Украина с начала года увеличила импорт курятины на 46,7%

За январь-октябрь 2019 г. Украина экспортировала 31,31 тыс. т говядины на сумму $ 94,4 млн.

Об этом свидетельствуют данные ГФС.

Этот показатель в 36 раз больше импорта за 10 месяцев 2018 г. (867 т на $3,86 млн).

В частности, Украина экспортировала 13,6 тыс. т свежего или охлажденного мяса КРС на $38 млн. При этом, месяцем ранее в тройку лидеров импортеров украинской говядины входила ОАЭ. Основными импортерами мяса КРС в январе-октябре были:

Беларусь — 10 тыс. т на $ 29,02 млн;

Турция — 3 тыс. т на $ 8,71 млн;

Азербайджан — 58 т на $ 167 тыс.;

Другие — 37 т на $ 106 тыс.

За 10 месяцев 2019 г. Украина поставила 18,5 тыс. т замороженного мяса КРС на $ 55,96 млн.

Основные поставки были осуществлены в:

Казахстан — 6,71 тыс. т на $ 20,7 млн;

Азербайджан — 3,82 тыс. т на $ 11,78 млн;

Беларусь — 3,73 тыс. т на $ 11,49 млн;

Другие — 3,89 тыс. т на $ 11,98 млн.

milkua.info

Украинские производители в 2018 году экспортировали 15,7 тыс. т говядины свежей или охлажденной на $ 45,4 млн.

Об этом говорится в сообщении аналитического отдела Совета по вопросам экспорта продовольствия(UFEB).

Как отмечается, на экспортном рынке говядины свежей или охлажденной преобладает малый бизнес. Доля его поставок в 2018 году составила 65%. На крупные компании приходилось 19,6% всего экспорта; на средний бизнес — 15,4%.

Лидером по экспорту свежей говядины стал «Агро-Продукт» (31% от объема поставок), с большим отрывом за ним идет «Газагропром» (10,3%), третий — «Торнадо-Запад» (8,9%).

Главными рынками сбыта были: Беларусь (88,5%) и Турция (11,1%).

Замороженной говядины в 2018 году было отгружено в размере 25,9 тыс. т, общей стоимостью $ 79,4 млн.

На экспортном рынке говядины мороженой также доминирует малый бизнес с долей 52,4%, средний — 26%, большой — 19%.

Лидером экспорта замороженной говядины стало «Лубнымясо» (10,8%), второй — «Рачинмясопром» (9,1%), третьи — «Агро-Продукт» и «Прилуцкий мясокомбинат-Агропереработка (по 6 6%).

Топ-странами импортерами замороженной говядины в 2018 году стали Азербайджан (26,4%), Казахстан (25,5%) и Беларусь (18,4%).

Европейское агентство качества продуктов питания (EFSA) не смогло сделать заключение о безопасности кормового материала, полученного посредством ферментизации субпродуктов получения лизина и генетически модифицированной бактерии вида Escherichia coli, отмечается в недавно опубликованном релизе регулятора.

Продукт, который на сегодняшний день выпускается лишь одной компанией в Европейском Союзе, согласно описанию предназначен для использования в комбикормах для свиней, жвачных животных, а также лососевых видов рыб. Производитель подал заявку на регистрацию продукта, который он описывает, как высушенную, мертвую биомассу бактерий, произведенную посредством ферментизации Escherichia coli.

Предполагается, что биомасса может заменить до 7% прочих компонентов комбикорма для свиней, 13% для лососевых или же 20% рыбокостной муки в рационах, где на ее долю приходится 65% общей массы комбикорма. Для жвачных животных максимально допустимый уровень составляет 7,3%.

В рамках исследования безопасности продукта эксперты EFSA столкнулись с рядом необъяснимых явлений. В частности, при добавлении продукта в комбикорм у молочных коров наблюдались непонятные изменения в коагуляции крови, а у свиней наблюдался рост массы печени, что также имело неясную природу.

По материалам Feed Navigator

Молочна галузь переживає складні часи. До проблем мирного часу додалися проблеми, пов'язані з ракетними обстрілами та пошкодженням енергетичної інфраструктури. СМПУ не втомлюється нагадувати посадовцям та енергетикам про особливу чутливість молочної галузі до відключень. Адже наші заводи переробляють молоко, швидкопсувний продукт, і тому будь-яка перерва в електроживленні призводить до великих втрат і тягне за собою відмову приймання молочної сировини. А це означає, що виникає загроза продовольчій безпеці. Про це у телеграм-каналі UA-82.5 розповідає Арсен Дідур, виконавчий директор СМПУ.

Молочні компанії шукають вихід і готові самостійно купувати електрогенератори. Але у випадку молокозаводів мова йде про потужні генераторні установки. Це дуже дорого навіть для успішних підприємств. Тому СМПУ звернулася до уряду з проханням звільнити операції з ввезення цих установок в Україну від стягнення ПДВ. Це б полегшило фінансове навантаження переробників, які змушені самі турбуватися про безперебійну роботу своїх підприємств і знаходити кошти на забезпечення виробництва електроенергією. Поки що конкретних задокументованих рішень з цього питання, підтверджених законодавчо, немає.

Переробників турбують і ціни на сировину. Вони підвищуються, у той час як в ЄС почалося їх зниження. Таким чином зникає цінова перевага українських експортерів молочної продукції, яка протрималася деякий час і дала можливість нашій молочній галузі витримати економічний тиск, не згортати виробництво і зберегти поголів'я. Ситуація зараз розвивається так, що нашому внутрішньому ринку знову загрожує засилля імпорту, що змусить вітчизняні заводи скорочувати виробництво, яке і так скоротилося через падіння споживчого попиту внаслідок масової міграції та падіння купівельної спроможності наших громадян.

Відчуваючи постійний дефіцит обігових коштів, переробні підприємства не можуть скористатися кредитами. Розрекламована схема «5−7-9%» не працює.

Гострою залишається і проблема неплатежів торговельних мереж молочним компаніям-постачальникам. Численні засідання та наради, що деякий час активно проводилися відповідними комітетами ВР та Мінекономіки, фактично, не дали реального результату. Під різними приводами пропозиція СМПУ навести лад у цій справі шляхом законодавчого врегулювання постійно відхиляється. Максимум чого вдалося добитися за місяці дебатів різного рівня — це пропозиція урядовців мережам і компаніям-постачальникам підписати Меморандум про «джентльменське» дотримання правил. При цьому нехтуються напрацьовані європейські практики і зобов'язання України щодо гармонізації нашого законодавства з законодавством ЄС.

Не можна робити вигляд, що проблем немає. Вони є, і їх потрібно вирішувати. СМПУ буде продовжувати докладати зусиль, щоб проблеми таки вирішувалися, щоб саме результат вирішення проблем, а не кількість проведених нарад, був показником роботи нашого уряду і депутатів.