Украинский торговый дом открылся в Африке

26-июля-2018

Проект украинского Торгового дома в Африке Global Ukrainian Distribution, Investment & Trading (G.U.D.I.T.) официально запущен.

Об этом сообщил основатель Global Ukrainian Distribution, Investment and Trading Артем Гудков на своей странице в Facebook.

«После длительного изучения региона наш выбор остановился на Объединенной Республике Танзания. Именно эта страна в ее нынешнем экономическом состоянии, с учетом всех внутригосударственных преобразований, является одной из наиболее комфортных стран для реализации механизма работы торгового дома», — отметил он.

По словам Гудкова, целью проекта является предоставление возможности украинскому малому и среднему бизнесу выйти и закрепиться на рынках стран Субсахарской Африки.

«Мы хотим построить гармоничный симбиоз украинского и африканского бизнесов. Торговля — это стартовый этап, необходимый для преодоления стереотипов украинских предпринимателей относительно работы в Африке. Мы ориентируемся в большей степени на переработку, производство, строительство, крупные инфраструктурные и энергетические проекты», — сказал он.

Отмечается, что G.U.D.I.T. — платформа, которая позволит украинским частным и государственным компаниям презентовать свои товары и сервисы для африканцев, и, в свою очередь, африканскому бизнесу презентовать свои инвестиционные и торговые возможности.

«Впереди огромное количество работы: получение разрешительных и импортных документов, проведение сертификации продукции и прочие технические нюансы. В ближайшее время мы постараемся более подробно рассказать о возможностях проекта. Но уже сейчас на сайте есть форма участника проекта, заявку в которой может оставить любая украинская компания. Заранее просим набраться терпения. Мы свяжемся с каждой компанией, заполнившей форму», — подытожил Гудков.

milkua.info

Читайте также:
Проведення торгів природним газом на ліцензованих біржах
18-окт-2022

1 жовтня вступив в дію Закон України від 20.09.2022 № 2606-ІХ, яким було змінено підхід  до бази оподаткування видобутого природного газу в Україні. 

Тепер, одним з індикативів для визначення бази ренти для видобутого газу є середня ціна газу, яка склалася за результатами торгів на ліцензованих біржах в Україні. Таким чином, база ренти для природного газу буде максимально прирівняна до вартості газу в Україні, раніше база ренти була прив’язана до вартості газу в Європі, яка була вищою ніж фактична вартість газу в Україні.

В Україні торги природним газом можуть проводитися на трьох біржах, які мають відповідні ліцензії регулятора (Українська міжбанківська валютна біржа, Українська універсальна біржа, Українська енергетична біржа).  

Для розуміння питання необхідності відновлення біржових торгів та подальшого формування цінового індикативу вартості газу просимо у термін до 18 год. 18.10.2022 надати інформацію щодо підприємств, які готові розпочати купувати газ на біржах, заповнивши форму за посиланням: forms.gle/HFEY3fezpMvQdryRA

Узнать подробнее
Правительство готовит пилотные проекты по запуску рынка земли в шести регионах
21-нояб-2019

Нет сомнений, что закон об обороте земли до конца года будет принят в целом. Об этом заявил заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства в Украине Тарас Высоцкий во время выступления на ежегодном форуме агробизнеса «Дальнейшая интеграция Украины в мировую агропродовольственную цепь».

По его словам, параллельно с подготовкой закона о свободном земельном рынке в Украине ко второму чтению готовится ряд других важных инструментов. Так с 1 декабря запускается пилотный проект в 6 регионах Украины по формированию фермерского реестра или реестра агропроизводителей.

«В реестре будут фиксироваться объемы обрабатываемой земли, правовое, финансовое положение компании. Кроме того, подготовлено соответствующее постановление о компенсации процентных ставок для по кредитам на приобретение земли. Также создается фонд гарантирования инвестиций с уставным капиталом 240 млн грн на год. Эти инструменты помогут до конца года сформировать четкие и понятные правила игры на рынке», — заявил Высоцкий.

agravery.com

Узнать подробнее
На четверть сократилось производство мяса индеек в Украине
01-мар-2021

В течение первого месяца 2021 объемы производства мяса индеек в Украине составили 1,7 тыс. тонн, сообщает издание AgroTimes со ссылкой на данные Государственной службы статистики. Таким образом, в январе отечественные производители изготовили на 24,2% меньше индюшатины, чем в январе прошлого года.

В Украине также производят халяльное мясо индейки. Это в будущем может способствовать развитию экспорта в мусульманские страны. Так, в конце прошлого года сертификат «Халяль» получила компания из Черновицкой области «УПГ-Инвест», которая продает индюшатину под ТМ «Сяйвир».

В Евросоюзе мясо индейки более популярно. ЕС занимает третье место в мире по объемам производства мяса птицы. В прошлом году страны блока изготовили более чем 13,6 млн тонн этого продукта. Если говорить о структуре производства, то 82% мяса птицы, производится в ЕС - это курятина. На втором месте индейка - 14%. Остальные - утка и другая птица.

Meat-Inform

 

Узнать подробнее
Для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни необхідно збільшувати зрошувані землі
25-апр-2022

Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація — зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні — 3,3 млн гектарів», — йдеться в повідомленні.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95% та 85% відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

«Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році», — додають у міністерстві.

Однак, необхідно усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, основні з яких:

  • брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;
  • відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;
  • висока вартість послуг із подачі води на полив;
  • небажання аграріїв займатися поливом.

«І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2−3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз. Ми вже маємо довоєнну програму щодо відновлення меліорації в Україні, яка була розрахована на виконання в мирний час — це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України „Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації“. Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об'єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем», — переконують у Мінагрополітики.

Але сучасні реалії вимагають нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель. Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні — водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об'єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:

  • необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи — до 1,2 млн га, осушувальні — до 2,8 млн га);
  • визначити першочерговість відновлення об'єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
  • орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
  • переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
  • надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об'єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
  • надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 — 1 млрд грн);
  • створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

«Це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів», — підкреслюють експерти.

Такі заходи дадуть можливість:

  • додатково залучити до зрошення 1−1,2 млн га;
  • відновити водорегулювання в зоні осушення на мільйон гектарів;
  • збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тонн/рік, технічних культур на 3,5 млн тонн/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11 млн т/рік.

«Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135 млрд грн/рік. І основне — створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації. Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах», — підсумували у Мінагрополітики.

agravery.com

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок