Україна: живець свиней надалі дорожчає

За даними Державної служби статистики, у січні–вересні 2017 року в Україну було ввезено агропродукції на $3,2 млрд. Імпорт агропродовольчої продукції за 9 місяців цього року збільшився порівняно з показниками відповідного періоду 2016 року на $0,2 млрд переважно за рахунок збільшення обсягів поставок з країн ЄС.

Про це розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомляє прес-служба НААН.

За його словами, Україна традиційно закуповує за кордоном рибу і ракоподібних, тютюнові вироби, плоди та горіхи, різні харчові продукти, насіння соняшнику, какао-продукти і шоколад, каву і чай, пальмову олію, залишки і відходи, а також етиловий спирт. На ці продукти припадає понад 55% вартості всього аграрного імпорту в країну.

«Імпорт агропродовольчої продукції Україною здійснюється переважно з країн ЄС. За січень–вересень 2017 року Україна закупила у цьому регіоні майже 50% всієї сільськогосподарської та харчової продукції — на $1581 млн», — зазначив Пугачов. 

Обсяги поставок агропродовольства з країн Азії за 9 місяців 2017 року склали $626 млн, з країн Латинської Америки — $282 млн, з країн Африки — $167 млн. Імпорт зі Сполучених Штатів Америки становив $145 млн.

«Найменші обсяги закупівель сільгосппродукції — з країн СНД. За січень–вересень 2017року вітчизняний імпорт з цього регіону склав $100 млн», — зауважив Пугачов.

Нагадаємо, Україна вже увійшла до топ–10 експортерів харчової продукції до ЄС, що робить її одним з гарантів харчової безпеки Євросоюзу.

www.poultryukraine.com

Державний контроль операторів ринку харчової продукції у 2019 році буде ризик-орієнтованим і здійснюватиметься без попереднього попередження суб'єктів перевірки.

Про це повідомила прес-служба Держпродспоживслужби.

«Заходи державного контролю у 2019 році здійснюватимуться без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю», — наголошується в повідомленні Держпродспоживслужби.

За даними відомства, у випадках, які становлять виняток, відомство повідомлятиме операторів за три робочих дні до перевірки.

Крім того, Держпродспоживслужба оприлюднила план перевірок на 2019 рік. Ознайомитися з документом можна на сайті відомства.

Вперше в Україні птахівники нашої країни 5 жовтня 2017 року вiдсвяткували Всесвітній День Яйця. Захід пройшов в Харкові, в рамках проведення Міжнародної агропромислової виставки AGROPORT East Kharkiv-2017 (5-7.10.17, Міжнародний аеропорт Харків).

Організаторами свята виступили ГМ «Міжрегіональний союз птахівників і кормовиробників України» і щомісячний журнал «Корми і Факти» за фінансової підтримки генерального спонсору - компанії ТОВ «Біофарм».

Історія свята «Всесвітній день яйця»

У багатьох країнах світу в другу п'ятницю жовтня відзначається Всесвітній День Яйця (World Egg Day) - свято всіх любителів яєць, омлетів, запіканок і страв з яєць. Нічого дивного в цьому немає. Яйця - самий універсальний продукт харчування, вони популярні в кулінарії всіх країн і культур, багато в чому завдяки тому, що їх вживання може бути найрізноманітнішим.

Історія свята така: у 1996 році на конференції у Відні Міжнародна яєчна комісія (International Egg Commission) оголосила, що святкувати всесвітнє «яєчне» свято будуть у другу п'ятницю жовтня. Комісія переконує, що існує не менше дюжини причин для святкування Дня Яйця, і багато країн, а особливо, виробники яєчної продукції, з готовністю відгукнулися на ідею відзначати свято яйця.

Як це було в Україні: ділова частина

Відзначати Всесвітній День Яйця для зручності гостей і учасників ми вирішили трохи раніше рекомендацій International Egg Commission, приурочивши до масштабної аграрної події осені - виставці AGROPORT East Kharkiv-2017. Відразу після офіційного відкриття форуму «відчинив двері» затишний конференц-зал №2, де і відбулася перша частина святкового дійства, в яке ми вдало вбудували ділову програму. Ростові ляльки - два яскравих ошатних півника - зустрічали гостей біля входу і створили чарівну атмосферу свята.

Відкрив офіційну частину глава ради директорів ГС МСПКУ Вадим Шиян, він розповів про нові можливості розвитку малих і середніх сільгосппідприємств в сучасних умовах господарювання. Ірина Трубнікова, фахівець з розвитку торгівлі Американської комерційної служби Посольства США в Україні, поінформувала учасників про діяльність служби в допомогу виробникам продукції птахівництва і тваринництва в Україні. Взагалі треба зазначити, що тема міжнародного співробітництва та просування українських птахівників на міжнародні ринки була піднята на нашому заході ще не раз, і в доповідях і в обговореннях зацікавлених фахівців вже за рамками ділової частини. Безумовно, це перспективний резерв розвитку підприємств, практично, «без кордонів». У Дайджесті, який був випущений спеціально «під захід», ви можете почитати про можливості експорту яєць і м'яса курей в Марокко, а також розгорнуту і важливу інформацію компанії "ASF group" - "Global Trade Food - Міжнародний торговий проект з пошуку і просуванню продукції від виробників курячого м'яса і яєць», де акцентується увага птахівників на відкритті перспективні можливості експортних поставок курятини і харчового яйця до країн регіону МЕНА, Оман, Бахрейн, Кувейт, Ємен, Ірак, Єгипет, Саудівську Аравію, Лівію, Джибуті, Марокко , Туніс, Алжир, Катар. Ці можливості стануть вашими реальними проектами у співпраці з нашим партнером - GLOBAL TRADE Food, куди ви завжди можете звернутися за допомогою та консультаціями.

Модератор і спікери від компаній-учасників заходу розповіли присутнім масу цікавої та корисної інформації не тільки щодо стану і перспектив галузі, про історію та традиції самого свята, а й про важливі для виробників продукції птахівництва речах - як оптимізувати годування яйценоских курей, які мультиензимні композиції ефективні для курячих раціонів, які комбікорми дозволяють отримати якісну і рентабельну продукцію, як зберегти хороше здоров'я стада, як діагностувати та лікувати захворювання птиці та ін.

Вставки між доповідями цікавих фактів про яйця і вікторина з призами від комбікормового заводу ТОВ «ФІДЛАЙФ», сприяли легкому святковому настрою аудиторії.

Неформальна частина свята

По завершенні ділової частини наші гості перемістилися в термінал «А», де на них чекали щедрі, різноманітні частування і дегустація ексклюзивної горілочки (у виробництві якої використовуються яйця) від генерального спонсору свята ТОВ «Біофарм». Напій порадував чудовим смаком і якістю. Свою продукцію для святкових столів надали також ТОВ "Птахофабрика" Просяне ", НВП ТОВ« Еко-Центр »(ТМ «Перепілкине») і ТОВ" Курганський бройлер". Все було дуже смачно! Приємна атмосфера неформального спілкування дозволила людям ближче познайомитися, обговорити загальні турботи і інтереси, домовитися про майбутню співпрацю.

Протягом усього вечора йшла концертна програма, про яку хочеться сказати особливо. Співаки Ян Костирко (лауреат пісенного конкурсу "Слов'янський базар", заслужений артист України, фіналіст ТВ-проекту "Голос країни"), Наталя Шкурко (лауреат пісенного конкурсу "Слов'янський базар", заслужена артистка України) і Юлія Лисичкина (переможець пісенного конкурсу "Червона рута 2015 ») викликали захоплення залу сильними і красивими голосами. Повітряні гімнасти з Дитячо-юнацької студії циркового мистецтва "Старий цирк" виконали захоплюючі номери на полотнах. Еквілібр-шоу Кіри Гарбуз, також солістки студії "Старий цирк" було відзначено захопленими оплесками гостей свята.

Особливу подяку висловлюємо ведучій концерту Олені Ніколайчук, яка модерувала і всю нашу ділову частину, за відмінно позитивний настрій і високий професіоналізм.

Висновок

Під час підготовки цього матеріалу ми отримали доручення від організаторів та генерального спонсорау ТОВ «Біофарм» висловити від всіх нас величезне спасибі всім учасникам свята, ми всі молодці! Свято відбулося, і ми впевнені, що тепер буде доброю традицією щорічно проводити його на гостинній харківській землі.

Але це ще не все!

В продовження святкування Всесвітнього Дня Яйця скоро буде встановлено рекорд України: приготування і дегустація гігантської козацької яєчні з продукції місцевих птахофабрик. Дійство пройде в рамках фестивалю «Kazan Fire Fest 2017» 14 жовтня 2017

Минулого року у світі виробили близько 61,4 млн т яловичини і телятини у перерахунку на забійну масу. Найбільшими виробниками м’яса великої рогатої худоби (ВРХ) були США, Бразилія, країни ЄС, КНР, Індія, Аргентина та Австралія. І хоча загальна пропозиція яловичини на світовому ринку нині переважає попит на 2 млн т, на деяких великих національних ринках — Китаю, США, ЄС — попит переважає внутрішнє виробництво. Не закриті потреби і у країнах Близького Сходу та Північної Африки.

Ці ринки становлять потенційний інтерес для українських виробників за умов стабілізації ситуації на внутрішньому ринку яловичини та значного нарощення її виробництва. А з погодженням усіх умов і дозволів на експорт цього виду м’яса галузь скотарства матиме додатковий стимул на відродження. Нещодавно Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Інспектори турецького мінсільгоспу залишилися задоволені результатами аудиту системи держконтролю за виробництвом яловичини в Україні, інспектуванням забійних підприємств, зацікавлених в експорті своєї продукції до Туреччини.

Внутрішні проблеми

У 1990‑х роках Україна входила до десятки країн — експортерів яловичини. Нині експортні можливості обмежені суттєвим зменшенням обсягів виробництва яловичини внаслідок тривалого скорочення чисельності поголів'я ВРХ. У І кварталі 2018 року Україна поставила мороженої яловичини на понад $16,1 млн, майже 70% придбали Казахстан, Азербайджан і Білорусь. Але покупці вимагають якісного продукту — охолодженого. Його експорт становив $8,3 млн, і майже весь товар придбала та ж Білорусь.

Вітчизняні виробники змушені заморожувати м’ясо, оскільки не в змозі одразу сформувати товарні партії необхідного обсягу. Основним виробником яловичини і телятини є селянські господарства населення. На їх частку припадає близько 74% усього її обсягу в забійній масі. Рівень рентабельності у більшості сільгосппідприємств характеризується вкрай низькими показниками окупності витрат і високим рівнем збитковості. Більшість експертів пояснюють традиційно низьку економічну ефективність виробництва яловичини досить тривалим терміном обігу капіталу в галузі.

У фермерському господарстві «Перлина Турії» м’ясним напрямом займаються кілька років. Мають певні успіхи: завдяки схрещенню волинської породи корови з лімузинською отримали красиве, більш вгодоване і менш хворобливе поголів'я, майже на третину збільшили приріст і поліпшили смак м’яса. Щороку близько 300 бичків догодовують до півтонни і 80% з них продають бізнесмену, який їх експортує до Єгипту. За словами власника «Перлини Турії» Володимира Яренчука, господарству зовсім не вигідно вирощувати бичків, швидше це соціальний проект, який забезпечує людей роботою. «Собівартість утримання поголів'я висока, закупівельна ціна низька, у результаті справа нерентабельна», — каже він. На думку фермера, Україна запізно отримала дозвіл на експорт яловичини до Туреччини, оскільки галузь практично знищена. Так, у Волинському краї, який раніше спеціалізувався на відгодівлі бичків, назбирається до 4000 голів, а потенціал — удесятеро більший.

Зростання собівартості виробництва продукції фахівці галузі пов’язують із неякісними кормами, удвічі більшими від нормативного значення затратами кормів на 1 т приросту живої маси, незадовільним матеріально‑технічним та ресурсним забезпеченням галузі. Крім того, середньодобові показники приросту худоби на вирощуванні та відгодівлі становлять близько 600 г, у той час як у країнах із високорозвинутою і конкурентоспроможною галуззю скотарства — понад 1000 г. Усе це позначається на рівні рентабельності виробництва яловичини.

Як результат — протягом останніх трьох років в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості підприємств, які займаються виробництвом тваринницької продукції. За два роки з дистанції зійшли 918 підприємств. На початок 2018‑го їх нараховувалося 5042. У той час як у європейських країнах із високим рівнем споживання м’яса утримують від 25% до 75% м’ясної худоби від загального поголів'я ВРХ, в Україні питома вага м’ясної худоби становить менше 5% від усього наявного поголів'я.

Вільна ніша

Зменшення кількості виробників з одного боку і нові експортні перспективи з іншого роблять галузь досить привабливою для інвестицій. За словами гендиректора компанії «Агропродсервіс» Івана Чайківського, за кордоном дуже великий попит на українську яловичину і лише нерозвиненість вітчизняного ринку яловичини заважає забезпечити стабільні постачання великих партій. Бізнесмен впевнений: галузь має значні перспективи, тому готовий у неї інвестувати. Цьогоріч м’ясне стадо компанії зросте з 1500 голів до 2500 голів, а до 2020‑го — до 5000 річного утримання. Господарство має власний забійний цех і більшість м’яса відправляє на експорт.

На думку Яренчука та Чайківського, для того щоб бізнес інвестував кошти у виробництво яловичини, необхідне стимулювання цього напряму з боку держави, встановлення чітких правил на даному ринку між всіма його учасниками. Чайківський називає кілька чинників, що заважають розвитку виробництва яловичини. Перший — це генетика, з якої можна вирощувати тварин. Другий — це інвестиція доволі довгих грошей у галузь. І щоб така інвестиція була вигідною, необхідно напрацьовувати та впроваджувати спеціальні програми з боку держави. Адже для отримання якісної яловичини потрібно завести якісну генетику, здійснити осіменіння корів та виростити тварин. Період від осіменіння до забою займає майже три роки. Це відносно довгі інвестиції при великих ризиках. Створення цільових програм може сприяти працевлаштуванню людей у селі, збільшенню дохідної частини до місцевих бюджетів, створенню продукту з доданою вартістю та виходу на світові ринки. У цій галузі найголовніші стабільність виробництва та державні гарантії для українських компаній, підкреслює гендиректор «Агропродсервісу». Якщо виробництво та поставка яловичини українськими компаніями матимуть стабільний та системний характер, то і світові ринки для них будуть відкриватися. У 2018 році держава відшкодовуватиме 30% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів. Загалом до державної програми підтримки тваринництва уже долучилися 15 банків, з яких 11 — комерційні.

Зі свого боку близько 20 виробників створили Асоціацію м’ясної галузі, аби відстоювати українського товаровиробника, шукати ринки для збуту готової продукції, розробляти програми для залучення та зацікавленості товаровиробників до виробництва та переробки м’яса для того, щоб максимально завантажувати потужності вітчизняних підприємств. А у перспективі стати впливовими гравцями на світовому ринку виробництва м’яса та м’ясопродуктів. За даними FAO, у 2017 році з України було експортовано 88 000 голів ВРХ живцем, виручка становила $33,5 млн. За підрахунками експертів FAO, якби минулого року країна експортувала яловичину замість ВРХ, то додатково отримала би щонайменше $2,7 млн, і це без урахування субпродуктів, які також мають свою вартість. За умови нарощування середньої ваги голови ВРХ в експорті до 550 кг додаткова виручка становила би понад $29 млн. Якби вітчизняні фермери не лише відгодували бичків до 550 кг, а ще й переробляли їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би додатково понад $34 млн.

landlord