Секреты жевания жвачки

Во время Глобального Форума по продовольствию и сельскому хозяйству в Берлине в рамках Международной зеленой недели были обсуждены вопросы темы: «Будущее животноводства — устойчивое, ответственное, эффективное».

Об этом сообщил первый заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины Максим Мартынюк на своей странице в Facebook.

Напомним, что правительство и Минагро решили, как «распилить» 6,3 млрд грн для АПК.

По словам первого заместителя, тема животноводства чрезвычайно важна и болезненна для Украины, которая сейчас стоит в начале долгого и сложного пути перезапуска этой некогда мощной отрасли.

Мартынюк отметил, что в области животноводства есть три одинаково важных составляющих на глобальном и национальном уровнях:

социальная (эта отрасль обеспечивает работой более 1,3 млрд людей по всему миру. 97% из которых проживают в развивающихся странах);
экономическая (объем глобальной торговли молочными продуктами в 2017 году составил 71,8 млн тонн эквивалента молока, мясом — 32 млн тонн);
экологическая (животноводство генерирует самые большие выбросы метана).

«Все они учитываются украинским правительством при обеспечении системной целевой поддержки животноводческой отрасли, на которую в госбюджете на 2018 год заложено беспрецедентные 4 млрд гривен. За счет предоставления игрокам рынка доступного ресурса в различных форматах мы рассчитываем выйти на уверенные показатели роста как поголовья, так и объемов производства молочной и мясной продукции», — рассказал первый заместитель.

И добавил, что в целом такие международные мероприятия — полезные, хотя и довольно напряженные, вследствие жестких лимитов времени и плотности встреч, возможность получить информацию о последних трендах глобального продовольственного рынка.

«Также замечу, что украинское сельское хозяйство настолько значительная составляющая аграрной составляющей мировой экономики, что мы не только находимся под влиянием общемировых тенденций, но и во многом формируем их сами», — подытожил Максим Мартынюк.

milkua.info

Открытие нового гена, ответственного за транспортировку и распределение сахара, белка и прочих ключевых питательных веществ в растениях, позволит поднять урожайность основных сельскохозяйственных культур до небывалых высот. Новый ген, который еще не получил официального названия, был открыт группой ученых из Университета Кембриджа в Великобритании и Университета Бордо во Франции.

 Отмечается, что этот ген отвечает за формирование крошечных питательных транспортных каналов между клетками растений, которые называются плазмодесмами.

 Эти наноразмерные каналы проходят вдоль барьера клеточной стенки, связывают клетки растений и переносят необходимые им вещества. По мнению авторов исследования, некоторые из этих плазмодесм имеют то, что называется модифицированный цитоплазматический рукав, который позволяет им переносить питательные вещества с большей скоростью.

 Потенциально, ген можно изменить таким образом, чтобы “модифицированный цитоплазматический рукав” имели все плазмодесмы. Это может существенно увеличить скорость роста и урожайность сельскохозяйственных культур.

 По материалам AllAboutFeed

По результатам семи месяцев работы предыдущей оценочной миссии ЕС в Минэкономики представлены заключительный отчет о готовности инфраструктуры качества Украины к заключению Соглашения АСАА, так называемого «промышленного безвиза».

Об этом говорится на сайте Минэкономразвития.

Мероприятие состоялось 5 мая под председательством заместителя Министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины — торгового представителя Украины Тараса Качки и при участии экспертов предыдущей оценочной миссии ЕС, представителей Европейской Комиссии и Представительства Европейского Союза в Украине.

«Экспертная рабочая группа провела, в общем, 18 онлайн заседаний, по результатам которых предоставлен ряд рекомендаций. Речь идет о необходимости расширения перечня документов ЕС для оценки с целью заключения Соглашения ACAA, новый формат таблиц соответствия законодательства Украины актам законодательства ЕС и усовершенствование переводов. Вместе с тем, европейские эксперты отметили, что за последние 10 лет Украина достигла значительных результатов во внедрении актов законодательства ЕС в приоритетных секторах», — прокомментировал Тарас Качка.

В частности, оценочная работа велась в направлении соответствия горизонтального и вертикального законодательства Украины по вопросам технического регулирования, стандартизации, метрологии, оценки соответствия, аккредитации, рыночного надзора и защиты прав потребителей актам законодательства ЕС.

Европейская сторона, в свою очередь, отметила конструктивный и высокопрофессиональный диалог с украинскими специалистами, который начался в октябре 2020 года в рамках работы предыдущей оценочной миссии ЕС. Также была отмечена важность реализации проектов технической помощи в развитии инфраструктуры качества Украины. В ближайшее время состоятся дополнительные встречи относительно дальнейших шагов по привлечению технической помощи.

По результатам сегодняшней встречи от европейской стороны ожидается официальное завершение работы предыдущей оценочной миссии ЕС. Следующим шагом будет начало работы по получению мандата на проведение переговоров по заключению Соглашения АСАА.

Справка: Соглашение об ассоциации между Украиной и ЕС предусматривает создание «промышленного безвизова», то есть продукция, произведенная в Украине и охвачена Соглашением АСАА, соответствующим образом будет маркироваться, а соответствующие сертификаты на такую ​​продукцию будут признаваться в странах Европейского Союза без дополнительных испытаний.

Первыми приоритетными секторами промышленной продукции для «промышленного безвизова» определено: низковольтное электрооборудование, электромагнитная совместимость оборудования, машины.

Україна вже почала жнивувати. Першими в поле вийшли аграрії Одеської та Миколаївської областей на збір ранніх зернових. Коли в країні розпочнеться масовий збір урожаю-2022, катастрофічно постане питання його зберігання. Тож аграрії шукають альтернативні шляхи та вивчають нові технології консервування зерна.

В той час як світ чекає на український експорт, Україна намагається усунути логістичний колапс. У транспортному відомстві, яке під час війни намагається вивезти максимальний обсяг експорту, порахували, що таку кількість зернових неможливо вивезти.

«Через порти (Рені, Ізмаїл, Кілія) можна вивезти 600-800 тис. т зернових на місяць. Ще 1,5 млн т — перевезення «Укрзалізницею» та 700 тис. т — автотранспортом. У кращому випадку при максимальному задіянні всіх варіантів зможемо експортувати до 3 млн т щомісяця. При цьому нагадаю, що до війни ми щомісяця експортували 5-7 млн т через морські порти. Тож за таких темпів ми не зможемо вивезти наявний урожай», -  Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

За прогнозами, цього року Україна збере близько 65 млн т збіжжя, при цьому залишається невивезеним ще близько 20 млн т минулорічного врожаю. При цьому загальні потужності складського збереження розраховані на 57 млн т, з яких частина втрачена в результаті обстрілів чи окупації. 

Вартість зберігання зросла з 3 до 5 $/т

У Групі АГРОТРЕЙД наразі намагаються продати та експортувати якомога більше зерна, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Але розуміють, що проблему українського експорту без портів не вирішити.

«Ціна зерна падає, а вартість логістики зростає. В цій ситуації за все заплатить український фермер — тим, у кого немає запасу міцності, експорт нового врожаю принесе суттєві проблеми», - Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД.

Щодо зберігання зерна, то в компанії переконані, що на даний час один із найбільш реальних і доступних способів збереження отриманого врожаю — полімерні рукави. В них можна зберігати майже всі зернові культури: кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, соняшник та інші.

«Вартість зберігання 1 т зерна в середньому стартує від $3. Якщо воно буде зберігатись у рукаві чотири місяці, то відповідно витрати при використанні даної технології становитимуть $0,75. При цьому зерно в таких біг-бегах може перебувати до пів року», - Сергій Макаренко, керівник відділу реалізації насіння Групи АГРОТРЕЙД.

Сергій Макаренко відзначає, що серед переваг такого типу зберігання зерна — мінімізація витрат, незалежність від умов роботи елеваторів, а також збереження показників зерна з погляду чистоти, вологи та інших якісних показників.

Тимчасове рішення, але не для всіх

В «Баришівській зерновій компанії» вже закупили рукави, і цього року планують 50-60 тис. т кукурудзи — третину від очікуваного врожаю — зберігати саме за такою технологією. Вона має певні обмеження, і з 6 елеваторів компанії для закладання рукавів придатний лише один.

«Раджу сільгоспвиробникам закупити рукави, незважаючи на те, що ця технологія зберігання подорожчала під час війни з 3 до 5 $/т, і самі рукави зросли в ціні на 50-60%. Це може бути тимчасовим рішенням, але знов-таки не для всіх. Не кожен елеватор має поруч поле, не кожне поле можна використовувати під цю технологію», - Таір Мусаєв, комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія».

Таір Мусаєв деталізує, що використовувати технологію зберігання зерна в рукавах можна на елеваторах, де поруч є велике поле. В інших випадках — потрібна додаткова перевалка та навантажувачі. 

Також тут велику роль відіграє погодний фактор: щоб закласти рукав чи його розпакувати, потрібен або мороз, або суха погода.

Вимоги до технології зберігання зерна в рукаві

Можна укладати рукава в полі після попереднього доопрацювання необхідних ділянок і навіть просто на стерні після збирання озимої пшениці.

Під мішком не має бути гострих предметів або гілок, які можуть пошкодити цілісність конструкції. 

Площа під рукавом має бути рівною, щоб не збиралася дощова або тала вода.

Якщо підприємство не має власного парку завантажувально-розвантажувальної техніки, її завжди можна взяти в оренду.

За наявності техніки та майданчика старт процесу укладання займає близько пів години.

В компанії «Епіцентр Агро» вже 5 років для зберігання зерна використовують силобеги, поступово впроваджуючи їх у кожному кластері та знайомлячи працівників із цією технологією. Агрохолдинг наразі забезпечений усією необхідною технікою та має досвід щодо температурного режиму та часу зберігання.

«Після завершення посівної ми відразу включилися у вирішення питання розміщення нового врожаю, оскільки навіть маючи власні потужності зі зберігання 1,5 млн т, розуміємо, що в нас не вивезено 600 тис. т, а зберемо ще 1 млн т. Тож цього року плануємо 300 тис. т закладати в силобеги. Будемо закладати на зберігання кукурудзу і, можливо, соняшник», - Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»

За словами Світлани Нікітюк, у березні «Епіцентр Агро» розпочав будівництво «з нуля» двох елеваторів та запустив один елеватор після реконструкції.

«Попри те, що ми розуміємо, що війна — це в тому числі й економічна криза, але це ще й можливості. Пішли свідомо на ці ризики. Будуємо, розуміємо, що війна закінчиться, а ми вже будемо запускати елеватори і мати додаткові ємності для зберігання, додаткові робочі місця та підтримку економіки податками», — зазначає Світлана Нікітюк.

Інші учасники ринку поки не вбачають можливості будівництва нових елеваторів. Зокрема, Таір Мусаєв зазначив, що окрім часу, потрібного для будівництва, зросла й вартість металу, відсутні необхідні складові, які потрібно буде завозити в Україну і платити за це у валюті.

AgroPortal.ua