Міністерство аграрної політики та продовольства України здійснило нарахування дотацій фізичним особам за вирощування молодняку великої рогатої худоби у сумі 6,7 млн грн. Зазначені кошти спрямовано до підрозділів облдержадміністрацій з питань АПК для виплати утримувачам телят.

Дотацію нараховано та буде сплачено 3 573 фізичним особам за утримання 6 064 телят. Зокрема, за утримання молодняку ВРХ:

до 5-місячного віку нараховано 562,8 тисяч гривень за 1 876 голів;

до 9-місячного віку — 2 861 тис. грн за 2 861 голову;

до 13-місячного віку — 3 317,5 тис. грн. за 1 327 голів.

Також, за напрямом державної підтримки сільгосппідприємств за утримання корів, здійснено нарахування у обсязі 259,2 млн грн. Найближчим часом кошти будуть спрямовані одержувачам.

Довідково:

Нарахування та спрямування коштів відбулося відповідно до урядової програми «Державна підтримка галузі тваринництва». У рамках цієї програми надається державна підтримка фізичним особам, які утримують ідентифікований та зареєстрований молодняк великої рогатої худоби до 13-місячного віку із розрахунку 2500 гривень на теля на рік (3-ма частинами).

Дотація за молодняк надається за кожні чотири місяці його утримання наростаючим підсумком з урахуванням віку молодняка розмірі:

за період утримання молодняка віком 1 до 5 місяців — 300 гривень за голову;

за період утримання молодняка віком від 5 до 9 місяців — 700 гривень за голову;

за період утримання молодняка віком від 9 до 13 місяців — 1 500 гривень за голову.

minagro

Загальне бактеріальне забруднення (ЗБЗ) — основна причина зниження якості молока.

Навіть в ультрапастеризованому молоці бактерії, які гинуть при нагріванні, можуть продукувати ферменти до процедури, що в результаті погіршує смак та якість молока.

Відповідно до норм Європейського союзу ліміт ЗБЗ має становити 100 тис. КУО/мл. Проте в багатьох країнах за нижчий рівень бактеріального забруднення доплачують додаткові бонуси.

Одна з найбільших ферм у північній Європі нещодавно встановила межі виплат за бактеріальне забруднення, яке повинно бути нижче 15 тис. КУО/мл. З досвіду господарств, якщо молоко чисте, доїльну систему та танки-охолоджувачі миють належним чином, то ЗБЗ завжди буде нижче 5 тис КУО/мл.

При бакзабрудненні 10−15 тис КУО/мл можна виявити біоплівку від росту бактерій і згустки молока навколо отвору в танкері або інших місцях з гумовими прокладками. Також біоплівку можна виявити у кінцевому блоці, у молочних лічильниках і резервуарах.

Що ж робити якщо бакзабруднення перевищує 5 тис КУО/мл, або ви не досягнете кращої схеми виплат на вашій молочній фермі? Більшість у такому випадку звертає увагу на охолодження молока, якщо воно є, та на схему миття доїльного обладнання, труб і танка-охолоджувача.

Промивання обладнання залежить від температури води, її кількості, ефективності миття та концентрації миючого засобу. Якщо промивку здійснює не сам фермер, то завжди можуть допомогти сервісні працівники, які представляють виробника доїльного обладнання. В більшості випадків після правильної промивки обладнання кількість бактерій у молоці значно зменшується.

Але у більшості випадків ЗБЗ не опускається нижче 5 тис КОУ/мл. Причина цих постійних проблем у тому, що при виявлення високої бакзабрудненості увагу звертають на охолодження та промивку системи. Проте причина високого рівня ЗБЗ може ховатись в іншому місці.

Інша причина, на яку не завжди звертають увагу — очищення дійок перед доїнням.

Звучить логічно, що велика кількість бактерій може потрапити у молоко саме через вим’я. У багатьох випадках цю проблему можна вирішити за допомогою дезінфікуючого засобу для дійок, використання одноразової серветки, правильного здоювання перших цівок молока перед прикріпленням апарату. В інших випадках високий рівень бактеріальної забрудненості може бути спричинений маститом. Це одна із причин, яку часто ігнорують. Особливо високу бакзабрудненість молока можуть спричинити інфекції спричинені стрептококами.

MilkUa.info за матеріалами Dairyglobal.net

 Ірак має намір інвестувати у виробництво курятини в Україні 15 млн доларів. Про це повідомляє прес-служба Торгово-промислової палати України. Як повідомляється, в ході бізнес-форуму "Співпраця Україна-Ірак" були озвучені показники взаємної торгівлі двох країн. Так в 2016 році товарообіг впав на 20%, проте вже за останні 4 місяці спостерігалося зростання на 15% - пише РБК Україна

Іракська сторона, в свою чергу, висловила зацікавленість в постачаннях українських продуктів харчування (масло, сири, яйця, м'ясо). Крім того, бізнесмени Іраку зацікавлені в інвестиціях в такі галузі української економіки, як альтернативна енергетика, енергозбереження, логістика, переробка агропромислових продуктів, фармацевтика.

Зокрема, голова іраксько-української ділової ради Аббас Ель Нурі повідомив про переговори щодо інвестування 15 млн доларів в підприємство з виробництва курятини в Київській області. За його словами, пропозиція українського виробника включає два варіанти - оренду виробництва або його повний продаж. Іракська сторона планує експорт продукції з цього підприємства в напрямку до Іраку в обсязі 1 тис. тонн вже в цьому році, а в 2018-му цю цифру планують наростити до 1,5 тис. тонн. Нагадаємо, Ірак зняв заборону на експорт українського м'яса птиці, введений у зв'язку з підозрою на зараження пташиним грипом.

Джерело -All Retail

У 2020 році український експорт молока та молочної продукції найбільше купували країни Європи — 41,8% всього молочного експорту.

Таку інформацію оприлюднила під час презентації п'ятого «Аграрного портфоліо — 2021» голова аналітичної експортної групи UBTA Олександра Авраменко, пише agropolit.com.

Нагадаємо, «Аграрне портфоліо — 2021» реалізується з ініціативи Міністерства економіки України разом з Міністерством аграрної політики та продовольства України та за підтримки Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA).

За словами Авраменко, в Україні працює 145 компаній-експортерів молочної продукції, які постачають продукцію на 107 міжнародних ринків. Після Європи молочною продукцією з України найбільше зацікавилися наші східні сусіди. До країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) було продано 17,4% молочного експорту. На третьому місці серед експортних ринків розташувалися країни Азії. До цього регіону у 2020 році було продано 14, 8% української молочки.

Варто зауважити, що що за підсумками 2020 року аграрний експорт приніс Україні $ 22 млрд, що складає 45% всього експорту України.