"Всесвітній День Яйця" пройшов в Україні

14 липня 2022 року набрав чинності Закон України № 1977-IX, який вносить зміни до Закону України “Про публічні закупівлі” в частині вимог до ступеня локалізації виробництва (далі – “СЛ“). Повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації.

СЛ визначається як показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Відповідно до змін замовники можуть здійснювати закупівлю низки товарів, що належать до продукції переробної промисловості, або робіт чи послуг, які передбачають передачу таких товарів, виключно якщо СЛ дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10% у 2023 році - 15% у 2024 році - 20% у 2025 році - 25% у 2026 році - 30% у 2027 році - 35% з 2028 року до 2032 року — 40%.
За погодженням із Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку Кабінет Міністрів України може:

• змінити СЛ на наступний календарний рік до 5% у бік зменшення або до 10% у бік збільшення щодо окремого товару
• зменшити СЛ для проведення окремої закупівлі
• затвердити додатковий перелік товарів, до яких застосовуються вимоги щодо СЛ

СЛ визначається самостійно виробником товару та підтверджується Мінекономіки за наступною формулою: СЛ = (1 — (МВ + ІВ) / С) x 100%, де:

• СЛ — ступінь локалізації виробництва
• МВ — митна вартість складових, імпортованих виробником на митну територію України
• IВ — вартість (без ПДВ) імпортних складових, придбаних у резидентів України
• С — собівартість товару, що є предметом закупівлі.

Мінекономіки формує та оприлюднює на офіційному веб-сайті перелік товарів для закупівлі з підтвердженим СЛ, а також здійснює моніторинг дотримання вимог щодо СЛ внесених до такого переліку товарів.
Очікується, що для впровадження відповідних змін Кабінет Міністрів України ухвалить нормативно-правові акти, які регулюватимуть вищевказані процедури.
Вимоги щодо СЛ не застосовуються до закупівель, які підпадають під дію Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою. Як правило, при встановленні того, чи охоплюється закупівля положеннями міжнародного договору, враховуються країна виробника, походження товару, вартість закупівлі та інші критерії.
Крім того до завершення воєнного стану закупівлі здійснюються з урахуванням обмежень та виключень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану».

аgravery.com

За рік Україна збільшила експорт м'яса птиці на 17,5%. Про це свідчать дані аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB), передає УНН.

У минулому році українські птахівники поставили за кордон 328,9 тис. тонн продукту. У той же час, експорт свинини в 2018 році становив лише 1,7 тис. тонн, експорт яловичини - 41,7 тис. тонн. Вітчизняні виробники свинини просіли з експорту на 280%, яловичини - збільшили поставки на 17%.

Річний імпорт курятини також виріс, але не суттєво. В цілому в 2018 році в Україну завезли 130,5 тис. тонн м'яса птиці, що на 9,3% більше, ніж у 2017 році.

При цьому, імпорт свинини в Україну збільшився на 510%, імпорт яловичини - на 14,3%.

Також, у минулому році Україна суттєво наростила виробництво м'яса птиці - на 12,2% - до 1,140 млн тонн. Для порівняння, у 2018 році в Україні було вироблено 265,1 тис. тонн свинини і всього 70,8 тис. тонн яловичини. Річний приріст виробництва свинини сягнув 4,8%, яловичини - 1,9%.

Джерело: УНН

У Мінагрополітики були обговорені ключові напрями німецько-українського співробітництва в рамках залучення міжнародної технічної допомоги в аграрний сектор. Зокрема, йшлося про проекти, які впроваджуються Урядом Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини.

Зустріч відбулася за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети, Державного секретаря Мінагрополітики Владислава Андронова, радника Посольства ФРН в Україні з питань сільського господарства Германна Інтеманна, керівника проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькера Зассе.

«У фокусі Мінагрополітики на 2018 рік — підтримка фермерства і кооперації. В цьому питанні для нас важливим є успішний досвід інших країн, зокрема, Німеччини. Реалізація спільних проектів буде сприяти розвитку сільських територій, доступності новітніх технологій для малих та середніх фермерів, збільшенню виробництва органічної продукції», — зазначив Віктор Шеремета.

З 2016 року в Україні реалізується проект «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД). Серед його ключових тем — сільський розвиток, покращення аграрної освіти та науки, підвищення стандартів якості та безпечності продукції. Ще 4 проекти знаходяться на різних стадіях державної реєстрації.

На переконання учасників зустрічі, успішне реформування аграрного сектору неможливе без реформування управлінських органів.

«Наше завдання — перетворити Мінагрополітики на ефективний орган управління, який ініціює якісні та своєчасні рішення для реалізації обраних реформ. Сьогодні ми вже маємо два нових директорати — безпечності та якості харчової продукції, стратегічного планування та євроінтеграції. Цього року плануємо створити ще три — сільського розвитку, регулювання аграрних ринків, аграрної промисловості», — відмітив Владислав Андронов.

Сторони дійшли висновку, що аграрний сектор наразі є перспективним напрямом співпраці та погодились на продовженні активного діалогу і сприянні реалізації проектів.

Довідково:

Уряд Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини впроваджує в Україні проекти в аграрній галузі на суму близько 10 млн євро.

Прес-служба Мінагрополітики

Українська економіка у 2022 р. впаде як мінімум на 30%. Економічні показники залежать від того, наскільки затягнеться війна, коли відновиться логістика та експорт через порти.

Про це повідомив генеральний директор української інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала, пише Forbes.

«Сьогодні важливо, щоб держава зберегла макроекономічну стабільність. Поки що це виходить. Головне, щоб держава нам не заважала. Фінансова допомога нам не потрібна», — зазначає Томаш Фіала.

Він додав, що зниження податків — завжди правильна ідея, але це не змусить бізнес працювати під час війни. 

«Якщо бізнес почуватиметься безпечно, він працюватиме, а якщо ні — не буде навіть із низькими податками», — вважає Томаш Фіала.

«Наразі доходи бюджету впали більш ніж на 50%, а надходження від податків знизилися на 80%. Україна просить у міжнародних партнерів щомісяця $7 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету та витрати на війну. Цю суму не так просто отримати, але гадаю, нам це вдасться зробити».

На думку Томаша Фіали, після війни держава має впровадити базовий пакет економічних реформ. Серед першочергових завдань — максимально лібералізувати бачення бізнесу, ціноутворення, тарифи, ринок землі, запустити приватизацію, відновити логістику та експортні потоки.

«Важливо, щоб антикорупційні органи були незалежними і добре виконували свою функцію. Ми поступово будемо отримувати міжнародні гранти на відновлення країни. Якщо будуть корупційні ризики, то гроші можуть швидко скінчитися», — зауважує експерт.

За його словами, драйвером української економіки після війни може стати приплив зовнішнього фінансування через план Маршалла та євроінтеграцію.

«Коли інвестори зрозуміють, що Україна — майбутній член Євросоюзу, і процес євроінтеграції запущено, то інвестори почнуть масово вкладати гроші, а люди — повертатися до країни», — резюмував Томаш Фіала.

AgroPortal.ua