АЧС в Україні: новий випадок у Дніпропетровській області

Саудівська Аравія прагне виробляти 1,3 мільйона тонн курчат-бройлерів на рік, щоб забезпечити національну продовольчу безпеку та підвищити самозабезпеченість м'ясом птиці до 80%, а також створити можливості длястворення нових робочих місць, заявив Міністр довкілля, водних ресурсів та сільського господарства Королівства Саудівська Аравія Абдулрах -Фадлі.
Самозабезпеченість Саудівської Аравії м'ясом птиці зросла з 45% у 2016 році до 68% у 2022 році.

Інвестиції, необхідні для підвищення самозабезпеченості, оцінюються у 17 мільярдів саудівських ріалів (приблизно 5 мільярдів доларів) та будуть надані Фондом сільськогосподарського розвитку КСА.

poultryukraine

Заступник директора експортного відділу компанії SuperDrob, що є другим за обсягами виробником птиці в Польщі, Ян Вульфф говорить, що наразі підприємство користується перевагами експорту на китайський ринок, які з’явились зовсім недавно.

«Попит на м’ясо птиці в Китаї необмежений», – зазначив пан Вульфф в інтерв’ю для EuroMeat News.

«Настали золоті часи для виробників м’яса птиці», – заявив представник компанії SuperDrob, маючи на увазі зміну тенденцій щодо споживання м’яса, що спостерігається на різних ринках з кількох причин. Хоча на європейському ринку споживачі часто надають перевагу птиці завдяки її низькій калорійності, що робить її одним з компонентів здорового харчування, в Азії попит на птицю зростає через ситуацію з АЧС в регіоні та дефіцит свинини.

Така ситуація допомогла польським виробникам птиці, таким як SuperDrob, скористатися обома ринками, доставляючи грудне філе чи інші більш вартісні частини на європейські ринки, в той час як, наприклад, крила експортують до Китаю.

Meat-Inform

У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза, яку поставляють на ринок СНД. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Олександр Захарчук, передає УНН з посиланням на прес-службу Інституту аграрної економіки.

Зазначається, що обсяги поставок зерна кукурудзи на зарубіжні ринки за 2018 рік у вартісному вимірі становили 9,4 млн дол., а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 85%. Основними країнами-споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є країни СНД – Білорусь, Молдова, Грузія та Казахстан.

В той же час на зовнішніх ринках по відношенню до українського насіння зберігається цінова дискримінація. Зокрема, вітчизняна кукурудза йде на експорт по 2113 дол. за 1 тонну, тоді як імпортна закуповується по вдвічі вищій ціні у 3950 дол. Пшеницю Україна продає у 2,5 разу дешевше (450 дол. за 1 т), ніж купує, а ячмінь – у 1,8 рази дешевше (570 дол. за 1 т).

Забезпеченість вітчизняних аграріїв насінням українського походження є досить високою. Україна могла б щорічно експортувати близько 1,0 млн т насіння зернових культур для сівби.

"Задовольнивши внутрішню потребу в насінні і садивному матеріалі по всіх сільськогосподарських культурах, крім кукурудзи, соняшника та зернобобових, Україна має потенціал нарощування експорту цього виду агропродукції до 1,5 млрд дол.", - зазначив Захарчук.

Наразі ж за кордон щорічно поставляється насіння на суму лише від 10 до 20 млн дол. За 2018 рік продано лише 1799 т насіннєвої пшениці при потенціалі у 855,3 тис. т, а ячменю – 234 т з 576,5 тис. т.

Також обсяги зарубіжних поставок гречки до Південної Африки склали 93 т, тоді як Україна має можливість експортувати 24,5 тис. т насіння цієї сільгоспкультури.

Як повідомляв УНН, експорт зернових цього маркетингового року, за прогнозами Міністерства аграрної політики, складе 49 млн тонн.

Джерело: УНН

Сьогодні ми не можемо говорити про реформування молочної галузі без взаємодії виробника молока, переробника та рітейла.

Про це зазначив уповноважений президента з земельних питань Роман Лещенко під час.

Сьогодні надходить багато скарг на компанії, які працюють в галузі рітейлу. Монополія рітейлу призвела до націнки на групи товарів першої необхідності в середньому на 50−70%.

«Рітейл закладає збільшену ціну затрат на переробника, переробник в свою чергу знижує ціну і супровідні ризики для себе по відношенню до виробника молока. І в цій тріаді замкнутого циклу ми втрачаємо розум. Але тут більше питання до антимонопольного комітету, який дуже багато років закривав на це очі. Зараз це питання на контролі безпосередньо у президента. Політична воля для цього є», — наголосив Роман Лещенко.

Він зауважив, що модель регулювання і формування прозорої ціни потрібно брати на прикладі Польщі. Де всі гілки влади готові працювати з точки зору покращення середовища (виробник-переробник-рітейл).

milkua.info