Саудовская Аравия разрешила ввоз КРС из Украины

Абсолютно всі фермерські господарства України постраждали через війну, особливо ті, які знаходяться в регіонах, де проходили чи проходять бойові дії.

У довоєнні роки виробництво молока в Україні щорічно зменшувалось. В останні 5 років (з 2017 року) цей спад становив 2−6% щороку. Зумовлювалось це насамперед скороченням поголів'я, динаміка спаду якого була глибшою і становила 6−11% щорічно. Виробники сирого молока позитивно впливали на статистику шляхом підвищення продуктивності надоїв, що відбувалось переважно на молочнотоварних фермах, пише пресслужба проєкту «Сімейні молочні ферми».

З 24 лютого кожного дня з’являються численні новини про руйнування підприємств, населення, в тому числі й ферм.

Що ж насправді відбувається на молочному ринку?

Згідно з аналітикою Асоціації виробників молока, до кінця року загальна чисельність промислового поголів'я скоротиться з 423,7 тис. до 394,2 тис. голів (-7,4%). І це тільки за умови, що радіус просування ворога залишиться незмінним. За попередніми прогнозами, виробництво промислового молока у 2022 році може скоротитися на 19,5% — з 2,75 млн тонн до 2,21 млн. Проте показники падіння можуть бути значно вищими, адже продуктивність корів уже зараз знизилася на 15−70%, залежно від регіону.

Сьогодні від війни найбільше постраждали 10 областей. Саме там було сконцентровано 43,2% всього промислового поголів'я та 42,3% валу молока. Найбільшу частку молока давали — Чернігівська (8,9% всього промислового молока), Харківська (8,9%), Київська (8,2%), Сумська (5,9%) та Житомирська (4,3%) області.

Але яка загальна картина? Адже промисловий сектор — це лише 32% усього молока в країні… до війни.

Аналітики проєкту «Сімейні молочні ферми» зробили власні розрахунки, використовуючи дані попередніх періодів, враховуючи теперішню ситуацію по регіонах та впливові фактори на ринку. Дані вражають. Лише за I квартал 2022 року Україна втратила близько 300 тис. т молока. При такій ситуації, до кінця поточного року держава недоотримає близько 2 млн т молока! 2 млн т молока — саме на стільки скоротилося виробництво за останні 7 довоєнних років! І це — оптимістичний сценарій.

Переробники продовжують надавати перевагу промисловому молоку, хоча і на нього знизили закупівельну ціну. Сировина від господарств населення подешевшала найкритичніше, за місяць середня закупівельна ціна молока від населення знизилась на 25%: з 8 грн/кг до 6 грн/кг. Подекуди фермери говорять і про 5 грн/л. Дехто із них взагалі втратив можливість реалізації через логістичні та інші причини.

На прилавках магазинів та супермаркетів молочка подорожчала. Молокопродукти за місяць війни додали у ціні в середньому 5%. Імпорт вже майже «не тисне»: усі довоєнні запаси майже розпродали, нових практично немає.

Що відбувається? Собівартість виробництва зросла як для постачальників — виробників молока, так і для переробників. Конкуренція суттєво зменшилась через обмеження імпорту. Попит не зменшився: хоч чимало українців і виїхало закордон, але і працює всього 60−65% переробників.

Під тиском війни, дефіцитів, збільшення цін на корми, пальне та утримання господарства зменшилась вартість сирого молока. Виробляти молоко фермерам, виходить, зовсім не вигідно. Але ж вони критична маса у структурі виробників! До війни саме частка населення складала 68% від всього обсягу виробництва молока.

Хоча скорочення обсягів поставки молока для переробки (прогнозовано на 22%), зумовить зростання частки закупівлі молока саме від населення. Однак поки на фермерів звернуть увагу молокозаводи може бути запізно.

Саме тому селянським фермерським господарствам, в тому числі Сімейним молочним фермам надзвичайно важлива допомога та підтримка. Адже вони виробляють критичний для кожного українця продукт. А ще це економіка та продовольча безпека. Крім цього, фермери — надійна благодійна підтримка, вони постійно передають молоко та інші продукти харчування ЗСУ, біженцям, територіальним громадам та надають прихисток всім хто цього потребує.

Возникновение устойчивости к противомикробным препаратам (УПП) приводит к экономическим потерям, снижению объемов производства продукции животноводства, нищете, голоду и неполноценному питанию, особенно в странах с низким и средним уровнем дохода.

Об этом заявил генеральный директор Продовольственной и сельскохозяйственной организации Объединенных Наций (ФАО) Цюй Дунъюй, представляя новый пятилетний план ФАО, призванный помочь справиться с этой проблемой.

Он отметил, что в результате постоянного воздействия антибиотиков и других противомикробных препаратов бактерии, грибки и другие микробы могут стать и становятся устойчивыми к воздействию лекарственных препаратов, призванных уничтожать или подавлять их, что делает лекарства неэффективными и приводит к угрозе появления неконтролируемых «супербактерий». Ежегодно около 700 тыс. человек погибает по связанным с УПП причинам, и если не будут приняты меры снижения риска, то к 2050 году их число может вырасти до 10 миллионов.

«УПП особенно сильно угрожает сельскому хозяйству, поскольку сектор животноводства является основным потребителем противомикробных препаратов, а их неправильное или чрезмерное использование вызывает резистентность, в результате которой гибнет поголовье скота, а люди лишаются соответствующих источников средств к существованию. Противомикробные препараты используются также при выращивании сельскохозяйственных культур, в частности риса и помидоров, а также в аквакультуре для предотвращения потерь продукции», — уточнил Дунъюй.

ФАО разработала план по борьбе с устойчивостью к противомикробным препаратам на 2021–2025 гг. Среди ключевых принципов плана выделяются необходимость применения научно обоснованного подхода к выявлению рисков УПП и управлению ими до того, как они приведут к крупномасштабным чрезвычайным ситуациям, целесообразность эпиднадзора и обучения во всем мире, важность стимулирования заинтересованных сторон и расширения их возможностей для того, чтобы от осведомленности о рисках УПП перейти к действиям.

«Главной целью действий по борьбе с УПП в настоящее время является не отказ от использования противомикробных препаратов, а сохранение их благотворного эффекта, тем более что в ближайшие 30 лет объем производимых для нужд людей продуктов питания, будет таким же, как за последние 10 тыс. лет вместе взятые. В плане говорится: «Нам необходимо, чтобы противомикробные препараты действовали как можно дольше, чтобы выиграть время для изобретения новых лекарств».

В плане действий описываются различные возможные способы улучшения методов ведения сельского хозяйства для более качественной борьбы с УПП, включая, среди прочего, правильное питание людей и животных, вакцинацию, гигиену, санитарию и генетику.

«Еще одним ключевым направлением работы является обращение с отходами, поскольку компоненты противомикробных препаратов, выделяемые людьми и животными, а также образующиеся в результате деятельности больниц и скотобоен, могут попадать в окружающую среду и ускорять появление и распространение устойчивых штаммов и генов. В плане содержится призыв к расширению исследований УПП и обеспечению более качественного надзора в секторах растениеводства, аквакультуры и охраны окружающей среды», — подытожили в ФАО.

С 1 по 12 марта этого года проводился аудит Европейской Комиссии с целью оценки официального контроля над производством и сертификацией молока и молочных продуктов, предназначенных для экспорта в Европейский Союз. На сегодня Госпродпотребслужбой получено отчет о результатах аудита и предложения по дальнейшему экспорту украинской продукции в ЕС.

Об этом говриться на сайте Госпродпотребслужбы.

Среди украинских предприятий, имеющих право экспорта в ЕС продукции для потребления человеком, есть 25 производителей молока и молочной продукции. Для многих предприятий право экспорта на рынок ЕС — это серьезное преимущество и на других рынках сбыта.

«Успешное прохождение аудита подтверждает действенность системы государственного контроля. Это ежедневная качественная работа многих специалистов. Очень важно не только расширение доступа украинской продукции на рынки ЕС, но и поддержание ее высокого качества», — отметила Председатель Госпродпотребслужбы Владислава Магалецкая.

Справка. В 2016 произошло расширение доступа на рынки ЕС для продукции животного происхождения из Украины. В частности, в январе 2016 p. Украина получила разрешение на экспорт в ЕС молочной продукции. Начиная со второго полугодия 2016 года 13 украинских предприятий начали экспорт молочной продукции в ЕС. Сегодня количество таких предприятий увеличилось до 25.

В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн т в еквіваленті сирого молока. При цьому аналітики Інфагро тоді були не настільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже у 2022 році.

Про це пише Василь Вінтоняк, директор Інфагро.

І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.

Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.

В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів в еквіваленті сирого молока в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD відповідно.

Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалося. За попередніми оцінками Інфагро, виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11−12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що за результатами року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. Інакше заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.

Попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова частка експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії чи Кавказу транзитом через рф, що, звичайно ж, стало неможливим.

Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС або в треті країни транзитом через Європу. В перші місяці війни і перший, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів на рік діючі раніше обмеження і зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.

В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції в еквіваленті сирого молока, або ж 20% від всієї переробки сировини.

Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів'я корів, за що їм велика подяка.