269 випадків АЧС зафіксували у світі за тиждень

Соєвий шрот можна замінити захищеним рапсовим шротом в раціонах молочної худоби зі значною економічною вигодою і без втрати ефективності, стверджують вчені з сільськогосподарського коледжу Шотландії.

Захищений ріпак отримують при його обробці нагріванням або хімічним способом для збільшення вмісту байпасного білка, зниження його перетравності в рубці і збільшення частки, яка проходить через рубець в непошкодженому вигляді для перетравлення в тонкому відділі кишечника.

Захищений ріпак також забезпечує більшу доступність незамінних амінокислот лізину і метіоніну в тонкому кишечнику, що може поліпшити надої і зміст молочного білка, відзначають дослідники. Вчені рекомендували виробникам комбікормів звернути увагу на захищений ріпак, особливо з урахуванням прогнозованого зростання цін на сою на світовому ринку.

За матеріалами AllAboutFeed

На перший план Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) і Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (МФСР) вийшли сімейні фермерські господарства, особливо в країнах, що розвиваються.

Про це повідомила прес-служба ФАО.

ООН представила Глобальний план дій на час Десятиліття сімейних фермерських господарств. Дві установи ООН координуватимуть цей проект.

«Сімейні фермерські господарства становлять понад 90% усіх господарств світу і виробляють 80% продовольства. Вони є ключовими факторами сталого розвитку, включаючи викорінення голоду та всіх форм неповноцінного харчування», — йдеться у повідомленні.

Десятиліття сімейних фермерських господарств направлено на створення сприятливого середовища, що зміцнює їхні позиції і максимально збільшує їхній внесок у глобальну продовольчу безпеку і харчування, а також в здорове і стійке майбутнє.

У глобальному плані дій на 2019−2028 рр. наголошується на необхідності розширення, серед іншого, доступу сімейних фермерських господарств до механізмів соціального захисту, фінансів, ринків, навчання і можливостей отримання доходу.

«Для досягнення Цілей сталого розвитку, що полягають у викоріненні голоду і злиднів, ми повинні інвестувати в малі сімейні фермерські господарства і допомогти їм використовувати свої активи, знання та енергію і дати їм можливість перетворити своє життя і суспільство в цілому. Вибір, який ми зробимо зараз, визначить, чи будуть наші майбутні продовольчі системи здоровими, поживними, інклюзивними та стійкими», — наголосив президент МФСР Жильбер Унгбо.

У Глобальному плані дій детально описано конкретні заходи щодо вирішення взаємопов'язаних проблем. Ці заходи включають:

розробку і впровадження сприятливих політичних умов (включаючи всебічну і узгоджену політику, інвестиції та інституційні рамки) для підтримки сімейних фермерських господарств на місцевому, національному та міжнародному рівнях;

підтримку сільської молоді та жінок через надання їм доступу до виробничих активів, природних ресурсів, інформації, освіти, ринків і участі в процесах розробки політики;

зміцнення сімейних фермерських організацій і їхніх можливостей генерувати знання і пов'язувати місцеві (традиційні) знання з новими рішеннями;

поліпшення засобів до існування сімейних фермерських господарств та підвищення їхньої стійкості до численних небезпек, надання їм доступу до основних соціальних і економічних послуг, а також сприяння і просування диверсифікації виробництва з метою зниження ризиків і збільшення економічної віддачі;

покращення стабільності сімейних фермерських господарств для стійких до зміни клімату продовольчих систем і доступу до них, відповідального управління та використання земельних, водних та інших природних ресурсів

Kurkul.com

За даними офіційної статистики, експорт української аграрної та харчової продукції за 8 місяців поточного року збільшився на $2,3 млрд, або на 24,5% порівняно з відповідним періодом 2016 року, і склав майже $11,5 млрд. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За зазначений період Україна в основному експортувала наступні групи товарів: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна з часткою 26,25% від загального агроекспорту, кукурудза – 20,34%, пшениця і суміш пшениці – 12,87%, м’ясо птиці – 2,29% та інші», - відмітила Ольга Трофімцева.

За її словами, у ТОП-5 ключових покупців української агропродукції за цей період увійшли Індія, куди було експортовано товарів на суму $1,3 млрд, Єгипет – $986,1 млн, Нідерланди – $762,8 млн, Іспанія – $ 731,6 млн, Китай – $ 631,8 млн.

«Країни ЄС займають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного експорту. При цьому, наш експорт до європейського ринку збільшився на 37,3%, або на $988 млн за звітній період, та становив $3,6 млрд», - зауважила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції частка Європейського Союзу складає 35,2%.

«Цікаво відмітити збільшення експорту до країн ЄС таких перероблених продуктів як рослинна олія, експорт якої збільшився на 19,7% та сягнув $1,01 млрд. Ми також спостерігаємо зростання щодо м’яса птиці та субпродуктів – $80,3 млн зі збільшенням на 80,7%, вартість експорту маргаринової продукції збільшилась у 8,4 разів до $21,8 млн», - відзначила Ольга Трофімцева та додала, що також значним попитом на європейському ринку користуються такі українські продукти, як вироби із зерна та хлібних злаків – $62,1 млн, продукти переробки овочів, плодів – $26,6 млн, соки – $24,4 млн та інші.

«Загалом, ці актуальні дані статистики дають нам можливість прогнозувати збільшення річної вартості українського експорту аграрної та харчової продукції на 15-20%», - резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Довідково:

Експорт української аграрної та харчової продукції становив $11,475 млрд. Ключові товари: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна – $3,01 млрд, кукурудза – $2,3 млрд, пшениця і суміш пшениці та жита – $1,5 млрд, соя – $622,7 млн, ячмінь – $432,6 млн, м'ясо та субпродукти домашньої птиці – $262,8 млн, цукор – $209,3 млн, олія соєва – $92,01 млн, хлібобулочні, кондитерські вироби – $86,8 млн, овочі бобові сушені – $82,3 млн та інші. Імпорт становив – $2,8 млрд, з ключовими товарами: насіння соняшника – понад $187 млн, риба морожена – $169,9 млн, тютюнова сировина, тютюнові відходи – $ 162,9 млн, олія пальмова – $98,2 млн та інші.

Прес-служба Мінагрополітики

Дослідження учених з Геттінгенського університету щодо годування птиці кормами з комах та мікроводоростей показали, що обидва джерела білка є відповідною стійкою альтернативою соєвому шроту.

Незважаючи на те, що вегетаріанські та вегетаріанські дієти стають все більш популярними у Західній Європі, у всьому світі зростає попит на продукти тваринного походження. Однак вирощування кормів для тварин часто супроводжується змінами землекористування, такими як вирубка лісів, і тому вчені шукають альтернативні види кормів.

Дослідницька група вивчила, вплив на курчат-бройлерів відгодівлі за допомогою кормів, основними джерелами білка яких були соєвий шрот, спіруліна або комахи.

Мясо курей, яких годують личинками личинок чорного солдата, за якістю таке ж як і мясо птахів, що вживали корми на основі шроту. Додавання до корму спіруліни робить забарвлення мяса більш інтенсивним, а смак – насиченішим.

Доктор Брайан Алтманн, провідний науковий співробітник Геттінгенського університету, сказав: «В цілому, обидва корми комахи та водорості) виявилися потенційними альтернативами соєвого шроту».

Meat-Inform