«Наростили»: в Україні побільшало свиней

В українському агробізнесі зростає інтерес до розвитку тваринництва, зокрема, серед великих аграрних компаній. Це пов’язано з тим, що галузь дає змогу продукувати додану вартість.

Про стан агросектора в Україні розповів Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) та засновник Фонду SAVEUA на конференції «Боротьба за існування українського тваринництва» в рамках провідної виставки тваринництва EuroTier 2022 у німецькому місті Ганновер.

«На сьогодні в Україні більш-менш виживають фермери, які мають підрозділ тваринництва. Війна всім довела, наскільки важливо виробляти продукцію з доданою вартістю. Таку змогу дає тваринництво, про це почали замислюватися вже і великі аграрні компанії», — зазначив очільник ВАР.

Щодо молочної галузі, то в Україні вже розроблена Дорожня карта, яка погоджена з учасниками ринка, Мінагрополітики та Президентом України, і це важливий крок уперед.

«Я прогнозую, що відродження українського тваринництва після війни буде надзвичайно бурхливим. Але нам потрібні європейські та американські технології переробки, а також розуміння, хто буде нашими партнерами. Україна активізує експорт молочної продукції, але немає жодного заводу, який би міг переробляти більше тисячі тонн молока. За цим майбутнє, і в нас шикарні молочні ферми. Вважаю, що українські молочні ферми сьогодні є найефективнішими у Європі, проте їм бракує ефективної переробки», — додав Андрій Дикун.

uacouncil.org

У 2019 році Україна відправила на експорт 30,9 тис. тонн живої великої рогатої худоби. Це на 41% більше за результат 2018 року.

Про це свідчать дані митної статистики Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті експорт живої ВРХ торік склав $ 54,3 млн — на 38% перевищив показник за 2018 рік.

Головними покупцями вітчизняної живої ВРХ протягом 2019 року були Ліван (37,8%), Узбекистан (18,4%), Азербайджан (14,8%).

Імпорт живої ВРХ на порядок менше. Але торік він зріс на 50% — до 1,7 тис. тонн. У грошовому еквіваленті — на 47,6% — до $ 7,4 млн.

Переважно живу ВРХ Україна купувала в Чехії (51,3%), Данії (38%) та Польщі (8%).

Нагадаємо, нещодавно компанія Dairy Global Experts здійснила чергову поставку нетелей з України до Узбекистану.

agrotimes.ua

Україна виходить на рекордний рівень експорту зернових в 2016/2017 маркетинговому році з обсягом понад 44,3 млн тонн. Це результат роботи як виробників, фермерів, так і трейдерів, які незважаючи на всі проблеми з логістикою минулого року, доставили зерно кінцевим покупцям. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева під час відкриття міжнародної конференції Grain Ukraine 2017 в Одесі.

«Важливим є конструктивний діалог між міністерством та всіма учасниками ринку щодо таких критичних питань як збереження якості зерна. Необхідно й надалі підтримувати репутацію і своєї компанії, і держави, як надійного постачальника якісного зерна нашим покупцям», - наголосила заступник Міністра.

Також Ольга Трофімцева звернула вашу увагу на ті процеси і зміни, які відбуваються в агросекторі України, і закликала ставати інтегрованою частиною цих процесів - націлюватися на диверсифікацію бізнесу та інвестування в первинну переробку продукції.

Окрім того, було зазначено, що міністерство не очікує в поточному році рекордних врожаїв зернових через складні погодні умови протягом весни та на початку літа. При цьому остаточні прогнози щодо обсягів виробництва зернових робити зарано. Але навіть при незначному зменшенні врожаїв основних зернових культур очікуються активні експортні постачання та повна забезпеченість потреб внутрішнього ринку.

Також заступник Міністра підкреслила, що вузьким місцем експорту зернових залишається інфраструктура та логістика. Тому в цьому питанні є зацікавленість у спільних проектах державно-приватного партнерства задля вирішення існуючих проблем та розбудови сучасних логістичних хабів і кластерів в Україні.

Прес-служба Мінагрополітики

Нові зобов'язання через зміни клімату, недавно оголошені урядом Великобританії, припускають потенційне скорочення викидів на 78% до 2035 року.

Заходи, передбачені для досягнення цієї мети, включають: поширення електромобілів і низьковуглецевого опалення; і скорочення споживання м'яса і молочних продуктів.

Комітет з питань зміни клімату заявляє, що споживання м'яса має бути скорочено на третину. Цей державний орган, що не залежить від будь-якого міністерства, рекомендує скоротити споживання на 9% до 2025 року, на 20% до 2030 року і на 35% до 2050 року.

Хоча сільськогосподарський сектор вітав нові заходи по боротьбі зі зміною клімату, деякі групи не згодні з пропозицією щодо споживання м'яса. Благодійна організація Sustainable Food Trust, яка виступає за стійкі продовольчі системи, вважає, що скорочення споживання м'яса «не є правильним рішенням». Що потрібно зробити, так це купувати місцеве британське м'ясо, яке виробляється екологічно раціонально і відповідає суворим вимогам захисту тварин. Організація вказує на те, що худоба, що живиться травою, в чергуванні з зерновими культурами, є частиною вирішення проблеми зміни клімату, оскільки випас худоби сприяє оздоровленню ґрунту і зв'язування вуглецю. Тому логічно, що раціональне споживання м'яса є ключовою частиною планування скорочення викидів.

ptichki.net