрунтованого вибуття навіть однієї тварини — всю суму. Тобто це є гарантією того, що господарства будуть працювати і не закриються.

Програми держпідтримки сприятимуть підтримці і розвитку молочних господарств, адже племінна худоба коштує в середньому 1800 дол. за нетель, а повернення цих інвестицій варто очікувати не раніше як через 3 роки.

Відтак в Асоціації виробників молока вважають, що імпорт великої рогатої худоби є справді позитивним для ринку, адже оновлення генетики в стаді сприятиме швидшому генетичному прогресу, а це — невід'ємна складова відновлення і розвитку.

Україна в січні-квітні 2017 експортувала молока і вершків НЕ згущених на 1,6 млн дол. Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Так, в Республіку Молдову було експортовано молока на 761 тис. дол., до Грузії - на 478 тис. дол., в Саудівську Аравію - на 233 тис. дол.

При цьому Імпорт України молока за чотири місяці поточного року склав 343 тис. дол.

За словами експерта О.Дорошенко, українські виробники постачають в ЄС більш якісну продукцію, ніж на внутрішній ринок.

Він також зазначив, що така тенденція спостерігається через низьку платоспроможність українських споживачів, і тому на внутрішній ринок виробники здешевлюють свою продукцію.

Джерело: unn.com.ua

28 квітня відбулася зустріч заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торгового представника України Тараса Качки із Й. В. Надзвичайним і Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні Фань Сяньжуном.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

На зустрічі були також присутні Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька, Радник-посланник з питань торгівлі та комерції при Посольстві КНР в Україні Чжао Лі, представники Мінекономіки і дипломати Посольства КНР в Україні.

«Китай є ключовим торговельним партнером України в Азійському регіоні. За результатами 2020 року товарообіг між нашими країнами зріс на 20,5% до $ 15,4 млрд, з яких експорт збільшився у два рази — до $ 7,1 млрд. Половина українського експорту до Китаю складає аграрна продукція і ми зацікавлені у подальшому нарощуванні торгових поставок та розширенні товарних позицій», — зазначив заступник Міністра Тарас Качка.

Так, сторони обговорили стан українсько-китайського співробітництва у сферах торгівлі, інвестицій і сільського господарства. Також було окреслено пріоритети двосторонньої співпраці на 2021 рік, зокрема, щодо перспектив проведення у цьому році засідань двосторонніх органів галузевої співпраці у згаданих сферах.

Окрема увага учасників зустрічі була приділена актуальним питанням розширення доступу української агропродовольчої продукції на ринок Китаю.

Довідково: У січні-лютому 2021 року товарообіг між Україною і Китаєм склав $ 2 млрд 494,2 млн (+ 18,4%). Експорт — $ 1 млрд 092,8 млн. (+ 43,8%). Імпорт — $ 1 млрд 401, 4 млн. (+ 4,1%). Частка агропродовольчої продукції в загальній структурі українського експорту до Китаю склала 53,1% ($ 579,8 млн).