Рынок живка: цены потеряли 2%

Ограниченный масштаб производства может привести к тому, что часть польских ферм, занимающихся экологическим разведением свиней, не сможет выполнить требования биобезопасности для обеспечения противодействия АЧС. Это для них равнозначно прекращению деятельности.

Экологическое свиноводство, оставаясь нишевым, в последние годы завоевало массу сторонников в Польше. Хотя в отрасли есть свои проблемы, достаточно фермеров, которые решили трудиться в гармонии с природой. К сожалению, их тоже коснулся бич всей отрасли — африканская чума свиней. Фермеры, занимающиеся экологическим свиноводством, как и все остальные свиноводы, обязаны ввести в своих хозяйствах стандарты биобезопасности. Более того, в случае таких хозяйств требования более суровы.

Согласно принципам экологического или органического сельского хозяйства, животные должны иметь доступ к пастбищам, а действующие на территории всей страны противоэпизоотические правила накладывают на фермеров обязательство ограждать такие пастбища. Хотя это требование полностью оправдано, для части ферм оно может представлять нерешимую проблему, ведь зачастую это небольшие хозяйства, которые не смогут себе позволить такие инвестиции.

По мнению Пётра Возьницкого, главы ассоциации "Ekoland", объединяющей фермеров, занимающихся экологическим производством, малые хозяйства, скорее всего, будут вынуждены отказаться от свиноводства, так как не смогут выполнить требования биобезопасности.

PigUA.info по материалам greenfront.su

Среднее значение Индекса цен на зерновые The Food and Agriculture Organization (FAO) в октябре составило 137,1 пункта, что на 4,3 пункта (3,2%) выше сентябрьского показателя и на 25,1 пункта (22,4 процента) выше показателя прошлого года.

Об этом сообщается в отчете FAO.

«По сравнению с прошлым месяцем выросли мировые цены на все основные виды зерновых. Четвертый месяц продолжается быстрый рост мировых цен на пшеницу. В октябре цены выросли еще на 5%, а по сравнению с показателем прошлого года за тот же период они выросли на 38,3%, достигнув максимального уровня с ноября 2012 г.», — указывают аналитики.

По мнению экспертов, росту цен по-прежнему способствует ограниченное экспортное предложение на мировых рынках в результате более низкого, чем ожидалось, урожая в главных странах‑экспортерах, особенно в Канаде, России и США.

«Это влияние еще более усиливается, в частности, сокращением предложения в мире высококачественной пшеницы, поэтому больше всего растут цены на ее самые ценные сорта. На рынках фуражных зерновых в октябре больше всего выросли цены на ячмень в результате активного спроса, ухудшения видов на урожай и роста цен на других рынках», — комментируют в FAO.

Отмечается, что также выросли мировые цены на кукурузу, что обусловлено ростом потребления на рынках энергоресурсов. Однако этот рост цен на кукурузу сдерживало сезонное увеличение предложения и восстановление работы портов в США.

Напомним, что текущий прогноз FAO относительно мирового производства зерновых в 2021 г. был снижен по сравнению с октябрьскими показателями на 6,7 млн т до 2,79 млрд т, однако он по‑прежнему на 0,8% (21,5 млн т) превышает уровень 2020 г. и является новым рекордно высоким уровнем.

Источник: Латифундист

Цены на куриное мясо в ЕС постепенно снижаются, хотя остаются выше, чем в США и Бразилии. По данным отчета Еврокомиссии, котировки птицы в октябре сократились на 0,2% по сравнению с показателями прошлого месяца, и на 2,5% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года.

Высокие цены могут сделать европейскую продукцию менее конкурентоспособной на некоторых рынках, таких как материковый Китай и Гонконг, где импорт птицы с января по август вырос на 400 тыс. Тонн. В то же время, экспорт птицы с ЕС в Гонконг вырос всего на 0,6%.

meat-inform

З метою подолання наслідків війни в Україні для світового сільськогосподарського сектору, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розпочала новий проект на суму 17 мільйонів доларів, щоб допомогти українським фермерам зберегти очікуваний у липні-серпні урожай та забезпечити експорт найважливіших сільськогосподарських товарів на міжнародні ринки.

Проект, що фінансується Японією та реалізується спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, спрямований на відновлення потужностей для зберігання зерна та функціональності ланцюжків постачання від збирання врожаю до експорту, а також збереження виробничого потенціалу українських фермерів для забезпечення безперервності виробництва у майбутньому.

«Українські фермери годують себе, свої громади та ще мільйони людей по всьому світу. Забезпечення можливості для продовження ними виробництва, безпечного зберігання та отримання доступу до альтернативних ринків для продажу своєї продукції має дуже важливе значення для доступу до продовольства, збереження засобів до існування, зміцнення продовольчої безпеки в Україні та забезпечення інших країн, що залежать від імпорту, стабільними та достатніми поставками зерна за прийнятною ціною», — зауважив Рейн Паульсен, директор офісу ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

Україна входить до п’ятірки найбільших світових експортерів зерна, щороку поставляючи на світовий ринок понад 45 мільйонів тонн зерна. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, через блокування чорноморських портів в країні все ще знаходиться 18 мільйонів тонн торішнього врожаю зернових та олійних культур, які очікують на відправку на експорт. Альтернативні залізничні та річкові маршрути не можуть компенсувати втрату експорту через морські шляхи та розв'язати проблему вузьких місць у нових можливих ланцюжках постачання, які ще належить усунути.

Цього року Україна розраховує зібрати до 60 мільйонів тонн зерна. Але сповільнений експорт не дозволяє вивільнити площі для зберігання нового врожаю, оскільки 30 відсотків наявної ємності зерносховищ, як і раніше, заповнені торішнім урожаєм.

«У межах реалізації нового проекту, що фінансується Японією, ФАО займеться розв'язання проблеми дефіциту сховищ через забезпечення дрібних виробників поліетиленовими рукавами для зберігання зерна, обладнанням для завантаження та розвантаження зерна, а також постачання середнім виробникам і асоціаціям різних модульних контейнерів для зберігання. Підтримку буде надано фермерам у десяти областях України: на сході, півдні, центрі та півночі країни», — зазначив П'єр Вотьє, голова офісу ФАО в Україні.

Крім того, проект надаватиме технічну підтримку Уряду для створення альтернативних маршрутів експорту зерна та сприятиме швидкому нарощуванню технічного потенціалу лабораторії в Ізмаїлі, яка дозволить фермерам дотримуватись міжнародних стандартів, зокрема, здійснювати перевірку якості тваринної та харчової продукції на безпеку та сертифікацію.

Підтримка ФАО, що надається Україні

ФАО працює в Україні з 2003 року, і починаючи з 2015 року її діяльність була зосереджена на проєктах з надання екстреної допомоги та розвитку.

Після початку війни Організація розробила та оновила свій План швидкого реагування та закликає виділити 115,4 мільйона доларів США для надання підтримки майже 980 000 дрібним фермерам та середнім виробникам до кінця грудня 2022 року.

Станом на 29 червня ФАО надала екстрену сільськогосподарську допомогу для понад 75 000 людей. Така допомога включає роздачу насіння картоплі та овочів, а також грошову підтримку. Додатково 44 000 людей, які займаються виробництвом овочів, зернових культур, молока, м’яса та яєць отримають допомогу протягом найближчих тижнів, щоб забезпечити себе продовольством.

Японія вже вдруге бере участь у фінансуванні Програми гуманітарного реагування ФАО в Україні. Перший внесок було зроблено у квітні 2022 року. Загальна сума фінансової підтримки становить 20 мільйонів доларів США.

Станом на сьогодні, завдяки додатковому фінансуванню Японії ФАО зібрала 30,4 мільйона доларів США. Фінансову підтримку також надали Австралія, Бельгія, Центральний фонд реагування на надзвичайні ситуації, Європейський Союз, Франція, Фонд Луї Дрейфуса, Український гуманітарний фонд та Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA). Додаткові внески допоможуть ФАО охопити більше людей, щоб збільшити виробництво харчових продуктів та покращити ситуацію з продовольчою безпекою в країні.

Факти та цифри:

У 2021 році залежність 36 із 55 країн, які опинилися в умовах продовольчої кризи, від експорту з України та Росії становила понад десять відсотків їхнього загального обсягу імпорту пшениці, при цьому деякі країни імпортували пшеницю виключно з України та Російської Федерації.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, обсяги експорту зернових зазвичай становлять 6 мільйонів тон на місяць, тоді як у 2022 році в березні було експортовано всього 322 000 тон, у квітні - 970 000 тон, у травні - 1,2 мільйона тон, а у червні - понад один мільйон тон.

Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2022 року загальна ємність зернових сховищ в країні становила 75 мільйонів тон. Враховуючи сховища в районах з активними бойовими діями, доступними можна вважати лише сховища у загальній ємності 60,9 мільйона тон для зберігання зерна.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 2 червня ярими культурами було засіяно 14,2 мільйона гектарів землі, що на 19,4 відсотка менше показника минулого року.

Приблизно 25 відсотків підприємств, що займаються виробництвом продукції рослинництва, мають нестачу у необхідних їм засобах захисту рослин.

Домогосподарства та комерційні виробники не забезпечені достатньою кількістю палива, необхідною для роботи механічних транспортних засобів та здійснення сільськогосподарського виробництва. Відсутність палива може вплинути на збір врожаю озимих культур у липні/серпні.

Ціни на ресурси, що використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, стрімко зростають. Ціни на насіння, засоби захисту рослин, добрива та паливо зросли в середньому на 40−45 відсотків. У майбутніх сезонах виробники можуть дійти висновку про невигідність збирання врожаю.

minagro.gov.ua