19 жовтня 2017 вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №10 (86), жовтень 2017

Сукупний індекс витрат на виробництво с.-г. продукції за січень-квітень 2018 року склав 113,4% в порівнянні з відповідним періодом 2017 року.

Підвищилися витрати на виробництво продукції аграрного сектору:

продукція рослинництва на 12,2%

продукція тваринництва на 16,5%

За даними Держстату, індекс цін на матеріально-технічні ресурси промислового походження склав 113,9% до січня-квітня минулого року.

В порівянні з березнем — у квітні 2018 року витрати на виробництво аграрної продукції зросли на 2,3%.

Статистичні дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АРК, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей.

milkua.info

Вже в грудні будуть опубліковані концепти політики уряду з конкретними планами реалізації з чітко зафіксованими заходами і датами реалізації по всім цілям в аграрній політиці.

Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький в рамках ХІ Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні».

Наразі є дві цілі з програм уряду для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — земельна реформа та безпечність харчових продуктів.

«За три місяці були проведені аудит та інвентаризація існуючого стану справ. У цих двох напрямках інвентаризація показала, зокрема в земельній реформі, що дані, які озвучувались багато років поспіль, не відповідають реаліям. Було відомо, що в Україні 10,5 млн га державних земель, а наразі налічуємо 7 млн га», — говорить Тарас Висоцький.

Він додає, що фізично ці землі не зникли, але переведені в інші форми, приватизовані. Аналогічна ситуація з державними підприємствами: «Ми провели аудит і передали 493 підприємства з Мінагропроду в Мінекономрозвитку, і 40% з них — у стані припинення, залишилися одні назви. Ті, які не надають сервісні послуги, мають бути приватизовані через Prozzoro на відкритих майданчиках, і цей процес вже почнеться з 2020 року».

Тарас Висоцький відзначив, що в земельній реформі на часі ринок землі, децентралізація, дерегуляція, відкритість і прозорість геокадастру, а також створення сприятливих умов для інвестування і розвитку сільського господарства.

За його словами, принципи в усіх напрямках однакові — максимально спростити та активізувати законодавчу базу.

«Також законодавче оновлення обов'язкове, зараз на розгляді знаходиться вже понад 10 основоположних законів і ще більше 10, які виправляють помилки попередніх часів. Інституційне забезпечення перезавантаження проходить під брендом діджиталізації, адже тезис «Держава в смартфоні» актуальний в тому числі й для аграрного напрямку», — зазначає Тарас Висоцький.

Він наголосив, що всі цілі та напрацювання влади неможливо буде реалізувати на повну без взаємодії з агровиробниками.

AgroPortal.ua

Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.

Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.

«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»

— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine

Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.

За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.

Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.

«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.

За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)

Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.

Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.

«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.

За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.

agroportal.ua

Непрофільні активи держкомпаній будуть віддані у приватний сектор. Про це написав Олексій Гончарук, прем'єр-міністр, на своїй сторінці у Facebook.

«Продаж активів держкомпаній дозволить підвищити ефективність підприємств державного сектору. Зараз до таких активів належать конюшні, свиноферми та інші. Вони заважають компаніям працювати, не приносять прибутків і створюють передумови для корупції», — вважає прем'єр-міністр.

Пан Гончарук заявив, що Кабмін намагатиметься ліквідувати корупційні ризики цих підприємств.

«Якщо говорити про питання інвестицій та держзакупівель, то я доручив Мінекономіки завершити роботу і фіналізувати пропозиції щодо підготовки державних замовлень на підприємства. Також акцентував, що Фонд державного майна України має вибудовувати наші спроможності для залучення інвестицій шляхом продажу приватним інвесторам тих об'єктів, які є збитковими та нестратегічними для країни», — додав посадовець.

agravery.com